Що українцям потрібно знати про євроінтеграцію

Цього року набула чинності Угода про Асоціацію України з ЄС. За кілька років українське законодавство буде синхронізоване з європейським. Ми подолаємо останні бар'єри, що відділяють нас від простору, ...

Додано:
ceasc

法兰克福2.10364015_std
Що українцям потрібно знати про євроінтеграцію

Цього року набула чинності Угода про Асоціацію України з ЄС. За кілька років українське законодавство буде синхронізоване з європейським. Ми подолаємо останні бар’єри, що відділяють нас від простору, у якому практикується вільне пересування капіталів, товарів і людей. Зрозуміло, що існує ризик миттєвого відтоку людей і грошей з кризової, недоброзичливої до бізнесу і громадян України. Навіть Польща, яка зуміла за останні роки вирівняти рівень життя із середнім в ЄС, створити прекрасні умови для бізнесу, не може зупинити міграцію повністю.

Це закономірні процеси, люди завжди прагнуть туди, де можна більше заробити і оптимально самореалізуватися, бути затребуваним і шанованим. Тому, якщо ми хочемо, щоб євроінтеграція обернулася для нашої країни благом, а не спустошуючою катастрофою, потрібно вже зараз, хоча б у першому наближенні, задуматися над тим, як і за допомогою чого створювати умови для припливу, а не відтоку людського капіталу. На перший погляд це може здатися прекраснодушним мріянням. Багато читачів негайно заперечать, що при такій державній політиці шанси – мінімальні. Але саме зараз варто звернути увагу на європейський досвід, оскільки він може виявитися вкрай корисним в нашій ситуації.

 Не державою єдиною…

Дослідники інноваційних процесів давно звернули увагу на той факт, що централізовані системи не здатні до інноваційного поступу, а, значить, до створення кращих умов для життя і розвитку людей. Вони замало експериментують, їх рішення носять обмежувальний характер, іншими словами «самі не роблять і іншим не дають». Найбільш яскраво це проявилося на прикладі розділеної після війни на зону планової економіки і ринкової економіки Німеччини. Через сорок років різниця в рівнях життя виявилася настільки сильною, що експеримент просто припинили.

 Так, історія Німеччини ще раз довела, що розвиток забезпечують підприємці, рухомі ірраціональним економічним оптимізмом, готові йти на ризик, втілювати інновації і відкривати нові пласти дійсності для себе і оточуючих. Вони  і створили у розвинених країнах «суспільство благоденства».

Однак, окрім бізнес – проектів соціуму життєво необхідні і проекти спільного блага: дороги, школи, університети, лікарні, культурні установи. Причому, з огляду на технологічний прогрес, їх потрібно створювати і трансформувати зі значною інноваційною складовою. Держава ж чудово дає ради з адмініструванням – утриманням вже створених систем від руйнування шляхом повторення налагоджених процесів. Але до створення нового, як було сказано вище, вона не здатна. Держава довше від інших інститутів відтворює традиційні процеси, навіть тоді, коли вони не відповідають викликам світу, що змінюється. Більш того, наша новітня історія показала, що люди із підприємницьким мисленням, потрапляючи до централізованих структур, або «вбудовуються» і стають класичними чиновниками, або не приживаються і повертаються в бізнес. Як цей парадокс вирішили в Європі?

 Фондовий механізм VS бюджетний: конфлікт або системна цілісність?

Зіткнувшись з проблемою набагато раніше за нас, Європейський союз прийняв геніальне рішення, що дозволяє залучити підприємців до створення проектів спільного блага, не залучаючи їх до бюрократичних структур. Як? За допомогою розумного розподілу бюджетних коштів.

Як відомо, усі країни – учасниці ЄС відраховують кошти до загального бюджету Євросоюзу. Частина цих грошей повертається назад національним урядам, для реалізації функцій адміністрування. За рахунок другої частини формуються цільові фонди і програми. І ось тут починаються разючі відмінності зі звичною нам системою. Фондові ресурси розподіляються і витрачаються не у відомій нам бюджетній логіці, а у логіці цільового проблемно – орієнтованого фондового механізму господарювання. Якщо простіше – будь-яка організація може написати проект, подати його на оголошений фондом або програмою конкурс для вирішення такої – то проблеми і отримати гроші для реалізації. Усе. Переваги цього підходу незаперечні.

По – перше, реалізація проектів за рахунок фондових коштів дозволяє дуже швидко вирішувати проблеми на місцях і створювати передумови для регіонального розвитку. Наприклад: регіон може мати значний туристичний потенціал, але не реалізовувати його через відсутність хороших доріг. У цьому випадку підрядник, який побудував дорогу за рахунок європейських дотацій, буквально розв’язує місцевому бізнесу руки.

По – друге, досвід успішних проектів масштабується на усій території ЄС, як в бізнесі вдала модель негайно знаходить наслідувачів. До речі, використання успішного досвіду – одна з умов виділення грошей.

По – третє, чиновники втрачають монополію на реалізацію проектів спільного блага і отримують конкуренцію з несподіваного боку: від підприємців, готових робити необхідне без численних нарад, узгоджень, множення непотрібних документів. А ось створені проектом блага будуть служити і владі, і громаді, і бізнесу.

 Часті запитання або чому важливо не бути упередженими

Стикаючись із фондовим механізмом, українці найчастіше демонструють свою «фірмову» недовіру, сформовану роками життя у корумпованій системі.

Упередження перше: подані для участі в конкурсах проекти розглядають демонічні персонажі, які роздають гроші виключно «своїм», за відкати, монетизуючи посади.

Зрозуміло, звідки взялася така думка, але вона в корені не вірна. Подану вами проектну заявку умовно «розділять» на кілька частин. Кожну з яких розглядають експерти, рекрутовані з різних країн ЄС. При цьому вони навіть не знають, хто подав заявку, з якої країни, а оцінюють тільки коректність заповнення документу, ставлячи кожному розділу бали. Таким чином, проект отримує суму балів, а гроші – організації, чиї проекти сумарно оцінені найбільш високо. І тільки після цього окремий фахівець розгляне вашу конкретну організацію на предмет здатності коректно реалізувати такий проект. Так що, якщо вам відмовили в коштах – проблема або у вашому проекті, або у вашій організації.

Упередження друге: ці конкурси існують тільки для того, щоб вкрасти наші ідеї і реалізувати їх там, на Заході. Грошей нам все одно не дадуть.

Ні це не так. Європейцям не потрібні ідеї про те, як вирішити проблеми у нас на місцях. Їм потрібно, щоб на території України не було соціальних вибухів, епідемій, техногенних катастроф. Тому вони тільки раді людям, які беруться вирішувати локальні проблеми у проектному підході і готові підтримувати їх і фінансово і організаційно. Також їм важливо залучити нас до загальноєвропейського життя не адміністративно, а через побудову сотень «ниток» горизонтального співробітництва. Саме тому у більшості випадків проекти реалізуються партнерськими консорціумами, куди входять організації з різних країн.

Упередження третє: все одно ці гроші отримають у розпорядження українські чиновники і «розпиляють» в своїх інтересах.

Ні. По – перше, з багатьох програм Єврокомісії ви отримаєте кошти безпосередньо, без посередництва українських чиновників. А по – друге, аудит з боку ЄС більш ніж серйозний, гроші європейських платників податків неможливо безкарно витратити нецільовим способом. Так що, якщо вас просять зареєструвати проект на одному з державних сайтів – це для того, щоб полегшити вам отримання коштів, практично в ручному режимі інформуючи казначейство і фіскальні служби про специфіку цього надходження.

Фондовий механізм господарювання і проектний підхід обов’язково увійдуть до нашого життя в силу їх ефективності та здатності забезпечувати інноваційний розвиток не тільки у бізнес – середовищі. Тому варто відкинути нічим не обгрунтовані упередження про те, що стосується європейських дотацій, або, як їх часто називають грантів. Україна буквально приречена отримувати кошти на вирішення її проблем, щоб вони не стали загальноєвропейськими. Головне – навчитися генерувати корисні для регіонального розвитку ідеї, грамотно складати проектні заявки і працювати в логіці проектного підходу.

Детальніше тут.


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

«Сексуальність: асексуальність, моногамія, поліаморія»: новий випуск просвітницького подкасту від «Феміністичної майстерні»

Медіаграмотність — це свобода: в Україні запустили комунікаційну кампанію з протидії дезінформації

Свобода слова і відповідальність: чи потрібні правила соцмережам?

Родичі бранців Кремля розповіли експертам Crimea Global про злочини РФ проти цивільних українців

«Як трагедія Голодомору резонує в сучасній війні»: науковці обговорили історію, пам’ять та виклики сьогодення

В Україні триває Європейський тиждень тестування на ВІЛ та вірусні гепатити: як потурбуватися про своє здоров’я