Шлях до енергетичної незалежності: як Україна розвиває виробництво біометану
У березні 2022 року Європейська комісія оприлюднила свій план RePowerEU, що передбачає заходи щодо скорочення імпорту російського газу більш ніж на дві третини у 2022 році. Частина стратегії ...
Додано:
racse
У березні 2022 року Європейська комісія оприлюднила свій план RePowerEU, що передбачає заходи щодо скорочення імпорту російського газу більш ніж на дві третини у 2022 році. Частина стратегії REPowerEU спрямована на дослідження альтернативних видів енергії, зокрема біометану.
У відповідному плані дій ЄС має намір стимулювати галузь і досягти виробництва біометану обсягом 35 млрд кубометрів на рік до 2030 року. Україна може стати важливим елементом цього процесу. Зараз сумарне виробництво біогазу та біометану в ЄС становить близько 18 млрд кубометрів на рік і задовольняє 4,6% попиту на природний газ в ЄС.
Загальний потенціал виробництва біометану в Україні становить щонайменше 7,8 млрд м3 або 25% від поточного споживання природного газу (розрахунки станом на 2018 рік). У 2023 році в Україні відкриються 5 біометанових заводів, перший з яких – “Галс Агро” – вже ввели в експлуатацію. Заводи зможуть виробляти 20 млн кубометрів біометану на рік. Але щоб рентабельно виробляти біометан, потрібно, аби його вартість була на рівні 800-900 євро/тис. кубометрів.
Крім цього, напередодні саміту Україна – ЄС Уряд України та Європейська комісія уклали Меморандум щодо стратегічного партнерства у сферах біометану, водню та інших синтетичних газів.
Мета партнерства – поглиблення співпраці у розвитку відновлюваної енергетики, зокрема, екологічно чистих, сталих газів та їх деривативів, а також синхронізація зусиль щодо прискорення «зеленого» переходу.
Як показало соціологічне опитування “Війна та довкілля. Дослідження цінностей та практик охорони довкілля в умовах війни та повоєнного відновлення”, на думку українців, два найважливіших пріоритети енергетичної політики України – це енергонезалежність (54,2%) і доступні ціни (54,4%). Основними шляхами досягнення енергетичної незалежності респонденти вважають збільшення видобутку власних енергоресурсів (64,5%) та зелену енергетику (66,7%). Українці не готові покладатись на атомну енергетику, щоб позбутись залежності від імпорту енергоносіїв: лише 26,2% висловились на підтримку галузі.
Більше про Україну та Європейський зелений курс – на веб-порталі “Зелена трансформація України” https://greentransform.org.ua/
Публікація підготовлена за фінансової допомоги Європейського Союзу у межах проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу».
Проєкт реалізується консорціумом громадських організацій, зокрема Ресурсно-аналітичним центром «Суспільство і довкілля», під загальною координацією DiXi Group.