Справедливий розподіл рентної плати: міф чи реальність?

16 травня 2017 року на засіданні Загальних зборів Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області в рамках Дня Європи експертами ГО «НОВА Енергія» було ініційовано публічне обговорення ...

Нова енергія - головна
Справедливий розподіл рентної плати: міф чи реальність?

16 травня 2017 року на засіданні Загальних зборів Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області в рамках Дня Європи експертами ГО «НОВА Енергія» було ініційовано публічне обговорення на тему «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи видобувних регіонів Харківщини». Учасниками обговорення стали представники органів влади, місцевого самоврядування, громадськості та ЗМІ Харківської області.

16,05,1

Керівник субрганту Олена Агапова розповіла про законодавчі зміни та сучасні законодавчі ініціативи у сфері регулювання діяльності видобувного сектору. І однією з проблем, яка активно обговорювалася учасниками заходу був розподіл рентної плати компаній нафтогазового сектору. Озвучені під час дискусії питання дійсно мають неоднозначні відповіді та безпосередньо стосуються фінансового забезпечення та благополуччя видобувних регіонів.16,05 lena

Справа в тому, що один із найбільш вагомих податків, що сплачується видобувними компаніями на користь держави (рентна плата за користування надрами) сьогодні в повному обсязі зараховується до державного бюджету України. При цьому регіони, де безпосередньо ведеться видобуток корисних копалин, стикаються з низкою проблем, таких як порушення транспортної інфраструктури, погіршення екологічного стану, проблеми водозабезпечення та ін., на вирішення яких не вистачає коштів.

20 грудня 2016 р. Верховною Радою України було прийнято Закон № 1793-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату», відповідно до якого починаючи з 1 січня 2018 року 5% рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату залишається у видобувних регіонах (з них по 2% зараховується до обласних та районних бюджетів, 1% – до бюджетів місцевого самоврядування та 3% до міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад, де ведеться видобуток вуглеводнів).

16,05,9За даними ДФС у Харківське регіональне відділення Казначейства України у 2015 р. було сплачено близько 13 млн. грн. рентної плати, а у 2016 – 15,8 млрд. грн.5% від цієї суми становить 790 млн. грн. Це ті кошти, які Харківська область потенційно може отримати наступного року згідно прийнятого Закону № 1793-VIII, а це становить 3,4% зведеного бюджету області за 2016 рік. Відповідно близько 300 млн. грн. (2%) можуть отримати районні бюджети видобувних регіонів та близько 150 млн. (1%) бюджети місцевого самоврядування.

З іншого боку, наразі газовидобувні компанії активно лобіюють прийняття законопроекту № 5459 «Про внесення змін до Податкового кодексу України» з метою впровадження стимулюючої ставки рентної плати за користування надрами для видобування природного газу з нових свердловин, відповідно до якого для природного газу, видобутого з свердловин, розпочатих бурінням після 1 січня 2017 року, незалежно від глибини залягання покладу (крім природного газу, видобутого під час виконання договорів про спільну діяльність) рентна плата за користування надрами становить 12%. Прихильники цього законопроекту спираються на програму енергетичної незалежності України та Концепцію газовидобувної галузі України до 2020 року, згідно якої державний видобуток газу планується наростити до 20 мільярдів кубометрів до 2020 року (зараз 14 млрд.) за рахунок введення в експлуатацію нових свердловин.

Але компанії можуть користуватися цією нормою з власною вигодою, активізуючи видобуток з нових свердловин, наново «відкриваючи» колись законсервовані та призупиняючи нині діючі свердловини для того, щоб зменшити свої затрати на сплату податків. В такому разі, видобувні регіони втрачають обіцяні фінансові надходження і знову залишаються сам на сам зі своїми старими та новими проблемами.

Підвищення обсягів використання цінного «блакитного палива» для задоволення енергетичних потреб держави в принципі є дискусійним питанням, оскільки за офіційними даними ДНВП «Геоінформ України» власного газу нам вистачить лише на 27 років. А що робити далі?

«Набагато важливіше спрямовувати  зусилля та кошти на розвиток відновлюваних джерел енергії та заходи підвищення енергоефективності», – говорить голова ГО «НОВА енергія» Віталій Филенко. – «Наразі важливо, щоб додаткові фінансові надходження у вигляді 5% рентних платежів були ефективно та з розумом використані на місцях на різні енергоефективні заходи, модернізацію інфраструктури та сталий соціально-економічний розвиток громад. А для цього кожна громада вже зараз повинна розробити свою стратегію розвитку та план її реалізації на наступні роки».

Таким чином, 16,05,4потреба в розробці стратегій розвитку регіонів та територій, де ведеться видобуток газу, за умови спільної співпраці між представниками органів місцевого самоврядування, видобувних компаній та експертами стає дедалі актуальнішою.

Публічне обговорення проведено в рамках проекту «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-ІІ) впровадження» у частині реалізації компоненту «Ініціатива прозорості видобувних галузей (ІПВГ) в Україні», який фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та реалізується Інститутом бюджету та соціально-економічних досліджень (ІБСЕД).

Сайт ГО «НОВА Енергія»: http://nova-energiya.org

Сторінка ГО «НОВА Енергія» на facebook: https://www.facebook.com/NOVA.ENERGIYA/

 

 

 

 

 


Тематика публікації:        

Останні публікації цього розділу:

Дві українські команди увійшли до десятки фіналістів Foodathon 2024

Як покращити Методику місцевих енергетичних планів: DiXi Group підбив підсумки проєкту з розробки МЕПів для громад

«Дорослішання: поговоримо по-юридичному»: уЛьвові відбулася лекція для школярів

Щотижнева добірка вакансій вже на порталі

Краса та гідність: Жінки-переселенки опанували перукарську майстерність

Естонсько-український діалог у дії: жінки Кіровоградщини відвідали Таллінн