Social Navigator. Як змінити світ за допомогою соціального бізнесу?

Як будувати стратегію соціального бізнесу, щоб досягати якнайбільшого соціального впливу? — цим питанням задається чи не кожен соціальний підприємець. Про цю та інші актуальні для соціальних інноваторів теми — стратегію, фінанси, маркетинг, пошук інвестицій та протидію викликам, які принесла пандемія COVID-19 ми поговорили на конфереції Української соціальної академії “Social Navigator. Конференція про бізнес, який змінює світ”. 

Конференція присвячена Дню соціального бізнесу, який щороку святкують 26 червня. До події долучились учасники з Австрії, Сербії, Бангладешу, Польші, Бельгії, Німеччини, Великобританії, України та ін. А спеціальним гостем став лауреат Нобелівської премії 2006 року Мохаммед Юнус, який розповів про власну програму реконструкції світу після кризи, викликаної пандемією коронавірусу.

На думку професора Юнуса, карантин та COVID-19 зробили існуючі соціальні проблеми більш видимими — адже від кризи постраждали, в першу чергу, бідні люди. Наприклад, в Індії відбулося таке явище, як зворотня міграція — коли люди, які втратили роботу у містах повертались додому. «Але багато з них не могли навіть дістатись до рідного села, тому що не працював транспорт. Тому ще нещодавно можна було побачити тисячі людей, які повільно йдуть вздовж узбічч», — згадує професор Юнус. 

Проофесор вважає, що бідних людей — яких не сприймають як важливу частину економічної системи ні держава, ні економісти, ні науковці — потрібно залучити до активної діяльності за допомогою мікропідприємництва. «В цих людей є здібності, мотивація та вміння важко працювати. Яких якостей ми ще потребуємо?», — коментує професор. Тому, найголовніше, на думку пана Юнуса — створити можливості для підприємців, які оперують не тисячами та мільйонами, а сотнями доларів. «Тільки так ми зможемо трансформувати світ та економіку», — зазначає лауреат Нобелівської премії.

Більше про перспективи розвитку бізнесу та економіки у кризу розповів засновник і CEO Advanter Group, футуролог Андрій Длігач. «Самі по собі кризи не народжують нові тренди, вони посилюють тренди, які існували до цього». Адже тренди на цифрову трансформацію, віддалену роботу, перехід від масового  до персніфікованого бізнесу з’явились ще кілька років тому.  «У кризові часи ці тренди будуть тільки підсилюватись, адже світ, до якого ми прямуємо має нові контури. Це світ, у якому джерело капіталізації — не доступ до певного фізичного ресурсу, а доступ до даних, репутації, спроможності викликати та утримувати інтерес. Тому бізнес майбутнього буде керувати відносинами, а не ієрархіями», — розповідає Андрій. 

Андрій Длігач вважає, що в майбутньому зникне розділення на соціальні і не соціальні бізнеси — адже всі бізнеси стануть соціальними. Але зараз, під час кризи, найголовніша соціальна відповідальність бізнесу — вижити, залишитись прибутковим та не піти з ринку. Адже, тільки виживши, бізнес зможе створювати робочі місця, платити податки та займатись соціальними проектами.

Своїми думками щодо українського контексту соціального підприємництва поділились експерт з питань розвитку бізнесу у проекті «ПРОМІС» Віталій Бохняк і голова правління ГО “SILab Ukraine” Анна Гулевска. За словами Анни, багато соціальних бізнесів зараз переживають непрості часи — тому конкурентні переваги отримують найбільш гнучкі та адаптивні. «Ситуація залежить від того, які послуги та продукти вони пропонують. Тому, ті, хто змогли знайти нові продукти і послуги, які вони могли продавати під час карантину, опинились в виграшному становищ і навіть збільшили свій прибуток», — коментує Анна. А Віталій Бохняк зазначив, що соціальні підприємці навіть краще впорались із викликами, ніж звичайний бізнес, оскільки звикли до пошуку нетрадиційних та креативних рішень.

На секції, присвяченій комунікаціям, маркетолог Уляна Станович зазначила, що зараз найкращий час починати соціальний бізнес — адже криза зробила видимими чимало соціальних проблем та порадила соціальним підприємствам не боятись заявляти про себе. Тему інвестицій розкрив співзасновник у International consulting group NIAR Роман Ільченко, який розповів про те, які соціальні підприємства можуть бути привабливими для інвесторів.

На завершення конференції Українська соціальна академія презентувала мапу соціальних інноваторів, розроблену спільно з найбільшою мережею соціального підприємництва ASHOKA. Про неї ми розкажемо вже скоро — слідкуйте за нашими новинами на сторінці у Фейсбуці.

Організатор

Українська соціальна академія навчить заробляти стабільно та вирішувати при цьому соціальну проблему.

Запрошуємо всіх бажаючих на програми, які стартують в Українській соціальній академії:

10 липня — Старт програми «Акселератор соціального підприємництва»

Програма інтенсивного розвитку бізнесу для соціальних стартапів та діючих соціальних підприємств. Мета програми — допомогти учасникам удосконалити свої продукти та послуги, прокачати бізнес і підприємницькі компетенці та масштабуватись Учасники також зможуть взяти участь у конкурсі інвестицій на розвиток власного соціального бізнесу.

Детальніше про програму

3 вересня — Старт програми «Менеджмент соціальних інновацій»

Програма з організаційного розвитку та соціального підприємництва для керівників громадських та благодійних організацій, які прагнуть одночасно досягти соціальної місії та фінансової стійкості організації. 

Детальніше про програму