Правозахисники задокументували понад 100 тисяч воєнних злочинів рф

В Українському кризовому медіа-центрі відбулась презентація результатів трирічної роботи ініціативи «Трибунал для Путіна» (T4P), а також обговорення майбутніх кроків та сценаріїв подальшого розвитку ...

54409582935_f55cd5d279_k-1024x684
Правозахисники задокументували понад 100 тисяч воєнних злочинів рф

В Українському кризовому медіа-центрі відбулась презентація результатів трирічної роботи ініціативи «Трибунал для Путіна» (T4P), а також обговорення майбутніх кроків та сценаріїв подальшого розвитку правосуддя щодо воєнних злочинів.

Глобальна ініціатива T4P (Трибунал для Путіна) була створена у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України у лютому 2022 року. Учасники ініціативи документують події, у яких є ознаки злочинів згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України.

Для документування подій працівники 40 організацій моніторять відкриті джерела (соцмережі, новини в медіа, повідомлення влади), шукаючи інформацію про конкретну подію, яка має ознаки воєнного злочину (обстріл житлового будинку, вбивство цивільних, катування та інші злочини за Римським статутом). Дані також надходять безпосередньо від свідків і постраждалих.

54409582645_92e9ee67c1_k-1024x684 

Зі слів виконавчої директорки Центру громадянських свобод Олександри Романцової, станом на 20 березня вже є 84396 епізодів, які були проаналізовані і кваліфіковані як воєнні злочини.

«В цій базі хочу звернути увагу на ті цифри, які що певним чином свідчать про геноциїдальний формат цієї війни. Пошкоджено чи знищено 3745 об’єктів, які по суті є або гуманітарними, або такими, що допомагають визначити нашу ідентичність. Крім того, зафіксовано 17421 напад на цивільні об’єкти, де жили, працювали або безпосередньо різними форматами знаходились тільки цивільні особи», – заявила вона, додавши, що наразі воєнної злочині в України найбільш задокументовані в світі за всю історію людства.

За результатами роботи учасників ініціативи підготовлено 9 подань до Міжнародного кримінального суду.

«Юридичну основу семи з них робили у Харківській правозахисній групі (ХПГ), а двома поданнями займались наші партнери у Парижі. Вони стосуються російських пропагандистів та вибуху на Каховській ГЕС», – уточнив директор ХПГ Євген Захаров.

Правозахисник додав, що також є база даних, яку веде ХПГ, і де зібрані тільки ті епізоди, які перейшли в статус розслідуваних кримінальних проваджень, і які не можуть бачити ніхто, окрім тих, хто веде ці провадження і представника потерпілого в цьому провадженні. Цих епізодів більше ніж 15 тисяч, тобто загалом задокументовано і кваліфіковано понад 100 000 тисяч воєнних злочинів і злочинів проти людяності, геноциду відповідно до Римського статуту.

Учасники брифінгу торкнулись різних питань, пов’язаних з результатами роботи ініціативи «Трибунал для Путіна» (T4P). Аналітикиня Української Гельсінської спілки прав людини (УГСПЛ) Владлена Падун зупинилась на визначенні злочину агресії,  юридична директорка Truth Hounds Зера Козлиєва роз’яснила, як може діяти механізм універсальної юрисдикції, директорка Центру досліджень правоохоронної діяльності (CLEAR) Юлія Богдан присвятила виступ розслідуванню злочинів, а голова Об’єднання родичів політв’язнів Кремля Ігор Котелянець підняв проблему відновлення прав потерпілих.

Яких подальших кроків слід чекати у притягненні винних до відповідальності? На це питання відповіла Владлена Падун.

«На сьогодні близько 40 держав долучилися до Core Group – ініціативи, яка підтримала створення цього трибуналу. Вона займається створенням цього трибуналу, тому що зараз не може бути застосована стаття 8В Римського статуту і тому оцей унікальний правовий механізм буде створений на рівні оцих держав. Потім вони долучяться до розширеної часткової угоди Ради Європи, що дасть затвердити статут спеціального трибуналу і поштовх його роботі для притягнення до відповідальності Росії як держави – агресора і Путіна та верхівку, тобто політичне керівництво країни», – пояснила аналітикиня Української Гельсінської спілки прав людини.

 

 

 Джерело: УКМЦ.


Тематика публікації:  

Останні публікації цього розділу:

Ментальне здоров’я діток Березанщини, що мають особливі освітні потреби

Безпечне збереження даних: можливість для громадських організацій від Архіву Війни

Закордонні етапи Національного конкурсу «Благодійна Україна»

Друга хвиля опитувань серед пацієнтів: в Україні стартує дослідження рівня доступності медичних послуг

Рушії змін. Відбулось п’яте, рекордне звітування громадського сектору Волині

Підсумки премії #StudBizAward 2025: 5 переможців, які змінюють світ