Тетяна Гладкова: треба не боятися “закритих” дверей!

Певно, Ви помітили  на Громадському Просторі  та в соціальних мережах популярність оголошень Програми національних обмінів - в рамках проекту “Містки громадської активності”, що реалізує Центр ...

ГЛАДКОВА
Тетяна Гладкова: треба не боятися “закритих” дверей!

Певно, Ви помітили  на Громадському Просторі  та в соціальних мережах популярність оголошень Програми національних обмінів – в рамках проекту “Містки громадської активності”, що реалізує Центр культурного менеджменту за підтримки ЄС та Національного фонду підтримки демократії (NED).  Програма національних обмінів зокрема розвиває співпрацю між активними громадянами по всій країні: уже відбулось більше 80-ти проектів-візитів. Цією розмовою  про актуальні проблеми ВПО та досвід залучення грантових можливостей – з Тетяною Гладковою, очільницею ГО «Сила майбутнього» (Дніпро) - розпочинається серія інтерв’ю з активіст(к)ами, активними учасниками Програми національних обмінів.

_______________________________________________________________________

Чим зараз займається ГО «Сила майбутнього»?

Наша організація зараз продовжує роботу по інтеграції вимушених переселенців у місцеву громаду, ми відвідуємо круглі столи, проводимо зустрічі із місцевими активістами та активістами з числа ВПО. Один із напрямків роботи – консультування внутрішньо переміщених осіб, що опинилися у складних життєвих обставинах.

У рамках роботи в правовому напрямку беремо участь у роботі кластеру з проблем ВПО у Дніпровському відділенні ООН.

Основна частина часу – це реалізації великого проекту по облаштуванню громадської приймальні ГО. Це робота в рамках проекту «Швидкісне реагування на проблеми ВПО», яку наша ГО проводить разом із УВКБ ООН. За цим проектом ми організовуємо та самостійно здійснюємо ремонт приміщення, яке виділила обласна рада, для облаштування там ресурсного місця для спілкування всіх  переселенців та активістів місцевої громади – «Pro-activHub»

Які міста відвідали  і які заходи там організовували?

Протягом 4-х місяців здійснили декілька візитів містами України: Вінниця, Бердянськ, Івано-Франківськ, Луцьк, Рівне та Дрогобич. У всіх містах була організована презентація відеороликів – соціальної реклами, яка випущена на захист прав ВПО, також були проведені мотиваційні зустрічі з метою обміну досвідом і передачі позитивного прикладу, в деяких містах проводили майстер-класи з хенд-мейду та презентували перший тур адвокаційної кампанії #МаюПравоОбирати.

Які грантові можливості ви залучали?

Були залучені кошти в рамках Програми національних  обмінів, а також власні кошти ГО для покриття деяких статей витрат.

У чому полягають основні труднощі у залученні коштів від грантодавців? Чи повністю ВПО використовують можливості, які їм надають міжнародні донори?

Насамперед труднощі виникають через відсутність з управління проектною діяльністю, також обмежені теми, які цікаві грантодавцям. Незважаючи на те, що можливості є, багато ВПО не встигають стежити за ними через брак часу, оскільки працюють, щоб просто мати за що оплатити  оренду житла.

Чи є якась відмінність між проблемами переселенців у різних регіонах України?

Трохи відмінність є. У великих містах центру та сходу більше роботи, тому ВПО почувають себе більш впевнено, усі західні регіони мають меншу чисельність переселенців, можливо через те, що тут мало роботи, і більшість членів західних громад хочуть поїхати працювати за кордон.

Які проблеми для ВПО є зараз актуальнішими – забезпечення матеріальних потреб чи відстоювання прав у нових громадах?

Звичайно, без забезпечення матеріальних проблем, основна з яких житло, переселенцям дуже важко жити далі. Багато хто  витрачає час на заробіток для життя та оплати високої орендної плати. Хоча проблеми відстоювання свого права обирати на місцевих виборах та бути членами місцевих громад також є актуальними. Дуже багато перешкод  штучно створено дискримінаційними постановами та законами. В рамках відстоювання прав ми також співпрацюємо з нашими партнерами у Києві: «Донбас SOS», «Право на Захист» та інші.

Чи існують якісь стереотипи між переселенцями (на подобі того, що тих, хто на заході України принижують “націоналісти”)?

Так, існують. Багато стереотипів щодо переселенців, що їм легше, бо держава допомагає пільгами, також те, що багато благодійних фондів допомагає переселенцям, а місцевим – ні. Це не зовсім так: пільги та допомогу БФ отримують тільки незахищені верстви населення – багатодітні, люди з інвалідністю і т. п. Всі інші працюють дуже багато, щоб мати змогу сплачувати оренду та ще інші зобов’язання, перед банками наприклад.

Які виклики стоять тепер перед внутрішньо переміщеними особами?

Насамперед бути активними громадянами своєї країни. Люди змінюють державу та своє життя. ВПО також повинні навчитися, як брати участь у розробці проектів, законів, постанов, як контролювати донорські кошти, стимулювати донорів змінювати цілі заявок, щоб допомога дійсно йшла на користь ВПО.

Яка роль соціальної реклами у поширенні певних ідей? Наскільки вона ефективна і чому ви її обрали?

Сприйняття має цілу низку властивостей: найважливішим завданням соціальної реклами є вплив на певні чинники, що призводять до змін поведінки. Комунікативна зміна поведінки – це комплексна система цілеспрямованого інформаційного впливу на цільову групу з метою зміни поведінки її представників. Ми обрали соціальну рекламу як один із ресурсів, за допомогою якого можливо змінити ставлення до ВПО та мотивувати діяти самих переселенців. Соціальна реклама – зрозуміла для сприйняття всіма верствами населення, оскільки спрямована на візуальне осмислення, яке найлегше аналізується. Проїхавши багато міст країни та побачивши очі людей після перегляду, почувши їх відгуки,  ми розуміємо, що обрали правильний шлях, і будемо йти далі.

Які поради ви дали б іншим ВПО стосовно того, як використовувати можливості  громадських  організацій та благодійних фондів?

Завжди вірити в себе та свою мрію. Вірити в людей та цілеспрямовано йти до мети, не бути байдужими і брати своє життя в свої руки. Не боятися йти до «закритих  дверей», не боятися відсутності досвіду, вчитися на маленьких проектах, розвиватися та зростати. Не боятися конкуренції між організаціями, вчитися знаходити компроміси та загальні теми. Не чекати від когось реалізації проекту, а самому діяти. Разом – Сила.

Спілкувалась Ірина Баран, комунікаційний менеджер проекту «Містки громадської активності» для Громадського Простору

Дізнайтеся більше про проект Програма національних обмінів


Тематика публікації:      

Останні публікації цього розділу:

Асоціація громадських радників України розробила Порадник безпеки для мешканців громад

Проєкт «Караван громадянської освіти у Литві та Польщі» увійшов до четвірки найбільш інноваційних

Nadiyno.org: Два роки захисту цифрового простору в Україні та новий сервіс експрес відеоконсультацій

В Житомирі понад 100 дітей посадили дерева і передали воїнам обереги

Феміністична майстерня підтримала Тиждень цифрової грамотності

Розвінчуємо міфи про перший секс: новий випуск просвітницького подкасту від «Феміністичної майстерні»