Що думають громадяни про децентралізацію влади в Україні?

Питання децентралізації влади перебуває на порядку денному в Україні вже не перший рік. Соціологічна агенція «Фама» дослідила якою ж є громадська думка українців з цього приводу. Ставлення до ...

децентралізація
Що думають громадяни про децентралізацію влади в Україні?

Питання децентралізації влади перебуває на порядку денному в Україні вже не перший рік. Соціологічна агенція «Фама» дослідила якою ж є громадська думка українців з цього приводу.

Ставлення до ініціатив децентралізації.

Ставлення до ініціатив децентралізації у більшості (47,8%) громадян України є позитивним (26,3% – дуже позитивне, 21,5% – радше позитивне). Негативно ж ставляться 15,0% опитаних (9,0% – дуже негативно, 6,0% – радше негативно), а розділяють як негативне, так і позитивне ставлення – 16,3% опитаних. Кожному десятому (10,3%) важко визначити своє ставлення, майже така ж кількість (10,6%) не розуміє суті цих ініціатив. Найбільш позитивно ставляться до процесів децентралізації мешканці південної частини України (54,0%), а найменш позитивно ставляться до процесів децентралізації мешканці північної (41,1%) та центральної частини України (43,6%).

Розуміння процесу децентралізації. 

З метою виявити, що саме розуміють українці під поняттям «децентралізація влади», респондентам було запропоновано обрати необмежену кількість варіантів із семи тверджень щодо трактування суті процесу децентралізації. Серед них були три правильних та чотири неправильних варіанти. Згідно з результатами, майже половина мешканців України (48,0%) вважає, що суть процесу децентралізації влади полягає у передачі повноважень від центральних органів влади до місцевих, майже кожен п’ятий (18,5%) – у підвищенні впливу громади на законодавчі процеси, 17,4% – у розширенні можливостей і збільшенні ресурсів громад та 17,2% – у збільшенні бюджетів регіонів. Кожен десятий (10,8%) вважає, що суть процесу децентралізації влади полягає у наданні особливого статусу регіонам України, а 6,6% – у наданні автономії регіонам, 4,2% – у поділі великих регіонів на райони.

Більше половини опитаних (56,3%) вказали хоча б один вірний варіант відповіді, кожен п’ятий (22,7%) не зміг однозначно відповісти, 17,1% респондентів неправильно розуміють суть процесу децентралізації влади, і лише 3,9% опитаних вказали всі вірні варіанти відповідей.

Обізнаність щодо процесів децентралізації серед міського населення є частково вищою, ніж серед сільського. Серед міського населення майже 60% опитаних вказують хоча б один правильний варіант відповіді, 21,6% не можуть однозначно відповісти, 15,2% неправильно розуміють процес децентралізації влади, 4,3% вказують всі правильні варіанти. Серед сільського населення 51,6% опитаних вказують хоча б один правильний варіант відповіді, 24,9% не можуть однозначно відповісти, 20,4% неправильно розуміють процес децентралізації влади, 3,1% вказують всі правильні варіанти.

Розподіл відповідальності.

На думку переважної більшості опитаних, розвитком та утриманням місцевої інфраструктури (74,3%), забудовою територій (71,8%), благоустроєм (78,8%), охороною громадського порядку (64,6%), пасажирськими перевезеннями на території регіону (68,8%), житлово-комунальними послугами і утриманням об’єктів комунальної власності (72,3%), встановленням тарифів на комунальні послуги (55%) повинна займатися місцева влада і відповідно брати на себе відповідальність за реалізацію цих функцій. Натомість, медицина (60,6%), освіта (67,5%), соціальна допомога (57,6%) – повинні бути сферою відповідальності центральної влади, на думку опитаних. Майже по половині розділилися думки українців щодо того, хто має нести відповідальність за реалізацію таких функцій: питання економічного розвитку територій, нагляд за законністю в органах місцевого самоврядування, вибір мови офіційного спілкування. У середньому 9,6% опитаних було складно визначити суб’єкта відповідальності за окремі функції.

Регіональна відмінність у розподілі відповідальності полягає у тому, що у західній частині України найбільше (55,1%) тих, які вважають, що нести відповідальність за економічний розвиток територій повинна місцева влада, а за вибір офіційної мови спілкування (53,9%) – центральна. Мешканці північної (55,5%) та центральної (56,0%) частини України вважають, що визначати офіційну мову спілкування повинна центральна влада. Найбільша частка (50,1%) тих, які вважають, що за економічний розвиток території повинна відповідати центральна влада, проживають у східній частині України.

Довідка

Дослідження проводилось соціологічною агенцією «Фама», методом «face to face» інтерв’ю у жовтні 2014 року.

Було опитано 2000 мешканців України (окрім представників Донецької та Луганської областей, а також АР Крим), старших 18 років. Похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 2,2% для показників близьких до 50%, 1,8% – для показників близьких до 25% або 75%, 1,3% – для показників близьких до 10% або 90%, 0,9% – для показників близьких до 5% або 95%, 0,4% – для показників близьких до 1% або 99%.

Результати дослідження є репрезентативними по п’яти регіонах України: Захід (Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька області), Північ (Волинська, Рівненська, Житомирська. Київська області та місто Київ), Схід (Чернігівська, Сумська, Полтавська, Харківська області), Центр (Хмельницька, Вінницька, Кіровоградська, Дніпропетровська області), Південь (Одеська. Миколаївська, Херсонська, Запорізька області). Похибка репрезентативності вибірки по регіонах з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 4,9% для показників близьких до 50%, 4,2% – для показників близьких до 25% або 75%, 2,9% – для показників близьких до 10% або 90%, 2,1% – для показників близьких до 5% або 95%, 1% – для показників близьких до 1% або 99%.

Джерело : Соціологічна агенція «Фама»


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

Відчуття безпеки та інструменти впливу на його поліпшення: результати апробації у трьох громадах

Впровадження принципів сталого розвитку в Україні поки на початковій стадії, але головне – це залучати громади

На Хмельниччині провели дослідження розвитку соціального підприємництва у регіоні

Молодь Ріпкинської, Городнянської та Менської громад вчились впливати на життя своїх громад

Опитування громадських організацій від Представництва ЄС в Україні

У Городнянській громаді визначали сильні сторони та можливості для розвитку