Рівень гендерної чутливості журналістики: загальноукраїнське дослідження

Дотримання гендерного балансу у журналістських матеріалах, відсутність дискримінації та сексизму – принципи роботи демократичних медіа в усьому світі. Дослідження об’єктивного стану сучасних українських медіа у цьому зрізі було проведено командою ВОГО «Волинський прес-клуб» та ВОГО «Гендерний центр» у партнерстві з Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» МГО «Інтерньюс». Мета моніторингу полягала в тому, щоб виявити гендерний баланс/дисбаланс у журналістських матеріалах регіональних медіа, наявність/відсутність гендерних стереотипів та сексизму. Окрему увагу було приділено вживанню фемінітивів на позначення посад/видів діяльності жінок.

Методологія

Упродовж лютого 2017 року у 22 областях України було проведено моніторинг публікацій у 5 друкованих і 5 інтернет-виданнях (220 медіа*), які пишуть на суспільно-політичні та соціальні теми. До уваги не Дослідження ґрунтувалося на виявленні кількісних (експертки/експерти, героїні/герої, фемінітиви) та якісних (гендерно-стереотипні та сексистські матеріали, тематичні публікації на гендерну тематику) показників.

Загальні результати

Згідно отриманих даних, було проаналізовано 90038 матеріалів, із яких 20007 – у друкованих ЗМІ і 70031 – в інтернет-виданнях.

Гендерний розрив між експертками і експертами у журналістських матеріалах регіональних видань становить 42% (2,4 рази), тобто медіа залучають до коментарів або експертної оцінки 29% експерток і 71% експертів. Найвищі показники демонструють Дніпропетровська (42%),Запорізька (40%), Херсонська (40%), найнижчий – Тернопільська (17%). Друковані видання мають дещо вищий середній показник – 31%, аніж інтернет-видання – 27%.

У матеріалах журналістських видань зустрічаються 29% героїнь і 71% героїв, тож гендерний розрив становить  42% (2,4 рази). Найвищий відсотковий показник по залученню героїнь – Дніпропетровська (38%), найнижчий – Одеська (20%). Друковані видання мають вищий середній показник –31%, інтернет-видання –25%.

Ще однією складовою гендерного моніторингу стали фемінітиви, які повільно стають нормою вжитку у медіа. У лютому зафіксовано вживання фемінітивів у 25% матеріалів, де згадуються посади або професія жінок, про яких йдеться. Шкала фемінітивів у регіональному розрізі досить широка, від 0% (Херсонська) до 51% (Одеська). Друковані видання мають середній показник – 27%, інтернет-видання – 28%.

Переглянути статистичні дані 

Виходячи із загальних кількісних показників та пропорційності присутності жінок і чоловіків у медіа (у відсотковому співвідношенні), сформовано індекс гендерної чутливості журналістики у регіональному розрізі (відсоток експерток, героїнь і вживання фемінітивів).  Найвищі показники отримали волинські, дніпропетровські, запорізькі та рівненські медіа, найнижчий показник  – у миколаївських, херсонських, черкаських медіа.

Таким чином, регіональні медіа лише третину жінок залучають як експерток і героїнь журналістських матеріалів.  Лише чверть регіональних видань ідентифікують жінок на посаді, вживаючи фемінітиви.

Як зазначила гендерна експертка проекту Оксана Ярош, «медіа відіграють ключову роль щодо «видимості» жінок і чоловіків у всіх сферах життя суспільства. Користуючись зібраними під час моніторингу даними, ми вирішили вивести Індекс гендерної чутливості журналістики у регіональному зрізі. Це узагальнюючий індекс, надалі ми будемо робити зрізи за різними сферами: політика, економіка, освіта/наука, культура, медицина, спорт, війна, волонтерство, розваги, інше. І також будемо оприлюднювати результати про специфіку ситуації із гендерними стереотипами, проявами сексизму у різних регіонах».

Довідкова інформація:

За Індексом гендерного розриву (The Global Gender Gap Index) у 2016 році Україна посіла 69 місце серед 144 країн, погіршивши свої позиції на 2 пункти порівняно з попереднім роком. Цей індекс показує розрив між чоловіками та жінками за різними показниками у чотирьох основних сферах: економічна участь та можливості, рівень освіти, здоров’я і тривалість життя та політичні права обох статей. Чим вищий індексовий показник – тим він гірший.

 ___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у рамках проекту «Ґендерний простір сучасної журналістики: від теорії до практики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України та за підтримки програми «У-Медіа» (Інтерньюс).