Ромське самоврядування: від звичаєвого права до розвитку місцевої демократії

В суботу, 7 листопада 2015 року, в Мукачеві відбулась фінальна зустріч старост та ромських лідерів з міст, де знаходяться найбільші ромські поселення, з метою обговорення стратегії розвитку ромських громад Закарпаття.

Для того, аби сформувати стратегію сталого розвитку ромських громад Закарпаття, учасники та учасниці робочої зустрічі, зосередили свою увагу на виокремленні основних перепон та проблем в житті ромів Закарпаття. Проблеми, що звучали на робочій зустрічі від старост ромських поселень з різних районів Закарпаття, були вкрай схожими. Вони охоплювали увесь спектр, що починався від житлових питань, і закінчувався байдужістю влади та дискримінацією з боку українського суспільства.

За словами голови громадської організації «Товариство Рома» Андрія Горвата, міська влада зовсім не знає проблем ромської громади, так як майже ніколи не навідується в табір. «Коли звертаєшся до представників міської ради, представляючись головою культурного товариства ромів, то вони і пропонують займатися лише культурою. Або: «Хочете барабан, купимо Вам барабан, а до інших питань благоустрою, Ви не маєте ніякого відношення».

Обговоривши всі наявні проблеми та власний досвід побудови діалогу з міською владою, учасники та учасниці зустрічі дійшли одностайного висновку – настав час створювати та розвивати в таборах Закарпаття ромське самоврядування.

Ігнат Тирпак, староста ромського поселення в Перечині, наголосив, що його громада стомилася жити в очікуванні добра від міської влади: «Наразі, ми спостерігаємо неабияку активність серед ромської молоді: їх критичне мислення, прагнення до змін на краще. Тому, ми готові інвестувати в молодь всі ресурси – насамперед це досвід управління громадою. Ми власними зусиллями побудуємо сталу та розвинуту ромську громаду».

Староста ромського поселення, що знаходиться у Сваляві, Матвій Балінт зазначив, що «цей крок є надзвичайно важливим, аби ми стали явними та справжніми, а не пустим місцем на комунальній землі».

Кароліна Макула, ромська активістка з м. Хуст, яка до речі приймала участь у місцевих виборах як кандидату в депутати від ромської громади, додала, що для неї сьогоднішня зустріч стала початком нового життя, де не буде більше злиднів, де її діти будуть відвідувати не сегреговану школу й мріяти про навчання в університеті, а головне, зазначила Кароліна – тепер я вірю, що їх мрії здійсняться!

Наразі починаються практичні дії, сказала Наталія Козир, координаторка проектів Благодійного фонду «Розвиток»: «Було проведено багато зустрічей як з представниками ромських громад Закарпаття, так і з представниками органів міських рад в 10 містах. Ми маємо підтримку з обох боків та починаємо проведення загальних зборів від табору до табору. Це важка і довга робота, ми лише на самому початку розвитку ромського самоврядування, але ми всі віримо в успіх цієї важливої справи. Наші подальші спільні кроки будуть направлені на викорінення злиднів, на трансформацію звичаєвого права в законодавчу площину, на посилення прав і можливостей молодих ромських активістів, які мають організаторські здібності та усвідомлюють себе потенційними лідерами, та безумовно на посилення ролі жінки в ромській громаді. Час одноособового лідерства пройшов, ми об’єднуємося, щоб розірвати круг вічних злиднів та починаємо розвивати ромські громади Закарпаття.

Ірина Миронюк
Благодійний Фонд “Розвиток”

Проект «Проведення адвокаційної кампанії на підтримку розвитку ромського самоврядування в Закарпатській області» реалізується Благодійним фондом «Розвиток» при підтримці Європейської Комісії та Мережі Меншин Східного Партнерства.