Шляхи взаємодії з непідконтрольними територіями: від ізоляції до реінтеграції

17 лютого відбулась експертна дискусія на тему: “Політико-правові стандарти реінтеграції Донбасу та Криму”. Представники Парламенту, Уряду України, міжнародних міжурядових організацій та академічних кіл зібралися на захід, організований Реанімаційним Пакетом Реформ спільно з благодійним фондом “Право на захист”, громадською організацією “Крим СОС”, благодійним фондом “Восток-СОС”, щоб обговорити стратегію щодо непідконтрольних територій та окупованого Криму.

Представники міжнародних організацій висловили свою підтримку Україні та надали рекомендації щодо законодавчого забезпечення взаємодії із непідконтрольними територіями.

“Ми були першою міжнародною організацією, яка виступила на підтримку територіальної цілісності України, і це – основа нашої позиції щодо непідконтрольних територій, – говорить Мортен Енберг, Голова Офісу Ради Європи в Україні. – Ми підтримуємо ініціативи, які забезпечують виконання Європейської конвенції з прав людини, дія якої розповсюджується на усіх громадян”.

“Україна має чітко розуміти, для чого розробляється закон, – наголосив керуючий партнер міжнародної групи Global Rights Compliance Уейн Джордаш. –  Чи то закон приймається просто як політична заява, повідомлення світові? Чи закон розроблений як спроба виробити принципи, на яких буде ґрунтуватися взаємодія зі Сходом? Чи закон передбачає усі можливі варіанти розвитку ситуації? Серед цих трьох опцій я би рекомендував Україні обрати другу і при цьому намагатися уникати політичних абсолютів і переконатися, що закон достатньо гнучкий та відповідає принципам міжнародного гуманітарного права”.

Найбільшу увагу під час дискусії спікери приділили обговоренню проекту Закону України “Про тимчасово окуповану територію” № 3593-Д.

Народний депутат України Мустафа Найєм висловив позицію, що з точки зору України, окупованими однаково є і Крим, і окремі території Донецької та Луганської областей. “Для нас немає різниці, чи визнає Російська Федерація свою присутність в ОРДЛО, адже наразі для України і Крим, і вказані території є недоступними, а міжнародні інституції неодноразово засвідчували (ПАРЄ відкрито висловилась) щодо наявності ефективного контролю Росії над цими територіями,  – заявив депутат. – Україна має бути готовою до виконання своїх позитивних зобов’язань відповідно до міжнародних правових актів, але, очевидно, було б некоректно покладати на Україну всю відповідальність за права громадян, які там проживають, та за збереження їхнього майна. Згідно з усіма міжнародними конвенціями, за матеріальні збитки та порушення прав людини на цих територіях відповідальна Російська Федерація”.

“З точки зору міжнародного права – це окупована територія, – наголосив Олександр Задорожній, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академії правових наук України. – Чи доречно цей термін розміщувати в національному праві? Думаю, що і з політичної точки зору, і з юридичної точки зору – так, і це ніякого впливу на подальші судові рішення не буде мати”. Він також відзначив, що у міжнародному праві немає загальноприйнятих стандартів, чи норм постконфліктного врегулювання, тому приміряти на себе досвід інших країн у цьому контексті – хибна позиція. Олександр Задорожній наполягає на необхідності розділення питання міжнародно-правової відповідальності Росії і питання подальшої інтеграції людей, які залишилися на непідконтрольних Україні територіях.

Хоча погляди на подальше законодавче врегулювання взаємодії із непідконтрольними територіями різняться, учасники дискусії поділяють позицію, що на зазначених територіях проживають громадяни України, які потребують допомоги держави.

“Президент України та Уряд неодноразово наголошували на єдності та неподільності України, – підкреслив Заступник Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Георгій Тука. – Будь-яка сила всередині держави, яка сповідує ідею відмови від територій та громадян, є спільником сепаратистів. Адже цивільне населення на тимчасово непідконтрольних Уряду територіях є фактично заручником терористів. Ми маємо турбуватися про своїх громадян, де б вони не проживали, тому позбавляти їх законних прав не можна”.

“Дуже важливо, що дискусія розпочата. Нам необхідно говорити про можливі шляхи реінтеграції непідконтрольних територій, обговорювати ті ідеї, які для нас є спільними, і намагатися зрозуміти одне одного в питаннях, на які ми маємо різні погляди, – підвела підсумок Олена Виноградова, правовий аналітик БФ “Право на захист”. – Коли ми говоримо про законодавче регулювання процесів реінтеграції Донбасу і Криму, ми повинні враховувати не тільки суспільні настрої, але й інтереси нашої держави на міжнародній арені, наслідки тих чи інших політичних заяв для подальшого захисту України у міжнародних судових органах, а також брати до уваги думку наших друзів і партнерів, які з самого початку конфлікту висловилися на підтримку України у питаннях її територіальної цілісності”.