Рік після ухвалення комплексного антитютюнового Закону №1978: що змінилося?

Рік тому, 16 грудня, Верховна Рада України ухвалила комплексний антитютюновий Закон №1978 – один з найважливіших законів у сфері захисту громадського здоров’я. За посилення захисту здоровʼя дітей та молоді від шкоди тютюну та нікотину віддала свої голоси конституційна більшість Парламенту – 317 народних депутатів України.

У 2022 році набули чинності перші ключові зміни до антитютюнового Закону «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення». З 11 липня 2022 року Законом України запроваджена заблорона куріння пристроїв для нагрівання тютюну (використовуються з пристроми glo, IQOS) у визначених законом місцях, у тому числі усіх громадських та робочих приміщеннях. Нагадаємо що така заборона куріння тютюнових виробів е-сигарет та кальянів діє в Україні з 2012 року.

З 1 червня 2022 року набули чинності вимоги щодо маркування електронних сигарет та рідин до них. Запроваджені медичні попередження, які інформують споживачів, що цей виріб є наркотичним та шкідливим «Цей виріб містить нікотин – речовину, що викликає сильну залежність». Громадськість очікує, що найбільший вплив попередження матимуть на дітей та батьків, які раніше могли бути не проінформовані про ризики вживання електронних сигарет.

«З 11 липня 2022 року 100% громадських приміщень та робочих місць у приміщеннях вільні від тютюнового диму та токсичних викидів електронних сигарет чи кальяну. Здоров’я працівників та відвідувачів захищено законом. Дякуємо, що не курите у визначених місцях, тим паче, що майже всі місця на вулиці й надалі доступні для куріння. Повага та взаємна підтримка робить наше суспільство сильнішим для перемоги», – зазначив Дмитро Купира, виконавчий директор громадської організації «Життя».

З 11 липня 2023 року, набуде чинності заборона продажу сигарет та рідин для електронних сигарет зі смаками та ароматом (приміром, фруктів, ягід чи солодощів) – наразі це діє як своєрідний «гачок» і приманка для залучення дітей до куріння. Також набуде чинності заборона реклами та стимулювання продажу пристроїв для нагрівання тютюну (наприклад IQOS, glo), електронних сигарет та рідин до них. Завдяки цим маркетинговим прийомам тютюнова індустрія залучає дітей та підлітків до куріння: це їх основна цільова аудиторія, увагу яких вони так хочуть завоювати.

Нагадаємо, що реклама тютюну в Україні уже заборонена з 2012 року.

Ще через рік, у січні 2024 року, будуть запроваджені графічні медичні попередження на пачках  тютюнових виробів для куріння розміром 65% від розміру упаковки, аби ще краще інформувати про шкідливість продукції. Попередження міститимуть реалістичні зображення хвороб, спричинених курінням, та щорічно оновлюватимуться. Саме такий розмір графічних зображень запроваджений у всіх державах Європейського Союзу.

Міжнародний досвід доводить, що графічні попередження на сигаретних упаковках підвищують обізнаність про наслідки для здоров’я і сприяють зниженню рівня поширеності куріння. Реальні фотоілюстрації хвороб на пачках підштовхують частину курців кинути курити, а інших – не починати взагалі. Картинки особливо впливають на молодь та жінок, оскільки знищують “гламурну” привабливість пачки.

Україна зробила величезний крок для захисту дітей та молоді від куріння як тютюнових виробів, так і нарешті врегулює електронні пристрої для куріння, які також становлять руйнівну загрозу для здоров’я, адже парламент вперше за 9 років суттєво посилив антитютюнове законодавство Нарешті можна сказати, що діти, народжені в Україні за час роботи Верховної Ради теперішнього 9-го скликання, у майбутньому мають більше шансів не потрапити у пастку залежності від нікотину.   

Норми Закону 1978-IX базуються на положеннях Рамковій конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну та імплементують положення євроінтеграційної директиви 2014/40/ЄС, реалізація якої знизила поширеність куріння у Європейському Союзі.

Чому ця директива важлива? Річ у тому, що представники тютюнової індустрії постійно впроваджують нові маркетингові технології, спрямовані на підвищення привабливості своїх виробів та створення ілюзії меншої шкоди від них. Директива ж обмежує рекламні можливості виробників.

Досвід європейських країн свідчить, що ці заходи працюють. Планувалося, що за пʼять років заходи директиви знизять рівень вживання тютюну в ЄС на 2%.

Проте, за даними “Євробарометра”, протягом 2014-2020 років поширеність куріння серед осіб віком понад 15 років зменшилася на 13%. Серед юнацтва показник куріння лише за три роки впав на 20%. Таким чином, антитютюнова директива виявилася навіть дієвішою, ніж очікували європейські урядовці.

Ухвалення антитютюнових нововведень до законодавства навряд чи було б можливим без відповідної реакції з боку українського суспільства. Так, опитування проведене Київським міжнародним інститутом соціології у травні 2022 року свідчать про те, що абсолютна більшість респондентів (86%) підтримують підтримують збільшення кількості громадських місць, вільних від диму (наприклад, робочі місця, офіси, приміщення підприємств, готелі). В українському суспільстві є абсолютний консенсус про збереження бездимного среедовища в громадських та робочих приміщеннях та денормалізації куріння.

Громадська організація «Життя» відстоює суспільний інтерес та вимагає запровадження кращих політик та ефективно допомагати громадянам зберігати здоров’я з 2009 року. Раніше, завдяки спільним зусиллям, вдалося звільнити кафе, бари та ресторани від тютюнового диму, електронних сигарет та кальянів та заборонити тютюнову рекламу у 2012 році.