У Криму діє жорстка система політичних переслідувань, – правозахисники

Влада Криму створила систему політичних переслідувань. Тиск на активістів посилюється з кожним днем. Про це повідомили представники відразу трьох правозахисних організацій, що спеціалізуються на кримській тематиці. На думку експертів, необґрунтовані звинувачення, арешти і допити учасників протестних рухів створюють загрозу для всіх мешканців півострова.

Ольга Скрипник, заступник голови Кримської польової місії з прав людини (КПМ), вважає, що політичні переслідування в Криму діють за системою, яка складається з правових і неправових механізмів впливу.

«За останній рік, в Криму склалася чітка система політичних переслідувань. Місцева влада, за допомогою ФСБ Росії, прокуратури і кримської самооборони, використовує позаправові засоби переслідування – вбивства, тортури, викрадення, залякування, погрози. Крім цього, використовуються юридичні механізми (тобто норми російського законодавства) для політичних репресій – це необґрунтовані обшуки, затримання, арешти, видворення».

Найбільш яскравими прикладами юридичних механізмів переслідування, Ольга Скрипник вважає “справу 3 травня”, арешт Ахтема Чийгоза у справі “26 лютого 2014″, арешт Олександра Костенко за київські події в лютому 2014.

«Ці політичні переслідування, спрямовані на усунення інститутів громадянського суспільства в Криму. У першу чергу, вони торкнулися лідерів та активістів кримськотатарського народу, та українських активістів. На жаль, останні події в Криму і нещодавній указ Аксьонова про боротьбу з “ідеологією тероризму” свідчать про те, що масштабність політичних переслідувань буде збільшуватися», – додала правозахисниця.

Абмежит Сулейманов, координатор Комітету із захисту прав кримськотатарського народу і член Меджлісу кримськотатарського народу, розповів про факти переслідування кримських татар.

«Репресії щодо кримських татар, як народу, який займає активну проукраїнську позицію, не припиняються з березня 2014 року. Репресії проявляються у формі викрадень і вбивств активістів, масових обшуків, штрафів та арештів за участь в акціях протесту. Активістам забороняється в’їзд до Криму. Блокується робота кримськотатарських ЗМІ та громадських організацій. Першим випадком, було викрадення і вбивство 3 березня 2014 Решата Аметова. Серед останніх, арешти в лютому 2015 за участь в акції протесту, що відбулась рік тому».

Михайло Тарахкало, директор Фонду стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини, дав юридичну оцінку таких дій кримської влади.

«Ми ведемо кілька справ, пов’язаних з депортацією кримських татар і переслідуванням проукраїнських активістів за участь у мітингах. Очевидна причина тиску – їхня політична позиція. Це безсумнівно є порушенням міжнародного права», – зазначив юрист.

Михайло Тарахкало вважає, що переслідування активістів за події 26 лютого 2014, це порушення базового принципу кримінального права – «закон зворотної сили не має». На його думку, з юридичної точки зору, це серйозне порушення, за яке Російській федерації, рано чи пізно, доведеться відповідати.

Арешти активістів з надуманих підстав, що тривають на тлі неефективного розслідування зникнень людей, які займали проукраїнську позицію, говорить про посилення політичних переслідувань в Криму. Це серйозна загроза для всіх мешканців Криму, не згодних з політикою влади на півострові.

Джерело : Кримська польова місія