Штрафування роботодавців за звільнення робітників, що служать в АТО: погляд юриста

Штрафувати роботодавців за «недотримання встановлених Законом гарантій та пільг працівникам, призваним на військову службу» – таке рішення прийняла Верховна Рада України у вівторок, 3 листопада. Які наслідки цього рішення для роботодавців і для працівників? – коментує керівник юридичного департаменту Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна Анна Воєводіна.

«Сума штрафу для роботодавців становить 10 мінімальних зарплат (13780 грн. станом на листопад 2015). Законом також встановлено штраф для посадовців підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та осіб-суб’єктів підприємницької діяльності. Розмір штрафу – від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн.). У порівнянні зі штрафами за інші порушення, ці суми здаються незначними. Один раз заплатити до 15 тис. гривень штрафу все ж краще, аніж платити середню зарплату співробітнику протягом року.

Добросовісний роботодавець не порушить закон. За можливості, звичайно, він буде платити зарплату військовим із своєї кишені. Недобросовісний, той що в матеріальній скруті, або той, хто зрозумів, що після того як працівник пішов в АТО, компанія може продовжувати працювати, такий роботодавець порушить закон і буде спокійно собі жити. Адже, по великому рахунку, 15 тисяч гривень для підприємства – мізерна сума.

Роботодавець завжди домовиться із цінним працівником. А в тих, кому загрожує звільнення, вибір не такий вже й великий. У них завжди є можливість звернутися до суду із вимогою відновлення їх на роботі з виплатою всієї заробітної плати. Якщо доходи дозволяють, можна звернутися в одну з юридичних компаній, які здатні швидко отримати позитивне рішення суду.

Питання в тому, чого власне хоче працівник: роботу, гроші чи справедливість? Однак, варто взяти до уваги, що після повернення на роботу за таких обставин, можна стати першим звільненим з іншої причини».

Джерело: HeadHunter Україна