Про стан електрогенерації  України в умовах війни та першочергові кроки у громадах щодо посилення їхньої стійкості

Зараз є досить багато різних, часом суперечливих публікацій щодо стану української енергетики і, відповідно, прогнозів стосовно того, що нас може очікувати в найближчий осінньо-зимовий період. Ми спробували зібрати з відкритих джерел інформацію про наслідки ураження української генерації, загрози від цього для домогосподарств та територіальних громад і можливі невідкладні заходи, які ще можна вжити для пом’якшення ситуації до настання холодів.

Українська енергетика перед вторгненням була досить потужною і багатосекторною, що давало змогу досить легко маневрувати потужностями її генерації.

Так, за даними НЕК “Укренерго”, станом на січень 2022 року загальна встановлена потужність ВЕС в Україні становила 2 ГВт, СЕС – 6 ГВт, ГЕС – 5 ГВт, ГАЕС – 1 ГВт, ТЕЦ та станцій на біопаливі – 6 ГВт, АЕС – 14 ГВт, що становило разом 34 ГВт.

Повномасштабне вторгнення та цілеспрямовані терористичні дії Кремля проти цього сектору економіки призвели до дуже значних руйнувань та ослаблення насамперед потужностей української генерації. Зокрема:

1. Уже 4 березня 2022 року було захоплено найбільшу у Європі Запорізьку АЕС, це мінус – 6 ГВт або 42% усієї атомної генерації країни!

2. Після удару 11 квітня 2024 року було остаточно зруйновано Трипільську ТЕС, найбільшу в Київській області, Це ще мінус – 3,2 ГВт.

3. Після ракетної атаки по Трипільській ТЕС, компанія Центренерго втратила 100% своїх потужностей генерації електроенергії. Адже раніше вона вже втратила Зміївську ТЕС (2,175 ГВт) в Харківській області, яку знищив російський удар 22 березня 2024 року, а  Вуглегірську ТЕС (3,6 ГВт) у Донецькій області з 25 липня 2022 окупують російські війська.

4. Харківська ТЕЦ-5 (0,54 ГВт), одна з найбільших в Україні, повністю зруйнована після російської атаки 22 березня 2024. Унаслідок руйнування цієї теплоелектроцентралі Харків втратив основні потужності генерування теплової та електричної енергії.

5. 22 березня 2024 року від ракетних ударів на Ладижинській ТЕС (1,8 ГВт) постраждали всі енергоблоки, ана Бурштинській ТЕС (2,3 ГВт) знищено всі енергоблоки

6. 11 квітня 2024 року Росія атакувала керованими авіаційними бомбами Сумську ТЕЦ.

7. 22 березня 2024 Кремль вдарив по найбільшій в Україні Дніпровській гідроелектростанції (м. Запоріжжя). Зупинено роботу обидвох електростанції ДнірпоГЕСу –  ГЕС-1 і ГЕС-2 (1,5 ГВт). 

8. 6 червня 2023 року росіянами було підірвано Каховську ГЕС (0,35 ГВт), що викликало, серед іншого, наймасштабнішу екологічну катастрофу.

9. Були атаковані і частково зруйновані Дністровська ГЕС (0,7 ГВт) та Канівська ГЕС (0,4 ГВт).

Відтак загальні втрати генерації електроенергії станом на 30 червня 2024 року орієнтовно складають – 22,565 ГВт. Залишилось теоретично вцілілими потужності, що генерують лише близько 11,435 ГВт, з яких значна частина це сонячні електростанції, які не дадуть таких обсягів електрики взимку. Це призводить до суттєвого дефіциту електроенергії та масових відключень.

Що ж робити в таких умовах домогосподарствам та територіальним громадам?  Напевне одне  – активно готуватись і мати розуміння, що й теперішня ситуація потенційно може змінитися на гірше. Адже цілком логічно можна припустити, що росія восени здійснить масовані удари і по підстанціях, які передають електроенергію із АЕС, і тоді Україна може поринути у тотальний блекаут. Тому уже зараз, на наш погляд, варто звернути увагу на наступне.

1. Тепло і вода

 Потрібно подбати про наявність твердого палива для індивідуального обігріву в домогосподарствах де це можливо. Це рішення є простіше для поселень індивідуальної забудови. Тут можна обладнати будинки навіть пічним опаленням, де наразі є лише електричне. В містах потрібно переводити котельні на газове чи дров’яне опалення і забезпечити можливість електропостачання для котлів від систем безперебійного живлення чи генераторів.

Необхідно відновити чи збудувати нові криниці чи свердловини малої потужності де можна підіймати воду механічним способом чи електронасосом малої потужності.

Важливо відновити водонапірні вежі де вони ще є, або змонтувати нові для постачання води самопливом.

2. Електропостачання

 Для локальних мереж бюджетних закладів – лікарні, школи, ДНЗ, а при наявності ресурсів і взагалі – на поселення, варто придбати та змонтувати малогабаритні газові електростанції, які є різної потужності і які досить просто монтуються і обслуговуються.

В громадах, де є індивідуальні сонячні електростанції у приватних осіб, які працювали на продаж електрики у мережу, варто досягнути домовленостей про використання їхніх потужностей для громади за участі місцевого бюджету в створенні для цього технічних можливостей.

Освітлення вулиць є важливим для безпеки жителів, тому слід обладнати найбільш проблемні їх частини ліхтарями на сонячних батареях, які зможуть освітлювати вулиці в перші години темряви, коли це найбільш актуально.

3. Харчування

 Перебої із електропостачанням можуть стати проблемою для організації харчування дітей у ДНЗ та школах, пацієнтів у лікарнях, якщо там плити є винятково електричними. Потрібно виокремити приміщення для розміщення там газового обладнання. Також потрібно забезпечити холодильне обладнання «акумуляторами холоду» та резервним живленням. Домогосподарствам варто рекомендувати зберігання низки продуктів харчування в сухому вигляді, консервації, маринуванні тощо.

 Зараз ще є певний час на підготовку до зими із урахуванням  гіршого варіанту, ніж маємо нині, тому цей час потрібно використати максимально ефективно. При цьому важливо не втрапити на впровадження завідомо неефективних рішень, які можуть рекомендувати окремі недобросовісні надавачі енергоефективних сервісів. Варто радитись з надійними і перевіреними консультантами і не намагатись дивитись на проблеми цієї зими точково – окремо у кожному випадку, а слід поглянути на громаду в цілому і робити кроки, які поступово вирішують більшість проблем в межах усієї громади, а не лише її центру.

30.06.2024

А. Ткачук