Попри виклики: як релоковані громади можуть отримати фінансування

Під час відкритої дискусії «Збереження самобутності релокованих громад: як залишатися поза домом такими, як вдома і чому це важливо», яку 28 січня 2025 року провела Мережа правового розвитку спільно з ГО «СТЕП», представники кількох професійних обʼєднань розповіли про спрямовані на підтримку переміщених громад активності та доступні громадам способи залучення зовнішніх ресурсів. Про це і йтиметься далі.

Можливості для релокованих громад

Попри тимчасове призупинення фінансування програм матеріально-технічної допомоги з боку USAID, громади мають можливості отримання ресурсів на реалізацію важливих розвиткових ініціатив, зокрема від організацій, що фінансуються Європейським Союзом. Про це розповів голова Асоціації нескорених громад Олександр Свистун.

На фото: голова Асоціації нескорених громад Олександр Свистун

«Уже запрацювала програма підтримки Європейського Союзу щодо відновлення України. Частина передбачених програмою коштів засвоюються через громадський сектор. Це дає серйозні можливості для представників громадських організацій у співпраці з органами місцевого самоврядування тимчасово окупованих територій», — зауважив Олександр Свистун.

Асоціація нескорених громад об’єднує зусилля для вирішення нагальних питань, з якими зіштовхуються релоковані органи місцевого самоврядування. Одним із ключових напрямів співпраці з членами Асоціації є проєктний менеджмент, якому навчають представників ОМС.

«Ми працюємо над тим, щоб допомогти громадам знайти проєктну ідею, пройти весь цей складний шлях розробки проєкту і, що найголовніше, знайти фінанси з зовнішніх джерел для реалізації ідей. Цю роботу плануємо продовжити і цього року. Вже маємо домовленості з Фондом Фрідріха Науманна щодо проведення навчальних заходів», — каже Олександр Свистун. 

Голова Асоціації наголошує на тому, що кожна громада повинна мати план стратегічного розвитку, оскільки це у майбутньому дозволить відновлювати території злагоджено. А маючи плани, обов’язково треба шукати додаткові можливості фінансування. Тому вже зараз важливо розбудовувати партнерства — на міжнародному та національному рівні, на рівні муніципалітетів і громад.

Олександр Свистун також підкреслив важливість комунікаційної складової. Зі свого боку, Асоціація нескорених громад створила медіацентр, який стане голосом громад і майданчиком для дискусій.

«Нам потрібно сьогодні вирішувати, мабуть, одну з головних проблем — це демографія. Треба повертати людей, треба зберігати контакт із українцями, які на тимчасово окупованих територіях. Цей напрям теж є дуже важливим з точки зору функціонування релокованих громад»,  — акцентує Олександр Свистун. 

Зараз Асоціація оголосила грантовий конкурс для медіа на реалізацію проєктів, пов’язаних із тимчасово окупованими та прифронтовими територіями. Надалі у планах — грантові конкурси безпосередньо для громад.

«Будь ласка, беріть участь, перемагайте і залучайте кошти», — закликає Олександр Свистун представників релокованих громад.

З переміщеними у Запоріжжя ОМС тісно працює Агенція регіонального розвитку. Її директор Аскад Ашурбеков розповів про велику кількість грантових програм для переселенців, зокрема і від Агенції.

На фото: директор Агенції регіонального розвитку Запорізької області Аскад Ашурбеков

«У 2025 році плануємо реалізовувати проєкти, пов’язані з підтримкою комунікаційних особливостей між переміщеними особами, які базуються в Запорізькій області, як мінімум, а далі — в областях Південного Сходу», — каже Аскад Ашурбеков.

Директор Агенції у Запорізькій області звернув увагу на проблему недостатнього розуміння соціально-демографічного портрету переміщених осіб. Як приклад, він навів дані досліджень у Запоріжжі.

«У нас зафіксовано понад ніж 200 000 переселенців. Але представники 43 релокованих муніципалітетів мають доступ тільки до маленької частини цих переселенців. Якісь громади більш активні, мають більше покриття, але велика кількість переміщених осібфактично не є в фокусі нашої уваги. Тобто ми знаємо, що є великий сегмент людей, які мають специфічні потреби, але ми не маємо до них доступу. Можливо, це звучить дещо прагматично, чи виживуть релоковані муніципалітети як органи влади, залежатиме від того, чи є за ними реальні люди, реальні контакти переміщених осіб з їхніх територій», — зазначає Аскад Ашурбеков. 

На його переконання, за умови, якщо вдасться налагодити чіткі канали комунікації, релокованим громадам буде що пропонувати міжнародним партнерам та як із ними співпрацювати. Причому переміщені громади мають діяти рішуче, адже є інша відцентрова сила — громади присутності, які прагнуть інтергувати переселенців.

«Ця відцентрова сила на сьогодні вона достатньо потужна. Тому що кожний муніципалітет в місті присутності націлений на те, щоб інтегрувати людей і відірвати їх від громади, з якої вони релокувалися. Насправді між громадами є конкуренція, в тому числі і за людей», — висловлює думку Аскад Ашурбеков. 

За словами директора Агенції регіонального розвитку, 2025 рік буде перспективним для релокованих громад у формуванні локальних громадських ініціатив, організацій, створенні комунікаційних майданчиків для обговорення ідей та обміну думками між собою, ОМС приймаючих громад і партнерами.

На фото: виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України

Виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Юрій Стефанчук зауважив, що сьогодні всі територіальні громади включені в роботу з внутрішньо переміщеними особами. Йдеться про інтеграцію переселенців у приймаючі громади, про що згадував Калуський міський голова. При цьому, на переконання Юрія Стефанчука, кожна людина сама формує бачення себе у громаді, в якій живе.

Наводячи приклад Івано-Франківщини, Юрій Стефанчук розповів, що більшість громад області створили ради ВПО. Ці ради формують документи — стратегії і програми, які передбачають фінансування тих чи інших заходів. Сьогодні територіальні громади переглядають стратегії, де включають в свою роботу такий напрям, як залучення жителів, охочих брати участь у розвитку своєї громади.

Важливим для формування загальної позиції локальної демократії Юрій Стефанчук називає Закон про народовладдя на рівні місцевого самоврядування. Цей закон набув чинності 8 січня 2025 року і передбачає порядок ініціювання, проведення та застосування механізмів місцевої демократії регулюється органами місцевого самоврядування у статутах громад або окремих рішеннях місцевих рад.

«Сьогодні позиція локальної демократії відображена в участі суспільства в ухваленні рішень. Тому розділення жителів громад на місцевих і ВПО, на мій погляд, не відображає їхні проблеми і не формує пропозиції для вирішення цих проблем. Навпаки, коли ми говоримо про те, що людина почуватиме себе повноцінним жителем, вона зможе претендувати на всі послуги, які є в громаді», — акцентує Юрій Стефанчук. 

З його слів, той величезний спектр проблем (забезпечення житлом, роботою, соціальною допомогою тощо), із яким зіштовхуються переміщені особи поза своїм домом, не може бути вирішеним виключно силами територіальних громад. 

«Національна згуртованість і єдність має демонструвати підсилення того, що сьогодні може вирішити ці проблеми. Стоїть велике запитання, як перед територіальними громадами, так, напевно, і перед усіма жителями: доки можна вважати людину, яка переїхала, внутрішньо переміщеною особою. Територіальні громади є лакмусовими папірцями того, наскільки громадський сектор добре відчуває прийняття рішень. І коли громадський сектор впливає на цю позицію, то територіальна громада відображає те, що вимагає від неї суспільство», — наголошує Юрій Стефанчук.

На противагу слів директора Агенції регіонального розвитку Запорізької області, Юрій Стефанчук підкреслив: над вирішенням проблеми релокованих громад сьогодні працюють і релоковані, і приймаючі громади. Причому громади перебування є соратниками переміщених громад, і в жодному разі не конкурентами.

Від обговорень до дій

На фото: виконавча директорка МПР Ольга Настіна

Підсумовуючи дискусію, виконавча директорка Мережі правового розвитку Ольга Настіна зазначила: «Інформація, яку ми збираємо разом із нашою членською організацією “СТЕП” та нашими експертами під час серії закритих і відкритих обговорень, стане в пригоді під час реалізації практичних кроків для підтримки релокованих громад. Дуже тішусь з того, що ми говоримо сьогодні про комунікаційні майданчики, адже і меседжі, і наративи, які просуваємо через такі платформи, підтримують людей та дають віру у те, що їхні проблеми будуть почуті поряд із іншими соціальними, демографічними, гуманітарними викликами, що постали у суспільстві».

Ольга Настіна закликала учасників/ць дискусії залишатися на зв’язку, щоб у найближчому майбутньому спільно планувати та втілювати активності, спрямовані на розвиток, підтримку та збереження самобутності переміщених громад.

Матеріали за темою:

• МПР і СТЕП: у пошуках  можливостей розвитку потенціалу релокованих громад Запоріжжя
• Знайти своє місце під сонцем: життєві виклики релокованих громад — підсумки закритої дискусії
• Самобутність релокованих громад: виклики та шляхи збереження. Тези дискусії (частина 1)