Постмайданна благодійність і волонтерство 2015

«2015 рік виявився непростим для благодійного сектору. Нездатність Мінохорониздоров’я вчасно провести тендери на закупівлю ліків призвела до витрат мільйонів гривень із благодійних пожертв саме на рятування життя тисяч пересічних українців. Громадськість була вимушена самотужки боротися із сотнями вуличних шахраїв, оскільки Верховна Рада не спромоглася за рік ухвалити законопроекти, які запроваджують СМС-благодійність в Україні. А гуманітарні організації, що опікуються тисячами вимушених переселенців із Донбасу, не дочекалися закону «Про гуманітарну допомогу у кризових ситуаціях». Водночас у Верховній Раді зареєстровано два законопроекти, які спрямовані на надання дозволу державі додатково до податків ще збирати благодійні пожертви.

Незважаючи на всі ці виклики, сектор поповнився новими гравцями, які пройшли «хрещення» Майданом і АТО, привнесли нові бачення, етику та інструменти благодійності, і разом мають певні очікування щодо 2016 року:

1. Новий Податковий кодекс звільнить від оподаткування благодійні СМС, і парламент ухвалить об’єднаний законопроект депутатів Світлани Войцеховської і Тетяни Острикової, який запровадить термін «благодійне телекомунікаційне повідомлення» і звільнить СМС-пожертву від збору до Пенсійного фонду.

2. У Податковому кодексі буде розширений перелік видів цільової благодійної допомоги, а також категорії осіб – набувачів благодійної допомоги.

3. Гуманітарні організації, які надають допомогу постраждалим від військових дій, отримають новий Закону України «Про гуманітарну допомогу в кризовій ситуації».

4. Благодійники стануть більш прозорими, та суспільна довіра до сектору зросте», – зазначила Анна ГУЛЕВСЬКА-ЧЕРНИШ, директор Українського форуму благодійників.
«На тлі кризи, погіршення економічної ситуації, ми все одно спостерігаємо позитивні тенденції в секторі. Так, є втома, вигорання, розчарування, стало менше грошей, які люди можуть і готові пожертвувати. Залучати благодійні кошти стало складно. Але складно – не означає неможливо. Головним у цьому році було не тільки запропонувати цікаві та креативні рішення, але й побудувати прозору систему звітності, дати чіткий звіт: як були витрачені залучені кошти.

Значно збільшилася кількість благодійних та громадських організацій, які виросли з волонтерських рухів. Зберігається тенденція із залучення ресурсів на вирішення конкретних проблем і завдань. Пріоритетними сферами залишаються охорона здоров’я, підтримка армії, розв’язання актуальних проблем та допомога людям, постраждалим у результаті поточної ситуації в країні (АТО, Схід).

У 2015 році збільшилася кількість благодійних спортивних подій (благодійних марафонів). Дуже успішно себе показали ініціативи, побудовані на залученні співробітників великих бізнес-компаній», – підсумувала тенденції року, що минає, Ірина ГУЦАЛ, директор Української Біржі Благодійності.

«Підйом волонтерських сил у 2014 і 2015 роках тісно пов’язаний із тим, що виникає і наростає культура благодійності «на розвиток». Це означає, що благодійники починають фондувати ті проекти, які показують результат, мають стійкі команди і діють за принципом максимізації соціальної віддачі на задіяні ресурси. Ця тенденція спостерігається як в обласних містах, так і в районних.

За результатами «Спільнокошту», платформи колективного фінансування, така фінансова підтримка надійшла у сумі 1,4 млн. грн. для проектів локального та 2,4 млн. грн. національного значення. Приріст надходжень на обох рівнях у межах року стовідсотковий. Із кожним роком збільшується кількість проектів на платформі, які збирають суму, більшу від задекларованої на старті кампанії краудфандингу. У середньому від 105% виконання плану в 2012 до 124% в 2015 році. Це свідчить про потенціал соціального інвестора в Україні і рівень його довіри до проектів», – повідомила Ірина СОЛОВЕЙ, співзасновниця платформи соціальних інновацій «Велика Ідея» – www.biggggidea.com.

Загальнонаціональне опитування населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та соціологічною службою Центру Разумкова на замовлення Українського форуму благодійників. З 14 по 22 листопада в усіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей було опитано 2009 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки – 2,3%. Результати представилаІрина БЕКЕШКІНА, директор Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва.

• Протягом 2015 року волонтерською діяльністю займалися 13% українців.Майже такий показник (10%) був зафіксований в опитуванні 2012 року. Більшу активність щодо волонтерської діяльності показали мешканці Західного регіону (14%), Центру (13,5%) та Донбасу (19%), меншу – мешканці Півдня (8%) та Сходу (8%). За віком дещо вищими є показники участі у волонтерстві молоді віком до 30 років (15%).

• Водночас у порівнянні з 2012 роком зараз волонтери витрачають більше часу на волонтерську діяльність: 3 роки тому кілька годин на тиждень подібній діяльності присвячували лише близько 6% волонтерів, тоді як в цьому році щоденно цією діяльністю займалися близько 5%, і ще близько 23% присвячували цьому кілька годин на тиждень. Так само суттєво зросла частка тих, хто присвячує цьому кілька годин на місяць (з 10% в 2012 році, до 35% в 2015 році). Чоловіки приділяли такій діяльності дещо більше часу; серед них кілька годин на тиждень займалися 33%, тоді як серед жінок 16%. Також помітна залежність рівня волонтерської активності від віку респондентів: молодь витрачає на подібну діяльність більше часу.

• Найчастіше відмову від участі у волонтерській діяльності пояснюють відсутністю вільного часу (31%), необхідністю займатися справами власної родини (28%) та відсутністю бажання (19,5%). Існують і регіональні відмінності: на Заході та в Центрі основними причинами відмови від волонтерства є відсутність вільного часу (цю причину зазначали, відповідно, 36,5% та 30%), тоді як на Півдні та Донбасі – більша важливість родинних справ (38% та 26% відповідно), а на Сході – відсутність бажання (39%).

• Протягом 2015 року 41% опитаних надавали матеріальну підтримку для здійснення благодійних акцій та підтримки благодійних організацій. Це майже вдвічі більше, ніж було зафіксовано в опитуванні 2012 року (тоді таку підтримку задекларували 21%). Найвищим цей показник є серед мешканців Західного (56,5%) та Центрального (51%) регіонів, тоді як найменшим він є на Півдні (23%). Матеріальна участь в тій чи іншій формі у благодійництві є приблизно однаковою у всіх вікових категорія (42-47%), окрім найстаршої (більше 59 років), хоча навіть серед осіб цієї вікової категорії долучення до благодійництва задекларували 34%.

• Основною формою участі у благодійництві є пожертви до благодійних скриньок (цей варіант відмітили 64% з тих, хто надавав кошти для благодійництва). Трохи менше третини (30%) просто давали гроші людям, які цього потребують, а 26% відраховували на благодійництво певну частину своїх прибутків. Порівняно з 2012 роком суттєво збільшилося лише використання благодійних скриньок (у 2012 році в такий спосіб робили пожертви 43% благодійників), тоді як співвідношення використання інших способів благодійництва не змінилося. За використанням більшості способів благодійництва помітних регіональних відмінностей немає; можна відмітити лише значно менше користування мешканцями Донбасу благодійними скриньками (35%), та значно вищий показник серед мешканців Заходу благодійних пожертв у церквах (36%).

• 47% опитаних протягом останнього року надавали благодійну грошову або матеріальну допомогу (одяг, їжу) людям чи громадським організаціям, які вирішують певні проблеми. Цей показник є значно вищим за відповідний показник, зафіксований в опитуванні 2012 року; тоді позитивну відповідь дали 29%. Так само, як у випадку надання благодійної матеріальної допомоги, найвищими ці показники є серед мешканців Заходу (61%) та Центру (56%), тоді як на Півдні, Сході та Донбасі такого роду благодійність здійснюється значно рідше. Найменше в такій діяльності задіяні особи найстаршої вікової категорії, а найбільше – особи віком 30-39 років та 50-59 років.

• Суми наданих річних благодійних пожертв є переважно невеликими: близько 1/5 благодійників жертвували суму до 50-ти грн., ще близько 1/4 – від 50-ти до 100 грн, і ще близько 1/5 – від 100 до 300 грн. Загалом протягом року суми до 300 грн пожертвували 70% з тих, хто брав участь в благодійній діяльності; в 2012 році відповідна частка склала 81,5%. Тобто збереглася ситуація переважання відносно невеликих обсягів пожертв, хоча й дещо зросла частка тих, хто жертвував більше 300 грн. Причому більші суми частіше жертвували чоловіки.

• Щодо причин, з яких люди не надавали благодійної допомоги, частіше всього вказувався їх власний незадовільний матеріальний стан (40%) та просте небажання робити подібні пожертви (варіант відповіді «я не вважаю себе благодійником» обрали 23%). Нездатність до благодійності внаслідок нестачі власних коштів частіше відмічали мешканці Східного (49%) та Західного (46%) регіонів, тоді як серед мешканців Півдня виявилася найбільшою частка тих, хто не вважає себе благодійником (42%). Також можна відмітити значно вищий показник побоювань щодо можливого обману серед мешканців Заходу (21,5%). Нестачу власних коштів частіше відмічали жінки (48%, проти 37% серед чоловіків), тоді як серед чоловіків частіше відмічалось просте небажання залучення до подібної діяльності (29%, проти 22% серед жінок). Також нестачу коштів відмічала все більша частка опитаних мірою зростання віку.

• Левова частка волонтерських зусиль та надання матеріальної допомоги протягом останнього року припадає на допомогу армії – таку допомогу надавали близько 65% з тих, хто здійснював подібну діяльність. На другому місці знаходиться допомога хворим та інвалідам (21%), а на третьому – допомога людям, що опинились у складних життєвих обставинах. При цьому спостерігаються чималі регіональні відмінності. Найбільш високий рівень допомоги армії демонструють жителі Заходу (близько 89% з тих, хто надавав якусь матеріальну допомогу), та Центру (близько 82%), тоді як на Півдні та Сході ця частка складає близько 65%, а на Донбасі – 56%. Натомість на Донбасі значно частіше допомагали людям, що опинились у складних життєвих обставинах, та переселенцям із зони бойових дій. Волонтери ж із Заходу частіше, ніж волонтери з інших регіонів, допомагали дітям-сиротам.

Детальніше на сайті УФБ