“Трансчорногора 2017” – перша експедиція Товариства дослідників України у Новому році

Учасники Товариства дослідників України продовжуть свої дослідження та експедиції. З 28 грудня 2016 року до 3 січня 2017 року відбулась зимова оглядова експедиція Чорногорою – найвисокогірнішим хребтом України. За 7 днів подорожі було підкорено всі шість двохтисячників України. Символічно, що Новий рік учасники походу зустріли на горі Гутин Томнатик висота, якої 2016 метрів над рівнем моря.

Керівник походу Андрій Пилипюк (керівник відділу Природничих досліджень ГО “Товариство дослідників України”) розповів: “Як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш. І це дійсно так, вже перевірено на практиці впродовж 8-ми років. Саме стільки часу випадає мені нагода зустрічати це свято в екстремальних умовах. Цей рік не став винятком. Зібравши команду сміливців та гарненько упакувавши наплічники наша група почала готуватися в похід на зустріч вітру. Попередньо врахувавши досвід всіх відбутих успішних і не успішних походів, ми поставили перед собою доволі престижну ціль: пройти всі вершини Українських Карпат, висота яких є більшою від 2000 метрів над рівнем моря. Під кольорами та за підтримки Товариства дослідників України ми вирушили на нелегкий маршрут”.

Своїми враженнями та досвідом з нами люб’язно поділився член Товариства дослідників України та учасник новорічного походу “Трансчорногора 2017” Дмитро Демчук: “Традиційно вже четвертий рік поспіль святкую свій Новий рік в горах. Цього разу знову в Карпатах. Наша команда включала 4-ох учасників, з яких було двоє дівчат, я б сказав двоє дуже сміливих дівчат. Адже мало хто б наважився зустріти таке свято поза своєю домівкою в холодному наметі, де постійно дмуть вітри. Загалом маршрут був завдовжки близько 70 км, в день ми проходили від 4 до 22 км.  

Перша вершина на нашому шляху була г. Піп Іван Чорногірський (2028м). Днів 3-4 до нас на неї не виходив ніхто, тому стежки й близько не було видно через потужний снігопад. Ми були змушені покладати стежку самотужки до самої вершини, на що витратили цілих два дні. На вершині група рятувальників із старої обсерваторії “Білий Слон” гостинно запропонували заночувати у них в притулку аби ми могли сховатися від вітру та морозу. В останній день року – 31 грудня, ми взяли курс у напрямку вершини Бребенескул (2035 м) та успішно вийшли на неї. А під вечір почали готувати табір під підніжжям г. Гутин Томнатик (2016 м). За годину до нового року наша група здійснила успішне нічне сходження на цю вершину. Таким чином символічно провели старий рік на висоті 2016 метрів, а забравшись на вершок камінного тура кожен з нас постояв на висоті 2017 метрів. В новорічну ніч всі були сповнені веселощами та радістю, чому сприяла хороша компанія, гори, співанки, мандаринки і святкові салюти, які простежувалися в радіусі близько 200 км. У перший день нового року наша команда здійснила ще декілька успішних сходжень на низку вершин, з них: г. Ребра (2001 м), г. Туркул (1933 м), г. Данціж (1855 м), г. Брескул (1911 м) і звичайно ж на найвищу вершину України г. Говерлу (2061 м). Це був доволі успішний, але і важкий день, відчувалась накопичена втома.

Вітер та метіль на Чорногірському хребті

Найскладнішу вершину Чорногірського хребта – г. Петрос (2020 м), ми залишили на останній день походу. В той день погодні умови дали нам додаткове випробовування – потужний вітер. Тоді я зробив такий висновок, що чим екстремальніші умови походу – тим більше ми були мотивовані вийти на ту чи іншу вершину“.

Новим досвідом зимових сходжень та яскравими враженнями з Трансчорногірського зимового походу поділилася його учасниця Аеліта Красноперова: “Новий Рік у горах… Півроку тому не могла собі це уявити, а зараз вже не можу дочекатися наступного походу. Не дивлячись на те, що переживала як воно буде, адже перший раз піти в зимовий похід по найвищому хребту Українських Карпат – це вам не пиріжки ліпити та й друзі казали: “Ти зійшла з глузду”. 

Все почалося фактично з казки: ліс, засніжені смереки, сонечко, мороз, йдеш і відчуваєш себе Гердою, потім розумієш, що коли снігу по пояс, то йти не так вже і легко. Далі був набір висоти, робили сходження на Піп Іван (перший двохтисячник взятий нами). Відчувалась важкість, але коли ти виходиш на вершину і бачиш неймовірної краси захід Сонця то втома відходить на другий план, вже зовсім не важливий біль у ногах чи спині.

Всі наступні дні ми йшли по хребту, подекуди дув такий вітер, що утриматися на ногах було завданням не з легких, але це не завадило насолодитися мальовничими краєвидами та зробити багато фото. 

Сам Новий Рік ми зустріли на горі Гутин Томнатик – це було символічно провести 2016 рік на вершині яка має висоту над рівнем моря 2016 м. Знаєте що вразило? Багато людей на свята запускають феєрверки, а коли ти на такій висоті то бачиш тисячі літаючих вогників одночасно, відтак навіть без годинника ми могли зрозуміти коли наступив Новий Рік.

Базовий табір перед нічним новорічним сходженням на г. Гутин Томнатик

Попереду нас чекали Говерла і Петрос – це також було не легким завданням. Інколи закрадались думки, що вже не доберешся до тієї вершини, оскільки сильний вітер і фірн (слизька льодова кірка) дуже ускладнювали пересування. Навіть не дивлячись на це вершини були підкорені, фото зроблені, враження отримані!

Сходження на г. Говерла

Ось так успішно завершилась наша прогулянка  по Чорногірському хребті через всі двохтисячники Українських Карпат. Тепер попереду нові походи та вершини, сподіваюсь, що у тому ж складі учасників ще не раз буду насолоджуватись гірськими краєвидами“.

Учасники експедиції. Зліва направо: Дмитро Демчук, Аеліта Красноперова, Андрій Пилипюк, Яна Цуркан

Більше про подорож на сайті ТДУ та на сторінці організації в Instagram.