Правопросвітництво як основа розширення доступу до правосуддя в громадах України

До початку повномасштабного вторгнення близько половина дорослого населення України зіштовхнулося з правовими проблемами, або мали досвід порушення їх прав. Отже близько 14 млн осіб потенційно потребували правової допомоги.

Державна ж система надання безоплатної правової допомоги за 2020-2021 роки змогла охопити 1,2 млн осіб. Відтак, ще до 24 лютого 2022 р. спостерігалася доволі значна прірва між потребою у правовій допомозі та фактично отриманими консультаціями. 

У скороченні цієї прірви одну з головних ролей могли б відігравати органи місцевого самоврядування (ОМС) за рахунок свого потенціалу щодо правопросвітницької діяльності та первинної правової допомоги. ОМС спроможні ефективно координувати усі необхідні складові інфраструктури надання первинної правової допомоги та правопросвіти на рівні своєї громади. 

Така координаційна роль особливо важлива в сільській місцевості та в невеликих населених пунктах, де рівень проникнення державних сервісів правової підтримки та неурядових правозахисних організацій набагато менший у порівнянні з великими містами. Базовими елементами в цій моделі є спроможність органу місцевого самоврядування до правопросвітництва та надання базової правової підтримки. Однак, на жаль, ОМС цей потенціал  в громадах використовують лише частково. В цій статті ми фокусуємося на правопросвітництві, як необхідній передумові для надання ефективної правової підтримки мешканцям невеликих населених пунктів.

Довідково

Інфраструктура доступу до правосуддя в громаді та можливості залучення з боку ОМС.

Штатні юрисконсульти/ юридичні підрозділи /інші кваліфіковані працівники ОМС. Володіють потенціалом до створення правопросвітнього контенту та надання базової правової підтримки у формі надання правової інформації та цільового перенаправлення.

Юрисконсульти та інші кваліфіковані працівники установ, організацій, підприємств комунальної власності. Координація щодо здійснення правопросвітницьких заходів та надання базової правової підтримки з питань, що відносяться до компетенції відповідної установи чи організації (наприклад, в сфері надання освітніх, соціальних, медичних послуг, сфери культури, бібліотек, тощо).

Старости старостинських округів. Залучення до правопросвітницьких заходів та надання базової правової підтримки.

Центр надання адміністративних послуг. Організація точки доступу до правових сервісів, провайдери яких знаходяться як на території громади, так і за її межами.

Юрисконсульти та інші кваліфіковані працівники територіальних органів виконавчої влади, які знаходяться в громаді. Перенаправлення від ОМС з питань, що відносяться до компетенції відповідної установи.

Громадські організації та ініціативні групи, які діють на території громади та спеціалізуються на правозахисній діяльності. Залучення до надання правової допомоги.

Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (за наявності офісу у громаді або під час мобільних виїздів юристів відповідного центру на територію громади). Перенаправлення за вторинною допомогою.

Співробітники Національної поліції (в т.ч. поліцейських офіцерів громади за наявності), судді-спікери та комунікаційні підрозділи адміністрацій місцевих судів. Залучення щодо здійснення правопросвітницьких заходів.

Правопросвітництво після 24 лютого

Протягом серпня-грудня 2022 року експерти Мережі правового розвитку провели дослідження щодо того, яким же є доступ до правосуддя у 13 середніх та малих прифронтових, тимчасово окупованих, тилових та деокупованих громадах Дніпропетровської, Луганської, Івано-Франківської та Чернігівської областей. Одним із компонентів дослідження стало саме правопросвітництво. 

Експерти зазначають, що комплексний та систематичний підхід до правопросвітництва для громад не є характерним. Наразі ця функція здійснюється ОМС лише частково та майже не фінансується. 

Правопросвітництво у громадах майже завжди відбувається у формі публікації інформаційних матеріалів правового змісту онлайн, іноді у друкованій пресі та на дошках оголошень. Тематика публікацій пов’язана із законодавчими змінами, релевантними для мешканців громади, або найбільш поширеними питаннями, з якими громадяни звертаються до ОМС. 

“До 24 лютого більшість органів місцевого самоврядування окремо не фінансувала послуги із забезпечення надання безоплатної первинної правової допомоги та правопросвітництва. Багато невеликих громад, які усвідомлювали важливість для мешканців правової підтримки, не змогли найняти юриста: хтось – через фінансові причини, хтось – через відсутність необхідних спеціалістів у сільській місцевості. Посадові особи місцевого самоврядування в переважній більшості готові надавати консультації в межах своєї компетенції виключно щодо діяльності, яку вони здійснюють у межах відповідного законодавства, хоча люди звертаються із велим спектром правових питань, як до тих, хто найближче знаходиться і кому вони готові довіритися – розповідає один із експертів дослідження, програмний директор Мережі правового розвитку Віталій Охріменко. – Із початком повномасштабного вторгнення ситуація ускладнилась. З одного боку, відбулося об’єктивне зниження здатності ОМС до надання того самого обсягу юридичної допомоги, що був до війни. Виїзд із громад посадовців та інших фахівців, що потенційно могли б їх замінити, релокація ОМС з окупованих територій, втрата напрацьованих механізмів взаємодії з іншими провайдерами правової допомоги, зменшення фінансових ресурсів, – ці та інші чинники негативно впливають на спроможність забезпечити належний рівень доступу до правосуддя для мешканців громад. Загалом, після 24 лютого 2022 р. ОМС сфокусувалися передусім на соціальних, безпекових та оборонних питаннях.

З іншого боку, кількість правових проблем у населення зросла. На додачу до тих проблем, що були до війни, додались та посилились специфічні для воєнного часу: питання, пов’язані зі зруйнованим житлом, отриманими пораненнями, службою у Збройних силах, воєнними злочинами, соціальною допомогою внутрішньо переміщеним особам та родинам загиблих військовослужбовців, виїздом за кордон тощо”. 

Експерт зазначає, що правопросвітництво на системному рівні допомогло б покращити якість надання первинної правової допомоги. Цілком очевидно, що в нинішніх умовах воно має концентруватися на виконанні наступних завдань: 

• допомогти людям усвідомити свою правову проблему та розібратися, як її можна вирішити;
• мотивувати людей на проактивні дії на шляху до пошуку справедливості;
• покращувати розуміння людей про існуючі інституції та механізми, що вирішують їх правові проблеми;
• розбудовувати довіру людей до правових інституцій та механізмів”.

Окрім того зазначає, що під час спілкування з представниками громад, вони запропонували ідею створення певної установи чи структурного підрозділу, які б відповідали за поширення серед мешканців ключової інформації, до якої в першу чергу відносять правопросвітницьку. 

Про правопросвітництво та яким воно може бути в ідеалі

“У жодній із громад, охоплених дослідженням, не ведеться комплексна та системна робота зі збору та аналізу інформації щодо правових потреб та якості правових сервісів. Звернення з питаннями правового характеру обліковуються та опрацьовуються у загальному порядку у відповідності до закону “Про звернення громадян”, окремої процедури немає. Відсутні також формалізовані механізми перенаправлення від ОМС до інших надавачів правових сервісів. Інколи в громадах проводилися моніторинги та дослідження потреб мешканців, проте, зазвичай, це відбувалося за ініціативи громадських організацій, які співпрацюють з ОМС,” – ділиться Віталій Охріменко. 

Тож на думку експертів уже згаданого дослідження системна та комплексна робота в громаді щодо ведення правопросвітництва можлива, якщо вона проводиться на регулярній основі. Тож вони пропонують впровадити спеціалізований підрозділ, основними функціями якого мають бути:

● відслідкування актуальних проблем, з якими зіштовхуються мешканці, змін законодавства, правил та процедур для формування правопросвітницьких матеріалів та базової правової інформації. Інструментами для моніторингу можуть бути: відслідковування місцевих соціальних мереж та груп, аналіз адміністративної

статистики, звернень громадян та скарг, які надходять ОМС, підпорядкованим йому організаціям та установам та системі БПД;

● розбудова та підтримка функціонування механізмів донесення правопросвітньої інформації до мешканців:

розвиток сайту та соціальних мереж ОМС; розвиток інституту публічних спікерів від ОМС з питань правової просвіти та комунікації ключових рішень в громаді; розвиток мережі посадовців ОМС, які сприяють поширенню в громаді правової інформації, із числа старост та працівників комунальних установ та організацій; розвиток правопросвітніх форм неформальної освіти на базі навчальних закладів громади;

● формування правопросвітніх матеріалів у відповідності до актуальних потреб мешканців;

● координація правопросвітницьких заходів/кампаній, які відбуваються на території громади та здійснюються іншими організаціями та установами, зокрема, державними та правоохороними органами, системою БПД, громадськими організаціями;

● формування та реалізація правопросвітницьких кампаній з актуальних тематик відповідних сфер соціально-економічного життя громади в тісній координації з профільними установами та організаціями. Наприклад, це може бути популяризація інституту присяжних в тісній координації з судовою системою; поширення інформації

щодо протимінної безпеки в тісній координації із ДСНС; щодо громадської безпеки разом із поліцією, тощо;

● організація та проведення виїзних правопросвітницьких заходів в сільській місцевості з акцентом на людей з обмеженими можливостями до пересування через стан здоров’я, матеріальне положення, склад сім’ї, тощо.

Для розуміння підходів для якісного впровадження правопросвітництва в нагоді може стати досвід, який напрацьований державною системою безоплатної правової допомоги. 

Так голова правління ГО «МІЦЬ», Червоноград, Львівська обл., директорка Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Наталя Костишин, нагадує, що: “Правопросвітництво – це діяльність з розповсюдження інформації у сфері захисту прав, свобод і законних інтересів громадян, надання безоплатної правової допомоги, проведення тематичних семінарів, лекцій з метою підвищення правової свідомості, культури та освіченості населення, запобігання злочинності. Правопросвітницькі заходи обʼєднуються у правопросвітницькі кaмпaнії, які є визначеними у часі, мають визначену мету, цільову аудиторію тa прогнозовані результати, ґрунтуються на інформації про правові проблеми та потреби цільової аудиторії. Саме розуміння потреб цільової аудиторії до початку проведення правопросвітницьких заходів загалом є запорукою їхньої ефективності”. Про базові принципи, яких варто дотримуватись вона поділилась у посібнику “Правопросвітницький захід: від задуму до реалізації”, співавторкою якого є. Окрім того, посібник містить приклади правопросвітницьких заходів для різних аудиторій та потреб.

Наталя Костишин поділилась прикладом відповіді на проблеми та співпраці між центром БВПД, громадським сектором і органами виконавчої влади:

“У перші роки агресії Російської Федерації проти України (2015 – 2016 р.) у військовослужбовців та родин загиблих з’явилося багато правових питань. Вирішувати їх тоді було складно у зв’язку з неврегульованою нормативно-правовою базою. На одній із зустрічей в м. Сокаль Львівської області з представниками ОДА, РДА та її структурних підрозділів, центру надання БПД, військовослужбовців та членів їх родин було висловлена пропозиція про створення єдиного офісу, де б учасники бойових дій та їх рідні  змогли отримати комплексні послуги. Аби це втілити, фахівці Червоноградського місцевого центру надання вторинної правової допомоги розробили принципи роботи єдиного вікна надання допомоги військовослужбовцям. Цю ініціативу впродовж трьох місяців впроваджував БФ “Карітас-Сокаль”. Саме там військовослужбовці та їхні родини могли отримати психологічну та правову допомогу. “Ми побачили, що ця практика є успішною та ефективною, тож передали її Сокальській РДА, яка ввела “єдине вікно” доструктури Управління соцзахисту”.

Про те ж, як вивчати праві потреби і не лише для правопросвітництва, а й покращення правових сервісів у громадах, розбудови екосистеми доступу до правосуддя стане в нагоді напрацювання програми “Правоспроможна громада”, яку уже понад три роки координує Мережа правового розвитку. 

Експерт та голова ради громадської організації “ПРАВО” (м. Хмільник)  Віталій Дорох кілька років брав участь в програмі “Правоспроможна громада”. Дослідження правових проблем і потреб, яке проводили ініціативною групою спільно з представниками міської ради та центру БПД та й інші дослідження в межах різних ініціатив стали основою проведення правопросвітництва в громаді.

“Це було закладено в нашій міській трирічній програмі з покращення доступу до правосуддя. Правопросвітництво проводиться й сьогодні, вже коли програма закінчилась, але відчувається розкоординованість зусиль,” – зазначає Віталій Дорох.

Інструментарій дослідження правових потреб описано в посібнику “Досліджуємо правові потреби громади”.