Реформа судочинства – ключові новації. Погляд суддів

Чому «буксує» реформа судочинства

Зустріч розпочала Світлана Крімченко, голова Олександрівського міськрайонного суду Кіровоградської області. Вона розповіла про найгостріші виклики, що перешкоджають здійсненню правосуддя. Серед таких перешкод – брак кадрів, втручання у діяльність судів України, тиск на діючих суддів.

Зараз в Україні діє 781 суд. За повідомленням Державної судової адміністрації України, лишилося ще 8 судів, де немає жодного судді, який може здійснювати судочинство. У 71 суді повноваження залишилися лише в одного судді, у 124 судах судочинство здійснюють лише двоє суддів. В таких умовах часто затягуються строки розгляду справ.

Також майже 3 роки не оголошувалися і не проводилися конкурси на заняття вакантних посад у судах першої інстанції. Оголошувався конкурс лише між кандидатами на посади суддів, які знаходилися у резерві.

Указом Президента України нещодавно призначено 205 суддів у суди першої інстанції, але вони не можуть здійснювати судочинство, поки не складуть присягу. У 914 суддів закінчився 5-річний термін повноважень, вони по декілька років чекають на обрання їх безстроково і також не можуть здійснювати судочинство.

Якщо говорити про Олександрійський міськрайонний суд, то з травня 2016-го судочинство тут здійснює лише 5 суддів – при штатній чисельності 14 суддів. Проблему надмірного навантаження ускладнює і те, що після звільнення колег залишилося 700 нерозглянутих справ.

(15 грудня новопризначені судді склали присягу. В Олександрівському міськрайонному суді 10 з 14 суддів здійснюватимуть правосуддя – ред.).

Нова реформа судочинства – основні зміни

Передумови реформи

Суддя Володимир Орловський розповів присутнім про останню реформу. Він запитав, що учасники знають про неї, з’ясував їх очікування.

– Для мене важливо, щоб в Україні запрацювали незалежні суди, а судді перестали брати хабарі. Сподіваюся, що чергова реформа принесе бажані результати, – зазначив майбутній юрист Максим Янченко.

– Я прийшов дізнатися про реформу судочинства. Сподіваюся, що судді насправді стануть незалежними, корупцію в судах вдасться здолати. У майбутньому хочу стати суддею, – говорить студент Максим Коваленко.

Оскільки озвучені коментарі стосувалися боротьби з корупцією, Володимир Орловський запропонував поглянути на судову реформу глибше. Звернув увагу на принцип незалежності суду і розкрив необхідність його забезпечення на прикладі 4 справ з практики Європейського суду з прав людини. Розповів про справи «Білуха проти України», «Соврансавто-Холдинг проти України», «Агрокомплекс проти України» та «Волков проти України». Кожний спір демонструє, як через порушення принципу незалежності суду страждають як окремі люди, так і великі компанії. Тож, повертаючись до питання про причини чергової реформи, Володимир Орловський зазначив: оскільки не було забезпечено дотримання принципу незалежності раніше, враховуючи міжнародні забов’язання України та запит суспільства на зміни, і виникла потреба провести нову реформу. Вже прийнято декілька законів, у Конституцію України внесенні зміни, покликані вирішити проблеми судової системи комплексно.

Серед основних новел: створення Вищої ради правосуддя та обмеження впливу політичних органів на прийняття рішення про кар’єру суддів, призначення суддів безстроково, створення нового Верховного Суду й ліквідація вищих спеціалізованих судів, створення Вищого антикорупційного суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Одночасно відбудеться оновлення судівського корпусу: усі нові судді будуть набиратися виключно за конкурсом. Такий набір вже розпочався у Верховний суд і триватиме до березня 2017 року. Підвищуються вимоги до віку й досвіду кандидатів, суддями Верховного й апеляційних судів, крім професійних суддів, зможуть стати вчені й адвокати. Всі діючі судді будуть зобов’язані пройти кваліфікаційне оцінювання, а ті, хто його не пройде, будуть звільнені.

Інструменти контролю: атикорупційні заходи та посилення відповідальності суддів

Про передбачені новою реформою атикорупційні заходи та підвищення відповідальності суддів відвідувачам розповів суддя-спікер Максим Ніколаєв.

Законом передбачається щорічне електронне декларування доходів і видатків суддів, декларація доброчесності і декларація родинних зв’язків. У випадку непідтведження законності джерел походження свого майна суддя буде звільнений. Також, щоб виявити суддів, які живуть не за доходами, проводитиметься моніторинг. І громадськість через Громадську раду доброчесності отримає нові інструменти контролю. Висновки ради будуть обов’язковими для розгляду Вищою радою правосуддя.

Також підвищення відповідальності суддів полягає в тому, що суддів позбавляють повного імунітету – «недоторканості». А згоду на затримання судді даватиме не парламент, а Вища рада правосуддя. Експерти вважають, що так вдасться пришвидшити термін прийняття  рішення про затримання судді при вчиненні злочину.

Окремо введено нові підстави для звільнення суддів. На відмінну від існуючого раніше абстрактного поняття «порушення присяги», з’явиться конкретний перелік підстав для звільнення, а саме: істотний дисциплінарний проступок, грубе чи систематичне нехтування обов’язками судді, порушення обов’язку підтвердження законності походження джерела майна.

Володимир Орловський відмітив, що перелічені антикорупційні і контрольні заходи важливі, бо вони врівноважують повноваження і незалежність, що має отримати суддя в результаті реформи. Але невірно прирівнювати реформу лише до заміни суддів. Важливо побудувати спроможні й незалежні інституції, що гарантуватимуть дотримання прав людини.

Також він наголосив на важливості громадського контролю і розповів про новий інструмент захисту прав, пов’язаний з реформуванням Конституційного суду: право кожного громадянина звертатися особисто з конституційною скаргою. Раніше схоже право мали лише Президент, депутати, Верховний суд і Уповноважений ВРУ з прав людини. Тобто тепер українці можуть оскаржувати конституційність закону самостійно.

Чого бракує для ефективного впровадження судової реформи

Володимир Орловський також відзначив: для того, щоб реформа спрацювала, по-перше, потрібні комплексні зміни в процесуальному законодавстві. У зв’язку з цим обговорюється спрощення процедур розгляду справ, введення електронного правосуддя, планується дозволити подання групових позовів і гармонізувати українське законодавство з правом Європейського союзу. По-друге, необхідно реформувати суміжні інститути: виконавче провадження, прокуратуру, адвокатуру, систему надання безоплатної правової допомоги.

Студенти – про реформу судочинства і день відкритих дверей у суді

Після заходу 32 учасники заповнили листи опитування та вказали, які положення реформи вони підтримують, а які ні. В результаті 14 підтримують антикорупційні заходи, 9 – гарантування незалежності суду, 6 – з декларування доходів. Семеро учасників не підтримують безстрокове призначення суддів, 3 – бояться зволікання з впровадженням реформи і ще 3 передбачають, що влада може діяти непослідовно і тому реформу не вдасться впровадити комплексно та ефективно.

Щодо вражень про захід, то практично всі учасники лишилися задоволеними та подякували за проведену презентацію. Студенти змогли розібратися з основними новелами реформи судочинства. Їм сподобалася відкритість суддів, які говорили про наболілі проблеми та шляхи їх вирішення, передбачені законодавством. Для всіх бажаючих після заходу працівники апарату суду провели екскурсію приміщенням, показали, як працюють судді та співробітники апарату.