У Дніпропетровській області майже 4,5 тис. переселенців отримали юридичну допомогу

Підведено підсумки роботи проекту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам в Україні», що реалізується Данською радою у справах біженців і Всеукраїнським благодійним фондом «Право ...

IMG_6031-300x183
У Дніпропетровській області майже 4,5 тис. переселенців отримали юридичну допомогу

Підведено підсумки роботи проекту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам в Україні», що реалізується Данською радою у справах біженців і Всеукраїнським благодійним фондом «Право на захист» за підтримки Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Даний проект являє собою комплексну ініціативу, спрямовану на захист індивідуальних прав, розвиток громадянського суспільства, роботу із законодавчими ініціативами.

Через 18 місяців після початку військових дій постраждалі від конфлікту люди все ще продовжують стикатися з багатьма проблемами. Найчастіше вони відчувають труднощі під час пошуку житла і роботи, отриманні медичної допомоги; вони обмежені у виборі банку при отриманні соціальних виплат і пенсій, зобов’язані повторно подавати документи у соціальні служби при переміщенні з регіону в регіон. Переселенці змушені отримувати нову довідку в органах соціального захисту кожні шість місяців і “відмічатися” в органах міграційної служби з тією ж частотою; в іншому випадку, їх довідки втратять чинність, а всі соціальні виплати (у тому числі і пенсії) будуть припинені до отримання нової довідки та штампа Державної міграційної служби.

Для того, щоб вирішити ці проблеми, необхідно скоординувати зусилля НУО, уряду і суспільства. При цьому важливо приділяти увагу не тільки вирішенню термінових гуманітарних проблем, а й виробленню довготривалих рішень.

Під час роботи проекту було встановлено, що 59% опитаних переселенців до конфлікту одержували соціальну допомогу від держави у будь-якому вигляді, при цьому 11% після переміщення не змогли відновити право на отримання такої допомоги. 21% вимушених переселенців не змогли належним чином завершити трудові відносини з роботодавцями, а 15% з тих, хто звільнився, не отримали свої трудові книжки.

Проект охопив 20 областей України, в тому числі Донецьку і Луганську. Індивідуальну допомогу отримали понад 1 тис. сімей (у Дніпропетровській області – 124), у заходах, спрямованих на інтеграцію переміщених людей у ​​місцеві громади, взяли участь більше 3,8 тис. осіб (у Дніпропетровській області – 248). У проекті були задіяні 6 правозахисних організацій, 22 НУО отримали малі гранти для реалізації власних ідей. Фінансування отримали 100 невеликих ініціатив, де ключову роль зіграли самі переселенці.

«За час конфлікту Дніпропетровська область прийняла більш ніж 75 000 переселенців. Зараз, крім матеріальних складнощів, існують труднощі з адаптацією на новому місці. Багато сімей залишаються ізольованими, не спілкуючись ні з ким, крім таких же переселенців, як вони самі. Ми прагнули створити умови для діалогу між ВПЛ та місцевими громадами. За підтримки нашого проекту пройшли творчі і кулінарні майстер-класи, фотовиставки, культурні вечори, пікніки, хобі-клуби та спортивні змагання, відкриті ігрові кімнати для дітей і гуртки рукоділля для жінок», – зазначив Сергій Чаговець, керівник регіонального офісу проекту в Дніпропетровській області .

Велика увага в рамках проекту приділялася зміні законодавчої бази. Адвокаційна команда проекту спільно з іншими правозахисними організаціями розробила поправки до закону про переселенців, і домоглася того, щоб законопроект 2166 був прийнятий Верховною Радою. Враховуючи рішення президента відправити законопроект на доопрацювання, необхідно виконати ще багато роботи, щоб донести владі необхідність пропонованих правозахисниками змін.

«Однією з ключових особливостей проекту є унікальний досвід співпраці міжнародної та національної організацій на всіх рівнях: від моніторингу ситуації на місцях до впровадження системних змін до законодавства та щоденної практики роботи виконавчих органів влади. Ми як і раніше відкриті для співпраці і діалогу з державними організаціями, громадянським суспільством та місцевими громадами для планування подальших кроків», – підкреслив Айзек Робінсон, координатор з розвитку можливостей проекту.


Тематика публікації:            

Останні публікації цього розділу:

Свобода слова і відповідальність: чи потрібні правила соцмережам?

Родичі бранців Кремля розповіли експертам Crimea Global про злочини РФ проти цивільних українців

«Як трагедія Голодомору резонує в сучасній війні»: науковці обговорили історію, пам’ять та виклики сьогодення

В Україні триває Європейський тиждень тестування на ВІЛ та вірусні гепатити: як потурбуватися про своє здоров’я

Результати опитування: як в Україні змінюється споживання тютюнових та нікотинових виробів

Результати дослідження держзакупівель при будівництві укриттів на базі освітніх закладів Херсона