Соціальні гуртожитки: як громада може забезпечити житлом переселенців

Про механізм перетворення звичайного житла в соціальне, на яких умовах внутрішньо переміщені особи його можуть отримати, дізналися учасники інформаційної сесії, організованої Програмою “U-LEAD з Європою”.

Наразі кожна громада, яка не знаходиться на території бойових дій або тимчасово окупованій території, надає прихисток тисячам переселенців. До експертів U-LEAD неодноразово надходили запити від представників органів місцевого самоврядування щодо роз’яснення механізмів організації шелтерів, використання майна відумерлої спадщини, а також створення соціальних гуртожитків.

- Більшість громад знаходять свої механізми забезпечення житлом ВПО. В ході інформаційної сесії учасники мали можливість підтвердити свої дії в цій сфері або відкоригувати їх, щоб надавати допомогу постраждалим в законний спосіб, вчасно і якісно, – повідомляє U-LEAD.

Створення соціальних гуртожитків на думку експертів U-LEAD, є одним з ефективним рішенням для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб. В ході інформаційної сесії експерти ознайомили учасників із законодавчою базою у сфері житла, надали роз’яснення щодо порядку створення та функціонування соціальних гуртожитків в громаді.

Такий гуртожиток – це соціальне житло, яке надається громадянам України на час їх перебування на соціальному квартирному обліку за умови, що воно є єдиним місцем їх проживання. Відноситься до житлового фонду соціального призначення і не може бути приватизоване.

Формуватися фонд соціального житла в громаді може за рахунок будівництва нового житла, передачі в комунальну власність відумерлої спадщини (ми писали про те тут https://u-lead.org.ua/news/36) або державного соціального, реконструкції існуючих будинків, переобладнання нежилих будинків тощо.   

- Щоб надати статус соціального звичайному житловому приміщенню, необхідні рішення місцевої ради та положення про соціальний гуртожиток, – підкреслили  спікери.

Отримуючи житло, людина укладає угоду з місцевою радою, зобов’язується дотримуватися правил використання та сплачувати за комунальні послуги.

Спікери відповіли на питання учасників щодо реагування на неналежне використання отримувачем житла, розірвання угоди  і на яких умовах. За їх словами, розірвання договору можливе лише за ініціативи наймача помешкання. З боку власника це відбувається в судовому порядку. Але якщо наймач постійно нехтує правилами або не користується житлом, то його необхідно попередити письмово про порушення та ініціювати розірвання угоди.

Зазначимо, що соціальні гуртожитки, як місця компактного розселення ВПО виявилися більш ефективними, ніж модульні містечка. Цю думку озвучила в ефірі телемарафону “Єдині новини” Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. На сьогодні в Україні 25 модульних містечок, у яких проживає від сили 5 тис. внутрішньо переміщених осіб. Наразі кількість українців, які потребують соціального житла, 4,8 млн. Саме тому соціальні гуртожитки можуть стати більш вдалим рішенням.

Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою» спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає потребам громадян, та розширює можливості громад.