Спільне покращення благоустрою: як у Любешівській громаді проводили аудити безпеки

«Відремонтуйте лавку», «На тротуарі біля супермаркету бракує нормального з’їзду, мамам з візочками незручно», «На нашій вулиці дуже бракує вуличного освітлення». Такі коментарі – не рідкість у локальних Facebook-групах будь-якої громади.

Можна реагувати на кожне повідомлення спорадично, а можна провести грунтовну роботу, зібрати зауваження від різних мешканців, скласти перелік рекомендацій, як можна вирішити проблеми і поступово братись за кожну з них. Саме таким шляхом вирішила піти Любешівська громада, втілюючи проєкт «Вдосконалення урядування, орієнтованого на громадян, на Волині» за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА». 

У громаді провели декілька аудитів безпеки та благоустрою, до яких долучились представники селищної ради та небайдужі мешканці. Вони склали список проблем, що стосуються доступності, інклюзивності, благоустрою та безпеки. І вже встигли вирішити першу з них – відремонтували в’їзний знак у селище Любешів.

Практика настільки сподобалась жителям, що аудити вирішили проводити також у селах Любешівської громади. Більше про це читайте у матеріалі Волинського Інституту Права.

Що найкраще об’єднує владу і громадськість? Успішно втілені спільні справи. Пошуком такої спільної справи зайнялись члени Комітету співпраці, до якого увійшли представники Любешівської селищної ради, громадських організацій та місцеві жителі. Під час фокус-груп та діалогових заходів учасники обрали пріоритетним напрямом роботи інфраструктуру, безпеку та доступність.

Для того, щоб максимально фахово обстежити селище та дослідити недоліки інфраструктури, у січні члени Комітету зустрілись з представниками інших громад, які мали досвід проведення аудитів безпеки. Озброївшись рекомендаціями, склали план робіт у своїй громаді. Так визначили три найбільш людні ділянки у селищі, які потребують огляду: це територія біля ринку, парк та центр селища. 

«Чесно скажу, ще коли ходив раніше туди-сюди на роботу, не помічав, що є якась проблема. Гарна бруківка, наче все й добре. Але якщо аналізувати інклюзивність, то виявляється, що майже нічого не пристосовано до потреб людей з інвалідністю. Тож ми зафіксували місця, де потрібно понизити бордюри, де було б добре встелити доріжку, а де треба було б відремонтувати покриття», – ділиться учасник аудитів, мешканець Любешівської громади Сергій Бущук.

До проведення аудитів залучили також людей з інвалідністю, аби вони з власного досвіду пояснили, що варто змінити. 

«Не все погано у нашому селищі, але, звісно, є моменти, які можна вдосконалити. У більшості випадків я можу нормально проїхати на візку, але є ті місця, які варто було б покращити», – зазначила Анна Волощук.

Також до аудитів долучались мами з візочками. Любешівчанка Вікторія Борсук проінспектувала пандуси біля ринку та автовокзалу разом із маленькою донькою та дала свої рекомендації. 

«Як мама я можу сказати, що мені було б дуже комфортно заїжджати візком в будь-який магазин. Головне, щоб були пандуси. Бо, на жаль, є такі магазини, де мушу візочок залишати на вулиці, брати дитину на руки і йти в магазин», – ділиться жінка.

Усі пропозиції, зауваження та рекомендації зафіксували. За підсумками аудитів склали робочий звіт з переліком проблем. У травні відбулась зустріч робочої групи, де учасники детально ознайомились з цими напрацюваннями та продумали, що можна вирішити першочергово. Зрозуміло, що чимало проблем потребують великого фінансування та глобального ремонту. Однак, є й ті, які можна вирішувати тут і зараз без значних фінансових вкладень, головне – бажання та робочі руки. Тож учасники домовились про першу спільну справу: разом прибрати територію біля в’ізного знака селища Любешів. 28 червня ці плани втілили у життя.

«Селищна рада нам все організувала, від нас, як то кажуть, треба були лише робочі руки, – пригадує Сергій Бущук. – Коли ми фарбували, то не було такого, що представники влади стояли осторонь, бо вони вже фарбу привезли. Вони також працювали разом із нами».

Окрім цього, за підсумками аудиту в селищі відремонтували проблемні ділянки доріг та перекрили парк від несанкціонованого заїзду транспорту. 

Паралельно у громаді запустили роботу над Програмою доступності. Це буде об’ємний документ на перспективу, який дасть змогу поступово вирішувати проблеми, які особливо актуальні для людей з інвалідністю.

«Навіть якщо нам не вдасться зробити це за рік, два чи три, але ми засвітимо проблеми. Навіть наступні каденції, які будуть після нас, матимуть грунтовні напрацювання та своєрідний фундамент, який дасть старт для вирішення проблем щодо доступності», – зазначає секретар Любешівської селищної ради Юрій Боснюк.

На селищі Любешів учасники Комітету вирішили не зупинятись, адже до спільних справ потрібно залучати й жителів інших сіл. Тож наступний аудит проведуть у селі Заручі.

«Це моє рідне село, – каже Сергій Бущук. – Про те, що аудит потрібно провести й там, ми говорили, коли разом фарбували в’їзний знак. Тому я буду обов’язково долучатись».

А ще у Любешівській громаді радо ділитимуться досвідом з тими, хто також хоче проводити аудити безпеки у своїх громадах.

«Якщо інша громада захоче проводити аналогічний аудит у себе, ми готові поділитись своїм досвідом, дати рекомендації від безпосередніх учасників аудиту для того, щоб не тільки Любешівська громада змінювалась, але й вся Волинь, або ж навіть інші регіони України. Це прекрасно, коли громади розвиваються і діляться одна з одною досвідом», – підсумував Юрій Боснюк.

Такі спільні ініціативи – це найкращий спосіб налагодити довіру між владою та громадськістю, переконаний голова громади Олег Кух.

«У нас загальна тенденція в Україні на рівні національної ідеї – це тотальна недовіра до влади, до влади на всіх рівнях. І сьогодні завдання кожного керівника – не одразу, одразу це все не вдасться точно – але крок за кроком, по цеглинці намагатись впроваджувати такі речі, застосовувати такі інструменти, які би переконали громадян у зворотньому», – каже він.

Цей матеріал створено ГО «Волинський Інститут Права» в рамках гранту «Вдосконалення урядування, орієнтованого на громадян, на Волині», який став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст цього матеріалу не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.