«Розкріпачення» лікарів, людський капітал та «нічого святого». Харків’яни визначили, якою хочуть бачити систему охорони здоров’я за 10 років

У суботу, 12 червня, в Північному корпусі Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна відбулась зустріч  «Українська медицина. Нічого святого».

Представники бізнесу, місцевого самоврядування,  IT-кластеру,  лікарі та керівники медзакладів, студенти-медики, освітяни, громадські діячі та журналісти об’єдналися, щоб разом з засновниками Маніфесту здорового суспільства Володимиром Курпітою, Тетяною Гавриш, Павлом Ковтонюком, Вікторією Тимошевською та Михайлом Довгополом обговорити ідеї, які могли б перетворити існуючу пострадянську систему охорони здоров’я на сучасну, а також розробити реальні кроки для втілення цих ідей в життя.

Зустріч невипадково назвали «Українська медицина. Нічого святого».

Павло Ковтонюк

“Десакралізація — ідея, без якої, мені здається, не можна в Україні медицину змінити так, як ми хочемо, — впевнений співзасновник Українського центру охорони здоров’я (UHC), заступник міністра охорони здоров’я у 2016-2019 рр. Павло Ковтонюк. – Є багато актуальних проблем, про які ми просто не говоримо, бо це табу. 

Ми робимо вигляд, що в нас є державна медицина, яка все повинна нам робити, але самі знаємо, як цю допомогу отримувати, з ким домовлятись, кому дзвонити і скільки заносити. Нам треба припинити жити в цій шизофренії, відмовитись від цих речей і вирішувати реальні проблеми, які створюють нам стільки незручностей.     

Без нормального діалогу на цю тему змінити це неможливо. Тому наша ідея в тому, що зміни протягом наступних років в Україні повинні супроводжуватись чесним діалогом, який ми повинні бачити в медіа, на зустрічах, в програмах політиків. Тільки тоді буде якийсь прогрес”. 

В центрі уваги Маніфесту знаходиться людина, а рівень людського капіталу визначає успіх країни. 

Людський капітал – це здоров’я, освіта та розвиток, який нове покоління отримує протягом дитинства. І який потім конвертується у добробут країни та виховання нового покоління здорових, освічених та щасливих людей.

За Маніфестом лікарні мають бути автономними, а лікарі вільними. Держава повинна гарантувати безпеку та підтримувати соціальну справедливість в сфері охорони здоров’я, а інноваційні технології та штучний інтелект — спрощувати та робити прозорими процеси. У той же час громада як відповідальний власник має брати активну участь у розробці стратегії розвитку медичних закладів.

Тетяна Гавриш

“Ми говоримо про процес «закріпачення» лікарів, який має радянське коріння, – каже лідерка Харківської експертної групи з підтримки медичної реформи, керуюча партнерка ЮФ ILF Тетяна Гавриш, називає інсуючу систему охорони здоров’я “феодальною та законсервованою”.

Молоді люди, які за кілька років після інтернатури створили власні медичні практики і зараз працюють з Національною службою здоров’я, є проактивними. Можливо, через них зросте спільнота, яка буде вимагати іншого ставлення до лікарів.

Також треба змінювати підходи до освіти. Мені здається, що найшвидший шлях сьогодні — це реформування інтернатури, зміна критеріїв і стандартів допуску лікарів до професії. Але багато з тих речей вимагають політичного лідерства”. 

Під час зустрічі учасники об’єдналися у професійні групи: лікарі з лікарями, підприємці з підприємцями, журналісти з журналістами тощо. Кожна група розробила та презентувала п’ять головних рис, які б хотіла бачити в системі охорони здоров’я до 2030 року. 

Спільними у всіх груп виявились наступні: здоров’я як цінність, профілактика, безпека, пацієнт орієнтованість, ефективність (достатньо фінансів), відкритий діалог, доступність, діджиталізація (єдиний інформаційний простір), якість та постійний розвиток. 

Слава Родіонов

“В суспільстві відбувається дуже багато змін і хотілося б, щоб медицина була теж тою сферою, де б відбулися зміни, — зазначив учасник зустрічі, підприємець, член Опікунської ради УАЛ Харків а Слава Родіонов. – Перш за все, ці зміни стосуються відношення до пацієнта, відношення між лікарем і пацієнтом. Вони мають бути більш близькими, більш комфортними”.

Я вважаю, що Маніфест здорового суспільства може бути стратегією для того, щоб змінювати охорону здоров’я. А принципи, які закладені в Маніфесті, можуть бути основою для зміни всієї системи охорони здоров’я”.

Після цього групи учасників переформатували за змішаним принципом: до кожної команди увійшли медики, підприємці, громадські діячі тощо. Кожна команда спробувала відповісти на питання, що можна зробити, щоб втілити в життя базові принципи, які спільними зусиллями розробили під час попереднього мозкового штурму.

Наприклад, щоб визначити здоров’я як цінність, запропонували такі методи, як шкільне виховання, залучення лікарів до створення підручників, громадського-просвітницькі кампанії, популяризацію лікарями здорового способу життя, просування теми здоров’я через суспільних мовників та корпоративне страхування. 

політологиня Юлія Біденко

А для покращення пацієнто-орієнтованості — сервіс зворотнього зв’язку, протокол послуги та інформаційні буклети для пацієнтів, тренінги для медичних працівників, ініціювання та участь в опікунських радах тощо.

Насамкінець учасники в форматі відкритого мікрофону поділилися своїми враженнями від зустрічі.

“Я йшла сюди з нездоровим скептицизмом, а виходжу з гарантованим оптимізмом, — запевнила політологиня Юлія Біденко. — Я побачила дуже багато людей, яких це [проблеми системи охорони здоров’я — прим.] непокоїть, які готові думати та діяти. Після сьогоднішньої зустрічі я точно знаю, що реформа в сфері охорони здоров’я необхідна”.

Організатори зустрічі вважають, що саме під час таких обговорень створюється фундамент для подальших змін. 

Вікторія Тимошевська

“Для меня дуже важливо, що на цю, умовно кажучи, “медичну” зустріч, прийшли, зокрема, люди, які не мають стосунку до медицини, — підвела підсумки директорка програми «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження» Вікторія Тимошевська.  

Ми як суспільство починаємо розуміти, що рішення про зміни в системі здоров’я можуть приймати абсолютно різні люди, які, можливо, ніколи й не відчували приналежність до влади, сили або людських знань.

Комунікація і взаємодія на рівні громади дозволяє зрушити процеси. Нарешті як суспільство ми починаємо розуміти, що ніхто “зверху” нічого не зробить. І навіть якщо дадуть вказівки, настанови, вимоги, все одно допоки ми як громадяни не відчуваємо потреби щось змінювати і не будемо фізично щось робити, нічого не зміниться. 

Я не закликаю зависнути на цьому етапі формування та викрісталізації цінностей, але фундаментальні базові принципи мають бути спільними і це гарантує міцний фундамент. А потім вже кожний в силу своїх знань та навичок може змінювати речі” – підбила підсумок зустрічі Вікторія Тимошевська.

Маніфест підготовлений в рамках проєкту «Залучення громадськості до аналізу впровадження стратегії реформи охорони здоров’я та розробка нового етапу до 2030 року» за підтримки Міжнародний фонд “Відродження”.

Позиція МФ «Відродження» може не збігатися з думкою засновників документу.