РеАнімація виборців. Громадські активісти зацікавлюють громадян темою виборів

Процес виборів в Україні, здається, ніколи не закінчується. Місцеві вибори плавно перетікають у президентські, а вибори гаранта – у парламентські, і так далі – по колу. Але це відчуття постійності виборчого процесу притаманне досить обмеженому колу журналістів, активістів, політиків та членів їхніх штабів. Навіть якщо порахувати їх всіх, а також офіційних спостерігачів, яких тільки цього разу було біля ста тисяч, пропорція «політично стурбованих» досить мала відносно загальної кількості населення. Якщо ж проаналізувати ці числа у розрізі вікових груп, то молодь – найменш зацікавлена у політичних і виборчих питаннях. Змінити цю ситуацію у Центральній Україні спробувала команда проекту «реАнімація виборців».

Процес реанімації зазвичай спрямований на відновлення порушених або втрачених життєво-важливих функцій організму. У випадку із молодими виборцями, які цього року голосували вперше, або братимуть участь у виборчому процесі протягом найближчих місяців, мова йшла якраз про формування інтересу до процесу волевиявлення. Того інтересу до навколишнього життя, який є у кожній дитині, але котрий під час навчання, дорослішання, життєвих турбот у багатьох зникає.

Як можна було розбудити цей дитячий інтерес? Команда проекту у складі активісток із Кіровоградської, Полтавської та Черкаської областей вирішила, що допоможуть… мультфільми і чат-бот. Про все це по-порядку і розповімо вам, щоб поділитися як історією успіху, так і тими викликами, що поставали перед проектом.

Дванадцять коробок пластиліну

Гратися люблять усі. Про це ще американський психолог Ерік Берн говорив понад півстоліття тому. Тож автори і куратори проекту “РеАнімація Виборців” вирішили не винаходити велосипед, а… відзняти мультфільми. На виборчу тематику. Переваг у такого виду інформаційної роботи ціла низка: щоб вигадати цікавий сюжет “пластилінового” мультика. треба добре розібратися в темі, потім “увімкнути” образне мислення, щоб з десятка ідей “вивести” єдиний сценарій – уважно послухати один одного. Опісля – застосувати командний підхід, щоб разом “виліпити” і відзняти свої сюжети, і наприкінці – усім разом відчути гордість за чудово виконане завдання. 

Родіон Шуб, керівник анімаційної студії «Ridni Animation» з Києва, став анімаційним куратором усіх воркшопів. А їх загалом в трьох областях було 12. Розповідає, що на початку проекту сумнівався, чи реально буде на одну і ту ж тему зняти дюжину різних мультфільмів. Але результати перевершили усі його очікування!  «Я був здивований. Але нові діти – нові ідеї, нові враження, нове бачення. У кожному мультфільмі на виборчу тематику розкриваються різні аспекти. Як на мене, кожен з мультфільмів був гідний претендувати на перемогу. Я радий, що долучився до цього проекту. Я не лише помандрував Україною, подивився на українців з маленьких сіл та містечок, а й виконав круту соціальну місію – дав дітям безцінний інструмент самовираження. Адже мультфільми можна знімати навіть на телефон!», – коментує Родіон.

Загалом участь у заняттях з анімації взяло понад 200 учнів та учениць старших курсів у професійно-технічних закладах у трьох областях – Кіровоградській, Полтавській та Черкаській. Мультфільми знімали в два етапи, і кожного разу автори шістьох анімаційних шедеврів змагалися між собою за розважальну поїздку до обласного центру. Переможців визначали по репостах та “вподобайках” під відео. Користь від арт-терапії анімацією із одночасним інформуванням студентів про особливості виборчого процесу в Україні підтверджують і самі учасники воркшопів, і їхні викладачі. Останні стверджують, що були приємно вражені тією величезною кількістю нестандартних ідей, які пропонували студенти.

«Спочатку тренери розповіли нам про ті джерела інформації, звідки ми можемо брати перевірені дані про кандидатів, факти, щоб не керуватися емоціями, чутками чи не бути залежними від чужої думки. Ми разом проаналізували виборчі гасла у вигаданій країні «Курляндії» і навіть створили власні. А коли зрозуміли, як це працює, народилася ідея мультфільму. У ньому ми показуємо різні типи виборців. У одного з них – величезне вухо. Він слухає різні плітки, вірить домислам і “ведеться” на пропаганду. Інший – голосує наосліп. Закриває очі і ставить галочку “куди Бог пошле”. Так ми хотіли зобразити виборців, що голосують просто за відоме прізвище чи красиве обличчя. А третій – це власне той, на кого ми тепер плануємо рівнятися – людина, яка спочатку почитала програми кандидатів, зазирнула в їхні декларації, співставила позицію людини і партії, від якої вона йде, і лише після цього зробила усвідомлений вибір. Тому гасло нашого мультфільму – “Користуйся розумом!”, – ділиться враженнями студент Смілянського коледжу харчових технологій Артем Трамбовецький. Щодо самого процесу, то він, звісно, довгий, кропіткий, але надзвичайно цікавий! Працювали студенти у техніці Stop-motion, “оживлюючи” пластилінових персонажів, створюючи ілюзію руху. За секунду відзнімали 12 кадрів, крок за кроком, передаючи через пластилін і відео свої ідеї. Така техніка дозволяє знімати мультфільми без монтажу і за лічені години отримати цілу історію.

«Ця форма роботи була для нас зовсім несподівана і ми не очікували, що анімація може наших студентів зацікавити. Але з одного боку – це гра, а з іншого “перепрошивання” свідомості, бо якщо на початку зустрічі в аудиторії звучали думки про те, що від окремого голосу нічого не залежить, то наприкінці ми побачили мультфільм, у якому право вибору зобразили як суперсилу, а виборця – як супермена. Погодьтеся, що це чудова трансформація, враховуючи, що ідею подали самі студенти!», – згадує Станіслав Кошолап, директор Багатопрофільного регіонального центру професійної освіти у Черкаській області.

Хочеш зацікавити молодь виборчим процесом? Шукай нестандартні форми роботи! З цим твердженням погоджується і викладачка Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, політологиня Олександра Дем`яненко. Падіння інтересу молоді до виборів – не лише українська тенденція. У всьому світі молоді виборці більш пасивні. Причин багато. По-перше, виборці не бачать взаємозв`язку між своїм життям сьогодні і завтра і тією “галочкою”, яку вони лишать в бюлетені. По-друге, часто вибори пов`язані з великою кількістю негативу, процеси і взаємозв`язки, повноваження і вплив гілок влади одна на одну здаються молодим людям занадто складними і заплутаними. По-третє, молодь все менше почувається “прив`язаною” не лише до певного міста, а й навіть до певної країни. І, відповідно, до актуальних політичних процесів, що там відбуваються, переконана Олександра Дем`яненко.

Як можна підняти зацікавленість? Звісно, шукати нові, сучасні форми інформаційної роботи і піднімати залученість. Щоб виборець, так би мовити, відчував свою силу і можливість вплинути на ситуацію.

Віртуальний помічник виборця

Чому ж молодь не бере участь у виборах? Цим питанням, безумовно, переймаються сотні дорослих людей. Ми поспілкувалися із психологинею і попросили коментар. Адже, щоб розібратися у тому, чи успішними є історії громадських ініціатив, хочеться побачити підгрунтя процесів, які відбуваються у розумі юних українців та українок.

«У молодого покоління зараз можна спостерігати дві протилежні тенденції. З одного боку, деякі з молодих людей прагнуть брати активну участь в політичному житті країни, з іншого – спостерігається апатія по відношенню до всіх політичних процесів. Молоді люди, які не беруть участі у виборах, не бачать в політичному процесі безпосереднього впливу на їхнє життя, відповідно, вони твердо переконані в тому, що голосування жодним чином не відбивається на долі окремої людини. Їхня позиція орієнтована на зміни або отримання результату миттєво. Так само причиною може бути небажання нести відповідальність за вибір, це властиво цьому поколінню», – розповідає Альбіна Печена, експертка центру «Альта».

Як можна було у такій ситуації втримати інтерес молоді після воркшопів з анімації, зокрема, у сільських територіях, де рівень активності юнаків та дівчат у громадському житті і так нижчий, аніж у містах? Команда громадської організації «Турбота» вирішила, що головними підходами буде інформування та залучення. А як інформувати тих, хто чи не увесь проводить у соціальних мережах? Звісно, через соціальні мережі. Ми запитали у координаторки проекту у Кіровоградській області Ольги Гріднєвої, який інструмент було використано, і вона розповіла, що доля розпорядилася так, що це був чат-бот.

«На початку ми планували коштом гранту, отриманого від Фонду розвитку ЗМІ Посольства США зробити апгрейд мобільного додатку, створеного свого часу вперше в Україні нашими партнерами із Прес-клубу реформ. І планували спокійно та розмірено протягом літа наповнити додаток інформацією, а у вересні почати його промоцію серед юнацтва», – згадує плани Ольга Гріднєва, координаторка проекту у Кіровоградській області. Але, як відомо, дата парламентських виборів була перенесена з осені на літо, і у команди проекту не вистачило ані часу, ані ресурсів, щоб наповнити мобільний додаток інформацією про партії та кандидатів. Були і інші причини, які в кінці-кінців призвели до того, що чат-бот у месенджері Фейсбуку виявився оптимальним.

«Справа в тім, що мобільний додаток користувач повинен окремо завантажувати на свій телефон чи планшет, а у багатьох на смартфонах просто не вистачає місця через великі об’єми фото, музики та файлів», – пояснює керівник громадської організації «Турбота» Андрій Флоренко. За його словами, внесення правок до мобільного додатку – це більш складний і тривалий процес, а кандидати по округах, наприклад, могли бути зняті з перегонів рішенням ЦВК. І щоб користувач отримав правильні данні, притому вчасно, йому б доводилося…. окремо завантажувати оновлення. «Натомість у чат-бот легко вносити інформацію. Він не займає окремого місця на телефоні, бо всі данні зберігаються «у хмаринці». Та й користувач, щоб дізнатися інформацію, не повинен залишати свою соціальну мережу, що все менш схильні робити користувачі», – коментує Андрій.

Підсумовуючи сказане, створення чат-боту «Помічник виборця» стало результатом факапу. Іншими словами, провалу всього, що було заплановано. Але та активність, з якою люди почали використовувати чат-бот, їхній інтерес і легкість в отриманні інформації, десятки відгуків і неймовірна реакція журналістів, дали команді проекту зрозуміти, що все вдалося якнайкраще. Що цікаво, загальна кількість підписників чат-бота «Помічник виборців» на день проведення голосування складала 4 440 користувачів, серед яких 23% складала молодь віком 18-25 років, 57% – українці віком 26-55 років і 20% – люди, старші 55 років. Це питання, – якого віку користувачі, – чат-бот ставив одним із перших, щоб визначити, якої інформації у подальшому потребуватимуть підписними. Наприклад, якщо вони голосували вперше, то чат-бот надсилав їм інформацію про важливість перевірити себе у списках. Географічно підписними чат-бота розподілилися майже пропорційно до трьох областей, адже у всіх трьох регіонах напружено працювали координаторки, які промотували чат-бот серед молоді, активістів, журналістів і політиків.

Координаторка у Кременчуці та на Полтавщині, активістка ГО «Культурний діалог» Олена Нестерова розповідає, що медіа виказали неабиякий інтерес до чат-боту. Після того, як полтавчани почали масово підписувати на чат-бота, Оленку запросили на місцеве телебачення і зробили детальний сюжет про цей інструмент і про те, як його застосовувати. «Участь у цьому проекті посилила нашу організацію, а його результати суттєво вплинули на активність молоді у тих чотирьох навчальних закладах, де ми провели воркшопи, і де поговорили про вибори», – коментує пані Олена.

Звісно, після виборів інтерес підписників до чат-боту “Помічник виборця” дещо спав. Але проект продовжується! Адже чому життя людей в Україні досі не відповідає тим високим стандартам якості, які ставлять до нього самі українці? Чому політика живе окремо, а громадяни – живуть окремо, ніби у різних світах, перетинаючись тільки раз на три-п’ять років? Одна з причин – відсутність зручних, простих і приємних інструментів, завдяки яким громадяни можуть слідкувати за обраними народними депутатами. Так, Центральна Виборча Комісія рухається вперед, впроваджує нові технології, і цього літа вони навіть оновили свій сайт. Втім, ця сторінка досі лишається неадаптованою до смартфонів. Із сайтом Верховної Ради України ситуацію гірша. Його складно переглядати на комп’ютері – він громіздкий і “важкий”. Говорити про те, коли сайт Парламенту буде адаптовано під смартфони, зараз навіть немає сенсу. Тим часом, за даними компанії «Google Україна» близько третини всіх українців придбали смартфони і активно їх використовують. І велику частину часу проводять у месенджерах, обмінюючись інформацією, спілкуючись, розважаючись. Де ж проводять час українці? На першому місці Viber (ним користуються 85% респондентів). Далі йдуть Facebook (44%), Skype (32%), WhatsApp (20%) і Telegram (11%). Тому команда проекту “реАнімація виборців”, яка зробила цікавого і корисного чат-бота, і зробила це інтуїтивно, у складних умовах та у стислий час, зробила правильний вибір.

Після виборів громадська організація «Турбота» провела апгрейд «Помічника виборця» і він тепер інформуватиме підписників про роботу Верховної ради. У чат-боті з’явилися нові розділи – про Парламент, про новини Верховної Ради, про діяльність депутатів, про пленарні сесії. Чат-бот вже зараз розсилає інформацію про гендерний та партійний склад майбутньої ради і готує розсилки із інструментами контролю за депутатами. Команда проекту продовжує презентувати «Помічника виборців» широкій громадськості, планує на осінь нові воркшопи з анімації, поширює інформацію про результати проекту та ділиться лайфхаками, факапами та інструментами.

авторки: Ірина Семенова, Вікторія Талашкевич