Про технологічну освіту для громади

5-6 листопада у Києві проходила інвестиційна конференція для обʼєднаних громад «Стратегічний розвиток та інвестиції». Подію організувала програма Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE) спільно з партнером програми Українським кризовим медіа-центром.

Конференція зібрала понад 400 учасників, серед яких представники 75 громад-учасниць програми, представники бізнесу та інвестиційних фондів, виконавці проектів міжнародної технічної допомоги, центральних та регіональних органів влади.

В рамках дискусійної панелі «Драйвери змін: молодь, жінки та соціальне підприємництво» Оксана Дятленко, представниця департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН, розповіла про технологічну освіту для громади, Іван Савицький, координатор молодіжного компоненту проекту «Молодіжний кластер органічного бізнесу Баранівської міської ОТГ» про шкільний коворкінг як інструмент стимулювання молодіжного підприємництва.

Джерело фото Програма DOBRE

Одним із напрямів ефективної освітньої політики є інтеграція навчального процесу в реальний життєвий простір і навпаки – проектування життєвих ситуацій та вирішення їх у освітньому процесі, тобто освіта повинна бути максимально близькою до життя. Створення спільних центрів, лабораторій, цехів, коворкінгів, де поряд з дорослими могли б виконувати свої навчальні завдання учні і студенти, є добрим інструментом реалізації цього інтеграційного напряму. Тому Міністерство освіти та науки України підтримало апробацію  нового підходу до шкільної програми трудового навчання в школах Баранівської ОТГ, що здійснюється в рамках проекту «Молодіжний кластер органічного бізнесу Баранівської міської ОТГ» за фінансової підтримки Європейського Союзу.

«Разом з усією шкільною освітою реформується і технологічна освіта. Сьогодні технологічна освіта базується на проектному навчанні. Що це означає? Зараз діти разом з вчителями визначають, що вони будуть робити. Не табуретки і совки! А те, що є актуальним і потрібним. Потім визначають як, з чого, яка буде конструкція, які для цього потрібно інструменти і матеріали. Виконують проект. Апробовують. Аналізують. Вдосконалюють і захищають свої проекти. Ці проекти можуть бути як індивідуальні, так і в парі, групі чи класні. Саме в цьому процесі вони і здобувають так звані м’які навички», – зазначила під час дискусії Оксана Дятленко.

Результатом навчально-трудової діяльності учнів має бути проект у вигляді виробу чи послуги. У 5-6 класі учні опановують 6-10 проектів, у 7-8 класах від 4 до 6 проектів, у 9-му – 2 проекти.

Проекти можуть бути різними від наплічника до підставки під чашку. Особливістю проектування є те що результат діяльності є (повинен бути) особистісно значущим для учня, корисним для сім’ї, родини, класу, школи, громади, також соціально зорієнтованим або мати підприємницький потенціал. Тобто таким, щоб його можна було продати.

В 9-му класі проекти виконуються вже з урахуванням засвоєних технологій і відповідних знань, умінь та навичок, які набули учні в попередніх класах. У 9-му класі має бути обов’язково соціальний проект. Якщо у вашій громаді немає соціального проекту в школі, то це означає, що навчальна програма не виконується!

Приклади соціальних проектів міста Славута:

Приклади соціальних проектів міста Вінниця:

Приклади соціальних проектів міста Буча:

Приклади соціальних проектів міста Калуш:

Технологічна освіта може розвивати й інші важливі компетенції, наприклад підприємницьку.

Два роки тому в Полтаві, коли проходила Всеукраїнська учнівська олімпіада з трудового навчання/технологій, був започаткований аукціон дитячих виробів (робіт), яку ініціював Інститут громадянського суспільства, а Міністерство освіти та науки України підтримало таку ідею. Аукціон проводився в рамках експерименту «Учнівське підприємництво» і мав на меті надати учням практичну можливість оцінити вартість своїх виробів. Для цього була створена сторінка у фейсбуці «Кузня талантів» як майданчик відпрацювання практичних методів популяризації учасників олімпіади, їхніх виробів. Діти робили роботи, журі оцінювало, а потім виставляли ці роботи на он-лайн аукціон.

Усі учнівські роботи були добре сфотографовані, прорекламовані – й діти побачили, що їхня праця може приносити прибуток. Не завжди оцінка журі співпадала з найвищою ціною за виріб. Таку практику було продовжено і у Кам’янець-Подільському в цьому році. В Полтаві було зібрано понад 5000 грн., в Кам’янець-Подільському – понад 14 000 грн. Перші кошти з аукціону були витрачені на лікування однолітка, так вирішили діти. В 2017 році, як мінімум двоє дітей через півроку після олімпіади спробували себе у власній справі. Серед них Анастасія Носкова, учениця 10 класу Кролевецької СШ № 3, яка виборола перше місце, отримує замовлення по випіканню кондитерських виробів та кошти. У 2018 році в двох учасників олімпіади замовили навіть виконання партій їх виробів – це 15 флешок і 20 наплічників. Олімпіада посіяла паростки віри у власні сили. Діти виготовляючи замовлення – отримують власні кошти. Ще одна з фіналісток минулих років, котра у свої 21 уже має власну справу, якось сказала: якщо ви брали участь у Всеукраїнському етапі олімпіади з трудового навчання, вам уже нічого не страшно – ви вмієте себе презентувати, вирішувати складні ситуації, результативно працювати в жорстких часових рамках, знаходити оптимальні рішення непростих завдань. А ці всі навички знадобляться в будь-якій іншій сфері діяльності.

Технологічна освіта розвивається і змінюється. Вона є потрібною і дуже важливою. Але на неї на жаль впливає людський фактор. Вчителі не завжди хочуть змінюватися, не хочуть втрачати щось маленьке заради чогось великого.

Носіями змін сьогодні є і самі діти, мудрий вчитель, подивившись на дітей, які знають набагато більше, вже починає змінюватись.

Саме активність, сучасність вчителя є запорукою того, що учень сьогодні стане драйвером змін завтра.

***********

Проект «Молодіжний кластер органічного бізнесу Баранівської міської ОТГ» реалізується Баранівською міською радою, Інститутом громадянського суспільства та ПП « Галекс- Агро» за фінансової підтримки Європейського Союзу.