Що зміниться в допомозі важкохворим та які перспективи громадянського суспільства в цих змінах

Допомога тяжкохворим в кінці їх життя і членам їх сімей - паліативна та хоспісна допомога - безпосередньо пов'язана зі сферою охорони здоров'я та соціальним захистом. В хоспісах, відділеннях ...

Додано:
Alexander Wolf

prtsqrn future of PHC
Що зміниться в допомозі важкохворим та які перспективи громадянського суспільства в цих змінах

Допомога тяжкохворим в кінці їх життя і членам їх сімей – паліативна та хоспісна допомога – безпосередньо пов’язана зі сферою охорони здоров’я та соціальним захистом. В хоспісах, відділеннях паліативної та хоспісної допомоги працюють лікарі, медичні сестри, психологи, фахівці з соціальної роботи. У багатьох країнах ця допомога фінансується в основному із загального бюджету охорони здоров’я. Тому, звичайно, загальні зміни в допомозі тяжкохворим будуть пов’язані з ситуацією в охороні здоров’я, яку ми спробували описати раніше в наших публікаціях.

Для аналізу впливу кризи і вірусу на допомогу важкохворим людям в кінці життя і членам їх сімей Асоціація паліативної та хоспісної допомоги, як і завжди, використовувала методи моделювання майбутнього, опитування експертів, аналіз літератури.

У перспективі 2020-2030 рр. паліативна та хоспісна допомога буде дуже затребувана в усьому світі. Кількість людей похилого віку зростає, а поліпшення загального науково-технічного рівня охорони здоров’я призводить до того, що люди живуть (і будуть жити) довше. І це життя буде активним і якісним. Тому не тільки власне хоспісна (в самі останні тижні або місяці життя людини), але і довгострокова патронажна, що підтримує допомогу людям похилого віку, буде дуже актуальною.

Швидше за все, в більшості країн професіоналів буде не вистачати. Тільки в небагатьох найбільш забезпечених державах, де розвиток паліативної допомоги досяг високого рівня, вже досягнуто стандарт – на 1-го пацієнта – 1 фахівець (не тільки медичний). І причиною нестачі фахівців буде не тільки і не стільки відтік кадрів в інші сфери, наприклад, сферу розваг або харчової промисловості. Основна причина – посилення вимог до фінансування хоспісів у зв’язку з жорсткою економією коштів.

Уже в березні-квітні 2020 р. багато хоспісів у США, Канаді, Великобританії та інших країнах, де ця допомога традиційно була «на висоті», опинилися під загрозою закриття. Особливо хоспіси, що працюють в якості благодійних (громадських) організацій. У Великобританії, звичайно, після ряду скоординованих акцій і під впливом громадської думки на початку квітня уряд пішов на безпрецедентні заходи: виділив близько 200 млн фунтів стерлінгів для підтримки хоспісів на найближчий квартал. Але ця допомога, швидше за все, матиме не довгостроковий ефект. Адже хоспіси залежать на 30-70% від фандрейзингу та донорських благодійних коштів. У найближчі кілька років, в зв’язку з занепадом фандрайзингу в цій сфері, їх кількість зменшиться. І вже зараз хоспісні мережі, наприклад, у Великобританії, повідомляють про багатомільйонні збитки. Така ситуація триватиме, поки громадські організації не вироблять нові форми, в тому числі, і онлайн, фандрейзингу.

Уряди будуть посилювати свою роль в підтримці хоспісів. Ще в січні-лютому 2020 р. наприклад, у Канаді, один з місцевих урядів, який фінансує місцеві хоспіси в розмірі 70-80%, поставив їм необхідну умову продовження фінансування: проводити евтаназію. Керівники цих хоспісів послалися на християнські цінності і те, що практика умертвіння вмираючого на його прохання – процедура (послуга), що не входить до регламенту хоспісу. Однак конфлікт не було розв’язано. Уряд не прислухався до цих аргументів. Швидше за все, така тенденція буде тривати: хоспіси поза системою охорони здоров’я, які до сих пір отримували державне або місцеве співфінансування, будуть перед нелегким вибором: або шукати нові можливості для фандрейзингу, або виконувати незручні для себе вимоги влади, або, звичайно, скорочувати свої послуги.

Але все ж, з переглядом політик в сфері страхової медицини, збільшенням страхових внесків і т.д., очікується «вирівнювання», збільшення фінансування. При чому цей процес повинен проходити під контролем з боку громадських організацій.

Установи, що вистоять в умовах зменшення урядового фінансування та знайдуть нові альтернативні шляхи залучення коштів, вийдуть з цієї «сутички» зміцнілими.

Олександр Вольф, магістр соціальної роботи, кандидат політичних наук, голова правління БО «Асоціація паліативної та хоспісної допомоги», [email protected]


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Виклики у деокупованих громадах Півдня: від правових потреб до системних рішень

Підтримка громад України: на Дніпропетровщині стартує проєкт Parasol від RCERBS та CEE Bankwatch Network

В Новобілоуській громаді на Чернігівщині працюють над завершенням Плану відновлення і розвитку

Жінка та місцеве самоврядування: яка її роль у стійкості та відбудові локальних громад

У Києві відкрили вуличну виставку «Мововбивство – складова рашизму»

ІННОВАЦІЙНА ГЕНЕРАЦІЯ — переможці в конкурсі підпрограми МЕДІА “Розвиток аудиторії та кіноосвіта 2023”