Російські наративи і як з ними боротись: у Медіацентрі відбулась дискусія
Як змінились наративи російської пропаганди під час війни та як утримати інтерес Заходу до України — ці та інші теми під час дискусії у Медіацентрі Україна обговорювали голова Незалежної медійної ...
Додано:
MediaCenter
Як змінились наративи російської пропаганди під час війни та як утримати інтерес Заходу до України — ці та інші теми під час дискусії у Медіацентрі Україна обговорювали голова Незалежної медійної ради Отар Довженко, експертка Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Марія Сагайдак, професор Школи журналістики і комунікації УКУ Борис Потятиник, програмна менеджерка проєкту Ukraine Voices IWPR Ольга Гужва та журналіст Андрій Дрозда.
Повне відео дискусії можна переглянути тут.
Пропонуємо також яскраві цитати учасників:
Отар Довженко, голова Незалежної медійної ради про вплив російської пропаганди:
“Ще одна річ про російську пропаганду, яку важливо сказати, що ми дарма часто сприймаємо її як комунікаційні акти, спрямовані на те, щоб когось у чомусь переконати. Насправді, переважно, вона адресована людям, які вже переконані. Тобто це підживлення картини світу, часто також абсолютно абсурдної, нецілісної, розбитої, суперечливої. Вони вкидають в інформаціний простір багато різних наративів, які один одному суперечать”
Марія Сагайдак, експертка Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки про боротьбу з російською дезінформацією:
“Правда залишається нашою основною зброєю, як би це абстрактно не звучало. Якщо ми не будемо говорити правду, що насправді відбувається, і залишатимемо інформаційний вакуум, то його заповнить агресор своїми наративами і своїми меседжами. Друге — нам потрібно показувати, що російська пропаганда все ще функціонує на ринку Європейському, на ринку Західному дуже активно”
Ольга Гужва, програмна менеджерка проєкту Ukraine Voices IWPR про те, як утримати інтерес Заходу до України:
“Цілком погоджуюся, що треба продукувати, окрім образу “жертви”, який дуже корисний і має попит, образ “переможця” і давати контент з цього плану. Це може бути опційно. Може бути багато опцій, бо повинна бути ще позиція “незважаючи на” і тут будуть і жінки, і бізнес, який відновлюється і багато-багато різних історій”
Борис Потятиник, професор Школи журналістики і комунікації УКУ про те, як ще можна зацікавити іноземців темою України:
“Про одну річ ще подумалося — стартапи, які можуть привабити увагу. Вчора переглядав те, що всі знають — Worldometer, який постійно показує в реальному часі скільки там на наркотики щодня йде, на військові справи. Щось таке подібне якби з України було: я не знаю чи додати до Worldometer, чи окремий стартап, але щоб світ бачив скільки знищено і скільки росія буде винна і ці цифри зростають”
Андрій Дрозда, журналіст про медіаринок країни:
“Я не вважаю, що ми стоїмо під загрозою знищення медіа в Україні, просто цей ринок був роздутий відверто за останні роки. Були зацікавлені люди, власники цих медіа, тепер ми їх олігархами називаємо. Дуже багаті люди, які тримали свої медіа, там був різний ступінь втручання в редакційну політику, але він завжди був”.