Прикордонні громади Сумщини оновлюють стратегії, відповідаючи на виклики воєнного часу

Прикордонні громади Сумщини оновлюють стратегії, відповідаючи на виклики воєнного часу Попри близькість до кордону з ворогом, а також обстріли й евакуацію мешканців з прикордонних сіл, Глухівська та ...

Додано:
cgmonitor

Глухів_Березівська
Прикордонні громади Сумщини оновлюють стратегії, відповідаючи на виклики воєнного часу

Прикордонні громади Сумщини оновлюють стратегії, відповідаючи на виклики воєнного часу Попри близькість до кордону з ворогом, а також обстріли й евакуацію мешканців з прикордонних сіл, Глухівська та Березівська громади працюють над оновленням пакету стратегічних документів. Громади стали учасницями проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях», який реалізує ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА».

У 2020 році Глухівська міська громада затвердила стратегію розвитку до 2027 року. «Глухівська міська рада — територія безпечного, комфортного та енергоефективного простору з розвиненою економікою, з орієнтованою на бізнес інфраструктурою, високим рівнем та якістю життя», — йшлося в документі. Але нині громада потребує нових рішень і проєктів, а також оновлення пакету стратегічних документів відповідно до закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо засад державної регіональної політики та політики відновлення регіонів і територій».

За словами начальниці управління соціально-економічного розвитку Глухівської міської ради Людмили Сухоручкіної, розробка стратегії розвитку є основним етапом у забезпеченні сталого, збалансованого та ефективного розвитку будь-якої громади. А для Глухівської громади — це можливість разом із жителями та експертами знайти нові рішення організації безпеки в громаді, забезпечення добробуту та спланувати етапи відбудови зруйнованої або знищеної інфраструктури та житла. Під час ознайомчої зустрічі вона зазначила: «Враховуючи сьогоднішні виклики, які стоять перед нашою громадою, стратегія — це не тільки план дій, а й інструмент формування кращого майбутнього. Вона допоможе визначити пріоритети, згуртувати громаду навколо спільних цінностей і цілей, що є ключем до успішного розвитку».

Також перша зустріч команди зі стратегічного планування відбулася в Березівській громаді. До зібрання долучилися представники всіх профільних структурних підрозділів і громадських організацій територіальної громади. Вони визначили алгоритм наступних дій і канали комунікації. Попереду перший етап — збір та аналіз інформації для соціально-економічного аналізу й проведення опитування мешканців щодо власного бачення розвитку громади.

Керуючий справами виконавчого комітету Березівської сільської ради Едуард Попов зазначив: «Стратегію розробляємо для того, щоб громада мала шлях для розвитку після закінчення війни. Обов’язково буде розділ відновлення об’єктів, які постраждали від бойових дій. У своїй стратегії ми плануємо прописати цілі для всіх напрямків діяльності громади. Це і економіка, і житлово-комунальне господарство, освіта, медицина, культура. Також обов’язково треба прописати питання поводження з відходами, водопостачання».

Активна участь громадськості, на думку представниці ГО Березівської громади Інни, допоможе розробити стратегію, яка стане справжньою дорожньою картою громади. «Стратегія — це про відновлення та розвиток нашої громади. Як у домі ми плануємо всією родиною, так і в громаді. Громада — це теж сім’я, і ми не можемо планувати окремо одне від одного і враховувати думку лише представників ОМС. Всю громаду зібрати буде важко, але якщо залучити активних представників різних категорій населення, то кожен буде почутий», — зазначила активістка.

Разом із Березівською та Глухівською громадами розробкою стратегій розвитку займаються ще такі громади Сумщини: Лебединська, Липоводолинська, Попівська, Тростянецька, Чернеччинська, Нижньосироватська, Боромлянська, Комишанська.

Проєкт реалізовується ГО «Сіверський інститут регіональних досліджень» у рамках проєкту «Стратегічне планування в Сумській, Харківській та Чернігівській областях» та став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.


Тематика публікації:       

Останні публікації цього розділу:

Тернопільські медійники опанували тонкощі авторського права

Росія примусово передала до російських сімей щонайменше 314 українських дітей: новий звіт Єльської лабораторії

Подолати «мовний бар’єр». Десять «так» для впровадження корпоративних освітніх курсів з української

Проєкт U_CAN — крок до вуглецево-нейтрального майбутнього України

У Білозерській громаді на Херсонщині стартував проєкт зі створення та розширення комплектації двох класів безпеки