“Шкільні коворкінги у Пирятинській громаді: досвід започаткування та функціонування під час війни”

21 жовтня у Пирятині стартував триденний Всеукраїнський науково-методичний семінар-тренінг з трудового навчання/технологій на тему “Шкільні коворкінги у Пирятинській громаді: досвід започаткування та функціонування під час війни”.

Частина першого дня нашого тренінгу стала часом для знайомства та продуктивної вступної сесії. У Пирятині зібралися представники понад 15 областей України – це освітяни, які приїхали ділитися власними ідеями та переймати досвід колег.

Наскрізна тема першої сесії – роль технологічних коворкінгів у сучасній освіті. На цьому акцентували наші спікери:

Андрій Сімонов – міський голова Пирятина, привітав учасників семінару. Він наголосив, що пріоритетом муніципалітету є створення умов для розвитку молоді, а саме проєкт, що реалізується в Пирятині за кошти ЄС, є основним рушієм з орієнтацією на освітню та підприємницьку складову. Попри те, що запуск проєкту співпав із початком повномасштабним вторгненням, громада змогла подолати всі виклики та наблизитися до успішного завершення проєкту.

«Коворкінги зараз – рушії освітніх змін. Чи не найголовніша роль сьогодні саме за технологічною освітою. А в планах МОН – підтримувати, рухатися разом і змінюватися відповідно до викликів часу» – наголошує у своїй промові Оксана Дятленко, Міністерство освіти і науки України.

У інтерактивному блоці з Маркіяном Дацишином намагалися розібратися в сильних та слабких сторонах сучасного освітнього процесу. Також детальніше ознайомилися з реалізацією проєкту в Пирятині: від першопочаткових ідей та задумів до реалізації та сьогоднішніх результатів.

Разом із Сергієм Дятленком аналізували освітні питання, які вирішують шкільні коворкінги, а це зокрема мотивація до навчання, звʼязок освіти з життям та правдиві освітні зміни, які приймає більшість.

Також прослухали презентацію Івана Савицького про створення бренду «Пирятинські майстерні», та як кожен із коворкінгів перейшов до створення власної крафтової продукції.

Людмила Зібніцька та Микола Василенко ділилися досвідом змін у громаді та освіті з появою шкільних технічних коворкінгів.

Згодом завітали до Пирятинського ліцею 6, щоб уже на практиці дізнатися, що таке коворкінги і як вони працюють. Наші учасники відвідали два майстер-класи. У артшвейному коворкінгу вчилися працювати з сублімаційним принтером. Кожен мав змогу виготовити для себе футболку з унікальним дизайном. А у кулінарному коворкінгу ознайомлювалися з обладнанням та готували зефір. Керівники коворкінгів у ліцеї поділилися власним досвідом, що став дуже корисним для наших учасників.

Другий день нашого тренінгу розпочався у Березовій Рудці. Майстер-класи – це добре, але коли їх проводять діти, які щиро зацікавлені своєю справою – це дуже цінно!

Садовий коворкінг на базі школи в Березовій Рудці – море емоцій.

Учасники семінару, озброївшись рукавицями та гарним настроєм, пішли на практиці здобувати такі навички:

• вчилися правильно проводити осінню обрізку яблунь,
• слідкували за роботою картоплекопалки,
• підживлювали дерева органічними добривами,
• слухали про властивості радіопротекторних рослин,
• саджали кущі малини.

Не обійшлося без дегустації варення з малини, зібраної дітьми, та яблук, вирощених в саду.

Поверталися з майстер-класу з новим досвідом, саджанцями малини та хризантем.

Дякуємо учням за класні емоції та колективу Березоворудської школи за такий теплий і цінний прийом.

Але і це ще не все, адже наступною нашою точкою став кулінарний коворкінг на базі кафе “Shamrock”. Майстер-клас у кафе був без перебільшення особливим, адже ми не просто куховарили, а готували автентичні страви з «Рецептурної книги Пирятинського регіону». Це були галушки і вже легендарні смажені карасі.

Найбільша приємність кожного майстер-класу – це діти, учні коворкінгів. Щиро зацікавлені, вони впевнено проводять захід, адже самі допомагали керівникам тестувати всі рецептури, і тепер чітко знають процеси. Від них ми почули не лише про особливості тих чи інших страв, а й історичну довідку: чому саме ці страви готували в регіоні, як видозмінювалися рецепти, яким чином до цього причетний Тарас Шевченко і таке інше.

Звісно ж, дегустувати власноруч приготовані страви в кілька разів приємніше)) А ще й знання, що такий самий борщ з карасями тут колись куштував сам Кобзар, створює незабутню атмосферу.

Поверталися із купою позитивних вражень! Щиро дякуємо керівникам коворкінгу – Яні та Сергію Ігнатенкам за чудовий досвід, і окремо учням, які своєю щирістю та завзятістю подарували море емоцій.

Рекомендуємо прочитати захоплюючу історію створення кафе «Shamrock» у Березовій Рудці, яка розміщена у нашому виданні про коворкінги: https://bit.ly/3Yhfram

А знайти той самий рецепт шевченківського борщу і багато інших традиційних страв можна у «Рецептурній книзі Пирятинського регіону»: https://bit.ly/40mJPCV

Також, щоб закріпити свої знання, учасники відвідали екскурсію палацом Закревських, де багато вільного часу проводив Тарас Шевченко.

Другий день завершився лекцією від Івана Савицького про юридичні аспекти створення коворкінгів. Дізналися про шляхи правильного правового оформлення коворкінгів. Зокрема звучали поняття неприбуткових організацій, чи можливо використати громадську організацію для створення коворкінгу, і як це зробити коректно.

Окремою подією став інтерактив від Сергія Дятленка у формі «світового кафе». Попри вечірній час та раптове вимкнення світла, робота була в самому розпалі. Вирішували такі питання:

• які завдання міг би вирішувати коворкінг в освіті?
• які умови ефективного функціонування шкільних коворкінгів?
• що заважає розвитку шкільних коворкінгів в Україні?
• що з побаченого в шкільних коворкінгах Пирятинської громади сподобалось учасникам з педагогічної точки зору?

Презентували, дискутували, знаходили спільні рішення.

Третій день нашого семінару-тренінгу “Шкільні коворкінги у Пирятинській громаді: досвід започаткування та функціонування під час війни” в Пирятині. Саме час ділитися враженнями, досвідом та рефлексіями.

Для початку послухали виступ Сергія Вольвача – керівника інноваційного 3D коворкінгу. Дізналися про закупівлю обладнання, організацію роботи, а найголовніше – про досягнення вихованців коворкінгу на міжнародному рівні. Окрім цього мали змогу переглянути виставку робіт, виготовлених у майстерні.

Цього разу повторили нашу інтерактивну частину, яку провів Маркіян Дацишин. Результати потішили, адже вони показали, що зацікавленість коворкінгами та бажання перейняти цей досвід у свою громаду значно зросли. Також після спілкування з учнями громади, виявили, що все ж основними навичками, що притаманні сучасним старшокласникам є не використання технологій (як вважали учасники в перший день семінару), а креативність та вміння комплексного розвʼязання проблем.

Також учасники ділилися досвідом роботи коворкінгів/хабів та соціальних підприємств у своїх громадах. Цікаво було послухати виступи колег:

Іван Цюпʼяк – директор 6 ліцею Львівської міської ради розповідав про вирощування мікрозелені у шкільному коворкінгу.

Ольга Пацалон представляла Івано-Франківщину, зокрема СШП “Етно-Код” Отинійського ліцею.

Олена Горобець – керівниця швейного коворкінгу «Вулик» в м. Кропивницький, ділилася досвідом роботи міжшкільного ресурсного центру.

Віктор Могуч – вчитель трудового навчання та інформатики у Вінницькому ліцеї 17, розповідав про організацію додаткових занять для роботи учнів зі швейним обладнанням та допомогу для наших військових.

Три дні пролетіли непомітно і ми провели їх з максимальною користю. Дякуємо учасникам семінару, нашим експертам, керівникам коворкінгів та представникам Пирятинської громади.

Семінар проводився за підтримки ГО «Інститут Громадянського Суспільства» у партнерстві з Пирятинською міською радою за підтримки Європейського Союзу у межах проєкту «Розбудова ланцюжків доданої вартості у молочному та ягідному кластерах Пирятинської громади для розширення економічних можливостей молоді і сільських жителів та еко-орієнтованого зростання».