ТОР-9 нововведень кримінально-виконавчого кодексу, важливих для спостережних комісій

Кіровоградська обласна спостережна комісія пропонує огляд 9 нововведень Закону України «Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо адаптації правового статусу засудженого до європейських стандартів», вартих уваги спостережних комісій України.

Скасування громадського контролю за особами умовно-достроково звільненими від відбування покарань

Виключено статтю 161, що покладала відповідальність за організацію громадського контролю за особами умовно-достроково звільненими від відбування покарань на спостережні комісії. Дану зміну цілком можна вважати найбільш революційною для спостережних комісій. Адже саме за незадовільне здійснення громадського контролю за умовно-достроково звільненими особами найчастіше дорікала спостережним комісіям прокуратура. Окрім того, здійснення цих повноважень навантажувало спостережні комісії безглуздою бюрократією.

Вільний вхід та доступ до приміщень і документів

Внесення суттєвих змін в статтю 24, що визначають коло суб’єктів, які можуть відвідувати установи виконання покарань та дещо деталізують процедуру відвідування та права цих суб’єктів. Отже тепер голова, заступник голови та члени спостережних комісій, які здійснюють організацію громадського контролю за дотриманням прав і законних інтересів засуджених під час виконання кримінальних покарань можуть:

• без спеціального дозволу в будь-який час безперешкодно відвідувати установи виконання покарань для здійснення контролю та проведення перевірок (за бажанням – у супроводі до трьох медичних працівників для медичного огляду засуджених та до двох представників засобів масової інформації);
• під час відвідування установ виконання покарань вправі безперешкодно, без обмеження в часі, із забезпеченням максимального сприяння працівниками та адміністраціями установ виконання покарань пересуватися територією установ виконання покарань, здійснювати аудіо- та відеозапис та поширювати отриману інформацію, ознайомлюватися із звітністю, у тому числі й статистичною, проводити ревізії, здійснювати інспектування, подавати усні або письмові запити, перевіряти додержання законодавства, оскаржувати протиправні дії (бездіяльність) посадових та службових осіб установ виконання покарань, вимагати негайного припинення таких дій (бездіяльності) та притягнення до відповідальності винних осіб (з наступним вичерпним письмовим повідомленням відповідної особи про вжиті (не вжиті) заходи відповідальності протягом 10 днів з дня отримання відповідної вимоги), ознайомлюватися з особовими справами засуджених, іншими документами тощо, спілкуватися з будь-якими працівниками установ виконання покарань та засудженими (у тому числі на умовах анонімності).
При цьому режим в установах виконання покарань не повинен перешкоджати або використовуватися як перешкода реалізації суб’єктами контролю своїх повноважень.

Важливо пам’ятати, що для членів спостережних комісій для набуття повноважень необхідно, щоб орган виконавчої влади, видав розпорядчий акт та відповідне посвідчення (члена спостережної комісії). Останнє має видаватись відповідно до норм Положення про спостережні комісії, зокрема п. 8 – «членам спостережних комісій на строк їх повноважень надаються перепустки для відвідування установ виконання покарань, які розташовані на території відповідних адміністративних одиниць».

Нова процедура отримання адміністрацією виправних установ заяв від засуджених

Доповнення до статті 8, що визначає перелік прав засуджених, формулювання «відповідні заяви (від засуджених – прим. авт) подаються у двох примірниках, один з яких з відміткою про отримання залишається у засудженого».

Дане нововведення цілком може стати рушієм позитивних змін в практиці захисту прав, свобод та законних інтересів засуджених. Члени спостережних комісій можуть використовувати цю норму під час відвідування установ. Приміром коли засуджені в присутності членів спостережних комісій надають представникам адміністрації скарги чи звернення. В такій ситуації адміністрація установи має обов’язково направити отримане звернення, що можна буде перевірити посилаючись на «відмітку» на другому примірнику, що залишився у засудженого.

Дозвіл засудженим мати при собі портативні персональні комп’ютери та мобільні телефони

Можливість зберігати портативні персональні комп’ютери та мобільні телефони отримали не всі категорії засуджених. Лише засуджені до обмеження волі (які тримаються у виправних центрах – прим. авт.) та засуджені, які тримаються в дільницях соціальної реабілітації. Відповідні зміни внесені до статей 59 та 99. Виконання цього нововведення може стати предметом особливої уваги спостережних комісій, адже ця норма по перше, є довгоочікуваною, по друге, за інформацією Кіровоградської обласної спостережної комісії досі не введена в практичну дію. При наймі в деяких установах, оскільки адміністрації виправних закладів чекають відповідну «інструкцію» від ДПтСУ.

Дозвіл засудженим користуватись можливостями комунікації через Інтернет

Така можливість передбачена доповненням до статті 107, що деталізує права і обов’язки засуджених до позбавлення волі. Зокрема до п. 1 згаданої статті, що закріплює права засуджених, внесено доповнення «здійснювати листування з особами, які знаходяться за межами колоній, вести з ними телефонні розмови, у тому числі у мережах рухомого (мобільного) зв’язку, користуватися глобальною мережею Інтернет». Разом з тим, слід зазначити, що скоріш за все, це одне з тих нововведень, що не скоро стане реальністю…

Закріплення права засуджених на короткочасні виїзди за межі виправних та виховних закладів з метою отримання медичної допомоги

Зазначене право внесено доповненням до статті 111. Відтепер засуджені, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній середнього рівня безпеки та виховних колоній можуть отримувати короткочасні виїзди за межі колонії для «одержання медичної допомоги, якщо така допомога не може бути надана на території відповідного місця позбавлення волі».

Надання права на тривалі побачення для «довічників»

Ще одна революційна, але не для спостережних комісій, норма. Стаття 151, що регламентує порядок і умови виконання та відбування покарання у виді довічного позбавлення волі, зазнала змін. Право засуджених доповнено можливістю «одержувати один раз на місяць короткострокове побачення та один раз на три місяці тривале побачення з близькими родичами (подружжя, батьки, діти, всиновлювачі, всиновлені, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки). Тривалі побачення можуть надаватися і подружжю, яке проживало однією сім’єю, але не перебувало у шлюбі, за умови, що в них є спільні неповнолітні діти».

Деталізація права засуджених на пенсійне забезпечення

Закон вніс певні зміни до статті 122, що регулює право на пенсійне забезпечення засуджених. Законодавець зробив спробу деталізувати процедуру оформлення пенсії для засуджених. Однак практична реалізація цих нововведень потребує видання підзаконних актів та внесення змін в деякі існуючи, тому спостережним комісіям, найближчим часом, скоріш за все доведеться обмежитись лише наданням консультацій засудженим, які звертатимуться з питаннями щодо призначення пенсій.

Розширення права на побачення для засуджених 

Зазнала змін і стаття 110, відповідно до яких, відтепер:
• засудженим, що знаходяться в дільниці посиленого контролю, надається одне короткострокове побачення на місяць і одне тривале побачення на три місяці;
• засудженим, що знаходяться в дільниці ресоціалізації, надається одне короткострокове побачення на місяць і одне тривале побачення на два місяці;
• засудженим, що перебувають в дільниці соціальної адаптації та соціальної реабілітації, надаються короткострокові побачення без обмежень та тривале побачення щомісяця.

Однак спостережним комісіям не варто тішитись та тішити засуджених швидким впровадженням вищезгаданих нововведень. Скоріш за все, процес імплементації «в життя» деяких із них стане затяжним. 

Адже сайт державної пенітенціарної служби України, натякає що робота по впровадженню Закону України «Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо адаптації правового статусу засудженого до європейських стандартів» відбуватиметься «з верху». Зокрема офіційний відомчий сайт зазначає, що «протягом трьох місяців (після 6 травня 2014 року – прим. авт.) буде розроблено та подано у відповідні органи для затвердження пропозиції щодо внесення змін у законодавство та нормативно-правові акти, що регулюють діяльність органів та установ, які належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України, з метою приведення існуючих у відповідність до зазначеного Закону.

Додатково: До розробки підзаконних актів та моніторингу впровадження нововведень долучаються експерти БА «Світло Надії» та учасники ініціативи по активізації спостережних комісій з шести областей України.

Автор : Бочаров-Туз Володимир

Додатки : TOP 9 Novovvedenij_dla_nabludatelnih_komissij ( TOP 9 Novovvedenij_dla_nabludatelnih_komissij.doc, 44 Kb )