Посилення гендерної нерівності та готовність працювати в деокупованих громадах

Чи готові вузькопрофільні фахівці/чині та релоковані мешканці/ки повернутися та взяти участь у відбудові громад? Які потреби є у місцевого бізнесу та що на їхню думку допомогло б вирішити частину їхніх проблем? Які сфери жителі деукопованих громад Півдня України вважають пріоритетними для розвитку? На ці та багато інших питань можна знайти відповіді у соціологічному дослідженні, яке  впродовж січня-березня 2024 року проводила ГС «Мережа правового розвитку» (далі — МПР, Мережа). 

Про його особливості та тенденції, на які варто звернути увагу вже зараз, дізнавалися у залучених експертів — директора зі стратегічного розвитку МПР Віталія Охріменка та соціологині Марини Шпікер.

Директор зі стратегічного розвитку Віталій Охріменко. Фото Мережі правового розвитку

«У 2023 році одним із компонентів роботи Мережі правового розвитку в Миколаївській і Херсонській областях стало посилення спроможності деокупованих громад до управління своїми гуманітарними потребами. Ми почали допомагати їм створити плани стратегічного розвитку та відновлення. Загалом в цьому процесі були залучені близько 300 представників/-ць органів місцевого самоврядування, виконавчої влади, підприємницького та громадського секторів. Аби перевірити, чи є стратегічні плани зрозумілими для широкого кола — більшості жителів громад, — чи враховані у планах пріоритетні для людей теми, чи готові різні групи людей безпосередньо долучатися до заходів із відновлення та розвитку, наступним етапом, ми провели соціологічне дослідження. Відповідно до його результатів будуть коригуватись ті чи інші дії впровадження стратегічних планів у життя. І, зокрема, їх зможуть враховувати й інші деокуповані громади, адже ми опитували не лише жителів Миколаївщини і Херсонщини, а й Одещини», — зазначає Віталій Охріменко. 

Як збирали дані

Відповідно до результатів стратегічного планування, було виокремлено сім цільових груп, щодо яких збирали дані. Перші три — це мешканці трьох громад: Мішково-Погорілівської, Шевченківської громад Миколаївської області та Білозерської Херсонської області.

• Ще дві групи — це вимушено переміщені мешканці Білозерської та Шевченківської громад.
• Наступні дві групи — це представники/ці окремих професійних груп із Миколаївської, Херсонської областей та представники/ці бізнесу з Миколаївської та Херсонської областей.

Мешканців громад опитували методом CAPI — обличчям до обличчя. З іншими цільовими аудиторіями дослідники спілкувалися за допомогою телефонного зв’язку.

СAPI — індивідуальне особисте інтерв’ю, яке відбувається на стаціонарних та переносних пристроях за допомогою централізованої комп’ютерної системи. Хід інтерв’ю контролюється системою, відповіді респондентів одразу фіксуються в єдиній базі даних, що оптимізує час та забезпечує контроль за процесом дослідження.

Контроль якості збору даних передбачав прослуховування 10% випадково відібраних записів інтерв’ю у процесі опитування. Процедури контролю якості даних проводилися паралельно з польовими роботами.

Професіонали готові працювати в деокупованих громадах

Загальне коло респондентів дослідження становило 1280 осіб. Левова частка опитаних припадає на представників/ць різних професійних груп — 500 осіб. Професійні групи обиралися відповідно до потреб у робочій силі тих деокупованих громад Миколаївської та Херсонської областей, що є учасниками проєкту. З-поміж інших, в опитуванні представлені такі професії як юристи/ки, економісти/ки, бухгалтери/ки, вчителі/ки, фахівці/чині в аграрному секторі та харчовій промисловості, будівельники/ці, інженери/ки тощо.

Відповідно до висновків дослідження, до 61% представників цільової групи потенційно можуть зацікавитися пропозиціями щодо працевлаштування, відкриття чи розширення власного бізнесу. Понад третина цільової групи висловила готовність залучатися до роботи в деокупованих громадах Півдня (за умови конкурентної заробітної плати, забезпечення службовим житлом у випадку переїзду, можливостей реалізувати власну ідею або започаткувати бізнес на пільгових умовах). Це може бути не лише робота із проживанням у громаді, але також дистанційна зайнятість, робота з періодичним відвідуванням чи розширення бізнесу на деокуповані громади.

«Мене дещо здивували досить високі показники готовності працювати в деокупованих громадах в тій чи іншій формі. Я вважала, що люди будуть менше зацікавлені. Але вони кажуть, що так, ми можемо працювати дистанційно, а хтось навіть готовий їздити в деокуповані громади або взагалі переїхати жити в них, якщо умови будуть хорошими», — коментує висновки дослідження соціологиня Марина Шпікер.

Зарплатні очікування у громадах

У розрізі прийнятного рівня місячного доходу половину представників цільової групи задовольнила б сума до 25 000 грн. 18% опитаних вказали, що їм вистачило б до 15000 грн включно. Ще 28% назвали дохід у діапазоні від 15000 до 25000 грн, 17% – 25000-35000 грн, 13% – 35000-50000 грн, стільки ж – понад 50000 грн.

Вищі фінансові очікування спостерігаються серед підприємців, медиків, працівників у сфері будівництва та технічних спеціалістів у сфері житлово-комунального господарства. Також на вищі зарплати розраховують люди з повною та неповною вищою освітою і мешканці великих міст, як-от: Одеса, Миколаїв.

Жінки погоджуються на значно менший дохід, ніж чоловіки

На особливу увагу заслуговує той факт, що жінки в середньому схильні погоджуватись на значно менший місячний дохід порівняно з чоловіками. Тоді як зарплатні очікування чоловіків у громадах південних областей коливаються від 20000 до 50000 грн, очікування жінок обмежуються рівнем у 15000-30000 грн.

«На жінок зараз, у час війни, ліг основний тягар із ведення домогосподарства та забезпечення сім’ї. Зокрема, у громадах Півдня, Миколаївська, Херсонська області, багато чоловіків служать у лавах ЗСУ, а решта часто уникає офіційного працевлаштування або в принципі не залучається до будівельних та інших робіт у зв’язку з масовою мобілізацією. Величезний розрив між зарплатними очікуваннями жінок та чоловіків показує, що жінки, виконуючи ту саму, що і чоловіки, роботу, погоджуються на дуже невигідні умови праці. Відповідно, це свідчить про те, що під час війни фактор гендерної нерівності посилився», — ділиться спостереженнями Віталій Охріменко.

Молодь прагне заробляти більше

Відповіді на запитання про зарплатні очікування виявили не тільки нерівність, пов’язану зі статтю опитаних, але і з їхнім віком. Тенденція полягає у тому, що чим старшими є респонденти, тим нижчими є їхні фінансові очікування. Найнижчими зарплатами задовольняються 50-59-річні. Особливо це помітно у порівнянні з 18-39-річними.

«Враховуючи, що значна частина молоді виїхала з раніше окупованих територій і наразі не поспішає повертатися у деокуповані, а люди середнього та старшого віку очікують або їм пропонують нижчі заробітні плати, економічна ситуація є складною і за таких умов не може зрушити з місця», — зауважує Віталій Охріменко.

За його словами, у громадах південних областей необхідна зміна підходів до організації праці та ведення підприємництва. Перш за все, йдеться про залучення інвестицій, створення робочих місць із гідною оплатою праці для жінок та людей віком від 50 років як найбільш представленої категорії на ринку праці. При цьому варто враховувати такі особливості як компетенції, вік, стан здоров’я, вмотивованість тощо.

Мешканці громад готові долучатися до відновлення

«Насамкінець зазначимо, що, крім найму кваліфікованих фахівців, постраждалі від російського вторгнення громади потребують людей, готових долучатися до процесів відбудови як волонтери. Наше дослідження вселяє надію і показує високий рівень заохочення представників цільової групи», — зазначає Марина Шпікер. Так, понад 80% опитаних висловили бажання долучатися до відновлення: 42% відповіли цілком ствердно, 40% — скоріше ствердно.

Перші висновки дослідження соціально-економічного стану деокупованих громад показує, що вплив війни є відчутним на різні сфери життєдіяльності громад Півдня: починаючи від демографічної ситуації, завершуючи переформатуванням галузей економіки. Разом із тим, за умови раціонального, зваженого підходу до відновлення та подальшого розвитку, громади мають величезний потенціал на майбутнє. Детальними висновками дослідження у розрізі цільових громад і груп ділитимемося у наступних матеріалах.

Для надавачів гуманітарної допомоги в Миколаївській та Херсонській областях доступ до бази даних можна отримати на link.ldn.org.ua. Контакти для звʼязку
Платформа Link

• e-mail: [email protected]
• тел.: 0 800 33 111 3 (безкоштовно в межах України)

Створено за фінансової підтримки міжнародної благодійної платформи Global Giving.