Про примусову паспортизацію в окупованому Криму – інфографіка

На початку окупації Криму у 2014 році російська влада дозволила «вибирати»: автоматично стати громадянином Росії, або «зберегти» громадянство України. Так званим «відмовникам» виділили місяць – люди мали прийти у спеціальні пункти та написати заяву про своє рішення. Але згодом час скоротили до декількох тижнів. Та й на усьому півострові «офіційно зареєструвати» таке рішення можна було у чотирьох містах:  Сімферополі, Севастополі, Бахчисараї та Білогірську. 

Зрештою, встигли «відмовитись» від російського громадянства 3,5 тис людей. Серед них був й вчений Дмитро Орлов. Він попросив КримSOS змінити його ім’я, аби не мати чергових проблем. Чоловік розповів як живеться в умовах окупації тим українцям, які до сих пір відмовляються оформлювати паспорт РФ. 

«Гра за правилами» або скорочення

Коли на півострів прийшли російські військові, Дмитро зробив розсилку серед кримських вчених – писав, що не підтримує дії РФ та що вони призведуть до дипломатичних наслідків. Свою проукраїнську позицію чоловік не приховував. Коли окупанти постановили масово видавати російські паспорти – написав заяву про відмову від громадянства РФ. Але через два роки його звільнили з роботи.  

«Керівництво кілька разів попереджали мене, наполегливо просили написати відмову й від українського громадянства. Зрештою я залишився без роботи, а офіційною причиною вказали “скорочення штату”», – розповідає Дмитро.  

Потім, десь через півроку йому подзвонив співробітник ФСБ. Він наполегливо попросив прийти та «відповісти на кілька запитань». У результаті розпитували більше двох годин, після чого відпустили. 

«Хотіли зібрати більше особистих даних про мене, про мою попередню діяльність, моє оточення і контакти. Потім з цього можна “зліпити” будь-яку справу – “шпигунство”, “екстремізм” – будь-що.  Думаю так, бо питання були типу:  Ви їздили на Майдан чи брали участь в інших мітингах протесту? У Вас є друзі серед українських військових чи силовиків? Ви підтримуєте контакти із «проукраїнсько налаштованими громадянами?» І всі ці питання ставились з посмішкою», – розповідав Дмитро у коментарі Крим.Реалії .

Зараз він продовжує жити в окупованому Криму та вже знайшов нову роботу. Більше з силовиками на такі «розмови» йому не довелось ходити. Однак з «відмовниками» від громадянства Росії борються і тоншими, зокрема економічними, методами. Так, представники відділів кадрів підприємств, куди він відправляв своє резюме, у приватній бесіді пояснили, що по іноземцях жорсткіша звітність та вищі штрафи. Мова про тих громадян, країни яких не входять до Митного Союзу, як то Україна. 

«Незважаючи на вашу освіту, вчений ступінь, досвід роботи тощо, вам можуть відмовити в офіційному працевлаштуванні. Ти не влаштуєшся не лише на наукову чи викладацьку посаду, а й навіть простим продавцем у велику торгову мережу» – зазначає Дмитро.

Крім того, роботодавці неохоче беруть кримчан без паспорта РФ на висококваліфіковані посади – а тільки на таку можуть оформити «іноземців» згідно законів Росії. А отже таким спеціалістам мають платити більше, ніж росіянам. Це однозначно не вигідно компаніям. 

«Чрез ваш “іноземний статус” всі ваші стажування за рахунок підприємства також коштуватимуть дорожче, ніж таке ж навчання, але громадянина Росії. Але й найголовніше, “чорні списки” та “телефонне право” також ніхто не скасовував. Якщо ваш начальник отримає відповідну вказівку зверху, – вас негайно звільнять», – ділиться Дмитро. 

На додачу до всього, Дмитро та інші «іноземні громадяни» зобов’язані щороку подавати звіт у Міграційну службу РФ. Там він вказує дохід за місяць, що не повинен бути нижчим за прожитковий мінімум. Інакше йому загрожує депортація. Таким чином, штучно створюється «замкнене коло» з видавлювання потенційно нелояльних осіб з територій, підконтрольних Росії.

Позиція України та міжнародної спільноти щодо «паспортизації»

Закони України чітко визначають, що примусова паспортизація українців у Криму не визнається Україною та не є підставою для втрати українського громадянства. Усі документи, що видані  в окупованому Криму – вважаються недійсними. 

Проте кримчани вимушені підкорятись правилам РФ. Адже ті, хто не оформив російські паспорти мають проблеми у різних сферах – від медичної допомоги до володіння нерухомістю. 

«Українські високопосадовці за всі роки окупації подали до Верховної Ради України низку законопроєктів, що встановлюють відповідальність за наявність громадянства держави-агресора, або взагалі за позбавлення українського громадянства при наявності громадянства держави-агресора. Тут мова більше про побутове, оскільки пересічний кримчанин не винен в окупації півострова та вимушено взяв російський паспорт», – розповідає Анастасія Калініна, юрист КримSOS.

Примусова паспортизація порушує й ряд прав та свобод людини, передбачені міжнародними договорами. 

«Шляхом нав’язування свого громадянства РФ порушила IV Гаазьку конвенцію про закони і звичаї війни на суходолі, яка забороняє державі-окупанту “примушувати жителів окупованої території присягати на вірність державі-супротивнику”. У свою чергу, громадяни України, які відмовилися від нав’язаного російського громадянства, були позбавлені або суттєво обмежені у здійсненні низки соціально-економічних  прав, якими вони, відповідно до Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, мають право користуватися незалежно від громадянства: права на працю, права на освіту, права на соціальне забезпечення, права на достатній життєвий рівень, права на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров’я. Крім того, особи, які відмовилися від російського “паспорта”, виявилися обмеженими у праві володіти своїм майном та у праві на свободу пересування», – коментує аналітик КримSOS Євгеній Ярошенко. 

Експерти КримSOS зібрали деякі факти та цифри різних порушень щодо українців, які відмовились від громадянства РФ.