Розвиток громади – справа кожного. Як громади залучають мешканців до стратегічного планування

ГО «СТЕП» запропонувала учасникам проєкту «Зміцнення демократичного врядування. Стратегії для людей» оцінити етапи стратегічного процесу в своїх громадах. У цій та наступній публікаціях ділимось отриманими висновками і практиками наших партнерів.

Почнемо з того, що наразі виходить у громад найкраще. Це – залучення мешканців і мешканок на етапі підготовки стратегії. Саме цей компонент стратегічного планування отримав найвищі оцінки в місцевих координаторів і координаторок, які виконували самооцінювання для своїх громад.

Що враховує критерій залучення громадськості на етапі розроблення стратегії?

• Наскільки публічним і відкритим був процес стратегічного планування? Як проходили засідання робочої групи?
• Як були виявлені та враховані потреби мешканців/ок при підготовці стратегії?
• Чи мали мешканці/ки різних населених пунктів у складі громади долучитись до планування та пріоритезації цілей, завдань, заходів стратегії?
• Як проводилось публічне обговорення стратегії?

Молоді українські громади мають більший досвід в залученні мешканців/ок на етапі підготовки стратегії. Це обумовлене методологією стратегічного планування, що зазвичай передбачає різні форми участі громадськості (опитування, фокус-групи, громадські консультації, збір ідей проєктів тощо), а також консультативною підтримкою, яка надається громадам з боку програм міжнародної технічної допомоги. Залучені експерт/ки не лише допомагають забезпечити партисипацію, але й контролюють належне виконання цієї умови співпраці з донорською організацією.

Форми залучення громадян на цьому етапі типові, залежно від методології стратегічного планування. Серед партнерів проєкту «Зміцнення демократичного врядування» були дві групи громад:

• які отримували консультаційну допомогу регіональних підрозділів Центру розвитку місцевого самоврядування (методологія, запропонована Програмою для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою»);
• які працювали з експерт/ками Програми DOBRE (партисипативна модель стратегічного планування FRDL, Фонду розвитку місцевої демократії).

Загалом ці дві методології мають незначні відмінності в підході до організації процесу розроблення стратегії та залучення громадськості. Участь мешканців/ок є обов’язковою складовою для визначення стратегічних пріоритетів і легалізації документу.

Практики залучення

Типові практики комунікації та залучення мешканців/ок на етапі розроблення стратегій:

• оприлюднення оголошень про початок формування робочої групи та запрошення увійти до її складу;
• створення тематичних сторінок (груп) у фейсбуці – для інформаційного супроводу стратегічного процесу;
• проведення конкурсу дитячих малюнків на тему бачення майбутнього громади;
• фокус-групи за участі представників/ць освіти, культури, спорту, бізнесу;
• збір ідей проєктів до стратегії та їх публічна презентація;
• збір пропозицій до стратегії через старост, які входять до складу робочої групи;
• розширене засідання представників апарату, активістів, депутатів, працівників закладів і установ громади з метою публічного обговорення проєкту стратегії;
• громадські обговорення проєкту стратегії (громадські слухання).

Ці форми роботи назвали представники/ці профільних відділів ОМС, які були долучені до розроблення стратегії та/або координують роботу з нею сьогодні. Вони також частково змогли надати підтвердження проведених заходів (фотографії, протоколи, оголошення, публікації).

Також варто згадати стратегічні зустрічі в форматі світового кафе за участі мешканців/ок, представників ОМС і залучених модераторів. Такий досвід мала, зокрема, Широківська ТГ (Запорізька область), з якою ГО «СТЕП» співпрацює за іншими проєктами.

Здавалось би, перемога?

Не зовсім. Органи місцевого самоврядування дійсно намагаються врахувати компонент залучення, проте подекуди – формально. Або ж – з недостатньою уважністю ставляться до його результатів.

Що ж «псує» оптимістичну картину залучення мешканців/ок до розроблення стратегій (за підсумками аналізу офіційних вебресурсів громад)?

• Частини документів, що стосуються процесу розроблення стратегій, немає в публічному доступі;
• відсутні публікації про різні етапи роботи над стратегією і залучення громадськості;
• відсутня інформація про конкретні пропозиції, подані громадськістю, та їх врахування в проєкті стратегії;
• відсутній зворотний зв’язок за підсумками проведених опитувань – мешканці не дізнаються про їх результати;
• формальний підхід до публікації оголошень, опитувальників, запрошень до співпраці (через це опубліковане – ще не значить прочитане);
• відсутні дані про реальне інформаційне охоплення мешканців/ок і фактичну залученість.

Деякі партнерські громади встигли змінити сайти чи оновити склад профільних відділів з часу затвердження своїх стратегій. Це виявило такі несподівані наслідки для стратегічного процесу загалом:

• втрачені документи та інша важлива інформація про стратегію (публікації, дані опитувань, результати робочих груп тощо);
• напрацювання всередині ОМС і добрі практики не передаються наступникам при зміні керівників або фахівців, які відповідають за впровадження стратегії.

Досвід партнерів

У Покровській селищній ТГ на етапі підготовки стратегії відбулась серія зустрічей та розмов з керівниками і працівниками різних закладів, установ, підприємств громади – загалом 24 заходи. Ця діяльність дозволила робочій групі й залученим експертам детально дізнатись про проблеми і потреби кожної галузі. Крім того, під час обговорення стратегії відбулись громадські консультації в найбільших населених пунктах громади – смт Покровське та селах Андріївка, Коломійці, Новоолександрівка.

До речі, мешканці/ки Покровської громади мають змогу долучатись до впровадження й актуалізації стратегії через подання пропозицій до плану дій.

Розівська селищна ТГ взялась за розробку стратегії на початку 2020 року, встигла провести перше засідання робочої групи в лютому – і розпочалась пандемія. Подальші зустрічі робочої групи відбувались онлайн, як і громадське обговорення проєкту стратегії. Впродовж місяця мешканці/ки могли подати свої пропозиції у письмовому вигляді в селищну раду або надіслати на електронну адресу. Втім, жодної пропозиції не надійшло.

Це ще показовий приклад того, що не буває залучення без належної комунікації. Як громади розповідають мешканцям про стратегії розвитку – тема наступної публікації.

 Підготували: Інна Стащук, Віталій Лисенко

Ілюстративне фото надане партнерською ГО «Платформа розвитку 3Д». 

Проєкт «Зміцнення демократичного врядування» реалізується ГО «Стратегії і технології ефективного партнерства» (ГО «СТЕП») за підтримки National Endowment for Democracy. В дослідженні взяли участь Берестівська сільська ТГ, Оріхівська міська ТГ, Розівська та Чернігівська селищні ТГ Запорізької області; Апостолівська міська ТГ, Васильківська та Покровська селищні ТГ, Новопокровська сільська ТГ Дніпропетровської області; Миколаївська міська ТГ Донецької області; Нововодолазька та Роганська селищні ТГ Харківської області.