П’ять причин створити орган самоорганізації населення (ОСН)

Як зберегти парк від намірів забудовника? Як примусити балансоутримувачів виконувати свою роботу? Як не стати жертвою неякісних житлово-комунальних послуг? І нарешті, як налаштувати діалог з владою, щоб бути почутим? Відповідь на ці питання ГО «Центр розвитку міста» знайшла у трьох словах – орган самоорганізації населення.

«Створений мешканцями певної території міста орган саморганізації населення може оперативно вирішувати питання місцевого значення і, що найголовніше, в інтересах громади. В системі місцевого самоврядування ОСН – це найнижча ланка, що найбільш наближена до людей», – зазначає член громадської організації Артем Рябчинський, який має досвід створення та діяльності ОСН, а нині разом з командою Центру розвитку міста допомагає ініціативним групам сформувати представницький орган на всіх етапах, передбачених законодавством.

Можна виділити п’ять основних причин створити орган самоорганізації населення уже сьогодні.

1. Контроль за якістю надання житлово-комунальних послуг.

Головна мета створення ОСН – задовольнити суспільні інтереси та потреби жителів. Саме тому в рамках свого покликання ОСН може впливати на якість надання житлово-комунальних послуг, або ж контролювати виконання ремонтних робіт у жилих будинках. Важелів впливу достатньо навіть для того, щоб змінити керівника ЖЕДу, який неналежним чином виконує свою роботу або зловживає посадовим становищем. Також ОСН має право писати скарги до міської влади та змусити виконавців звітувати про проведену роботу.

2. Захист прав та інтересів громадян.

Орган самоорганізації населення наділений правом захищати права та інтереси своїх жителів. Найпростішим способом є звернення до представників держаної або місцевої влади, правоохоронних органів з адміністративним оскарженням порушених прав. Цивільні та господарські спори ОСН може вирішувати у порядку розгляду їх третейським судом. Також ОСН має право на судовий захист у порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського судочинства та міжнародний захист, наприклад, звернення до Європейського суду з прав людини.

3. Запобігання «проблемній» забудові.

Неконтрольована забудова Києва призводить до втрати його архітектурного обличчя. Недобросовісні забудовники знищують історичні будівлі, сквери і, навіть, парки, жителям столиці залишається все менше місця для відпочинку. Вихід – самоорганізуватися задля захисту своїх прав у питанні забудови. До того ж, Статут ОСН передбачає таку можливість.

Відповідно до ч. 4 п. 7 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію, мають право брати участь в обговоренні та надавати пропозиції до проектів містобудівної документації. Також Київрада може делегувати ОСНу повноваження щодо узгодження проектів землевідведення під забудову на його території.

Окрім цього, представник ОСН має право брати участь у засіданнях Архітектурно-містобудівної ради з питань, що стосуються будівництва на території ОСН.

4. Партнерство та діалог з місцевою владою.

Для ефективного вирішення питань місцевого значення ОСН має налагоджувати партнерські відносини з іншими особами та інституціями. Зокрема, разом із депутатами представляти інтереси своєї громади у Київській міській раді та її виконавчому комітеті, вносити пропозиції до проекту програми економічного і соціального розвитку та проекту міського бюджету.

Представники ОСН можуть бути присутніми на сесіях міської ради та засіданнях виконавчого комітету, коли розглядаються питання, що безпосередньо стосуються їхньої діяльності. Для забезпечення охорони громадського порядку, комітет може співпрацювати з правоохоронними органами. ОСН має й повноваження вносити пропозиції щодо благоустрою та здійснювати громадський контроль за дотриманням Правил благоустрою.

5. Фінансування проектів.

Одна з найпереконливіших причин самооганізуватися та створити представницький орган. ОСН отримують фінансування з міського бюджету, а також можуть брати участь у конкурсі проектів. Тобто безліч робіт, пов’язаних з покращенням благоустрою території або ж відновленням житлового фонду, можна виконати поза програмою соціально-економічного розвитку.

Загалом ОСНи – неприбуткові організації. Однак, законодавством передбачені ресурси для забезпечення їхньої діяльності та здійснення ними суспільно-корисної роботи.

Ухвалена Київрадою міська цільова програма «Сприяння розвитку громадянського суспільства у м. Києві на 2017-2019 роки» надає суттєву фінансову та матеріально-технічну допомогу діючим ОСН. Загальне фінансування програми на вказаний період складатиме 86 млн 514 тис. грн. Програмою передбачено проведення конкурсу проектів для організацій громадянського суспільства. Для прикладу, минулого року в рамках конкурсу було виділено 2 млн 200 тис. грн на реалізацію проектів на території 30-ти ОСНів столиці. У 2018 році ця сума складатиме 2 млн 400 тис. грн.

Також ОСН може брати участь у Громадському бюджеті. За результатами голосування цього року буде реалізовано 141 громадський проект загальною вартістю 150 млн грн. Прохідний бар’єр для великого проекту становив близько 3000 голосів. Тому за правильно організованої інформаційної кампанії ОСН можуть заручитися підтримкою своїх мешканців та здобути перемогу у голосуванні.

Окрім зазначеного вище, джерелами фінансування можуть бути пожертви від приватних осіб та організацій, від управління майном, переданим на баланс ОСН, доходів від юридичних осіб, які були створені ОСНом чи передані на його баланс. Органи самоорганізації населення можуть реалізовувати проектні пропозиції за підтримки українських та міжнародних організацій.

Причини для створення ОСН істотні та переконливі. Для тих, хто бажає почати процес формування органу представницької влади у своєму будинку, дворі або мікрорайоні але не знає, з чого почати, ось перша порада: знайдіть мінімум трьох мешканців з активною громадською позицією та об’єднайтеся з ними в ініціативну групу по створенню ОСН.