U-LEAD роз’яснює ОМС переваги спільної агарної політики Європейського Союзу
Програма U-LEAD продовжує серію інформаційних сесій у співпраці з проєктом ЄС «Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства в Україні» (IPRSA). Остання з них була ...
Додано:
havrylenkova
Програма U-LEAD продовжує серію інформаційних сесій у співпраці з проєктом ЄС «Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства в Україні» (IPRSA). Остання з них була присвячена сільському розвитку та спільній агарній політиці Європейського Союзу.
«Сільський розвиток та спільна агарна політика Європейського Союзу» — тема другої інформаційної сесії, яку для громад країни організувала Програма «U-LEAD з Європою». Захід відбувся в рамках співпраці з проєктом ЄС Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства в Україні (IPRSA). Про це розповів очільник робочої групи U-LEAD із сільського розвитку, керівник Регіонального офісу у Волинській області Анатолій Пархом’юк.
За його словами, метою цього заходу було дати фахівцям ОМС розуміння потенційних переваг інфраструктурних інвестицій для консолідації сільськогосподарської продукції в громадах, а також розглянути різноманітні приклади успішних інфраструктурних проєктів та їхній вплив на місцеву економіку в рамках САП.
Міжнародний експерт з сільського розвитку і проєкту IPRSA Річард Розвадовський під час свого виступу зазначив, що проєкт покликаний популяризувати функціонал та інструменти Державного аграрного реєстру, а також розробити та імплементувати модель AKIS Україна (Систему передачі сільськогосподарських знань та інновацій):
«Ще одне завдання проєкту — надання інформаційної та консультаційної допомоги органам виконавчої влади та місцевого самоврядування у впровадженні європейських підходів для розвитку сільських територій».
Річард Розвадовський детально зупинився на аграрній політиці ЄС (САП). Він наголосив, що САП є спільною політикою, яка застосовується до всіх країн ЄС. Управляється і фінансується на європейському рівні (57,98 млрд євро на рік) з ресурсів загального бюджету ЄС (103,38 млрд євро на рік). А управління САП здійснює департамент комісії з питань сільського господарства та розвитку сільських територій. Департамент може приймати делеговані та імплементаційні акти для реалізації спільної аграрної політики. САП субсидує фермерів та сільські території за допомогою наступних заходів: компоненту І – «Підтримка доходів та ринкові заходи» та компоненту II – «Розвиток сільських територій»:
«Дійсно більшість невеликих дрібних фермерів працюють в Україні у важких умовах, не отримують достатньої підтримки. Наші зусилля спрямовані на сприяння створенню більш інклюзивного, сталого та конкурентоспроможного сільськогосподарського сектору, який поважає навколишнє середовище, підвищує доходи сільського населення та уповільнює міграцію з сільської місцевості».
Як наголосив Анатолій Пархом’юк, той ресурс, який може отримати Україна як кандидатка в члени ЄС й взагалі в перспективі, дасть можливість розвинути сільські території, розвинути агровиробництво. А також, можливо, зробити акцент на малому фермерському господарстві, яке безпосередньо знаходиться на сільській території, забезпечує робочим місцем себе та місцевих.
Другий спікер заходу, міжнародний консультант з питань розвитку ланцюгів доданої вартості та ринкової інфраструктури проєкту Грем Дейл, говорив про іншу ціль CAП — підвищення конкурентоспроможності. Також він зупинився на практичних кейсах та поділився досвідом досвідом фермерів з ЄС.
Під час заходу обгорили й справедливий дохід фермера як ще одну ціль САП. А також про практичні поради щодо ягід та овочів. Цю тему для громад роз’яснювали Грем Дейл спільно з експертом з питань ринкової інфраструктури та розвитку ланцюга створення доданої вартості у ягідництві проєкту Андрієм Галясом. Мова йшла про досвід роботи Виноградівського оптового ринку, а також про роботу пакувального цеху у Заріччі, розсадник капусти та заморожувальний завод.
«Чому саме ОМС мають опікуватися сільським розвитком? Ці функції не властиві муніципалітетам, законодавчо це також не до кінця визначено. Але децентралізовані ОМС можуть і мають виступати комунікаційним містком між місцевими фермерами та потенційними інвесторами, сприяти їхньому зв’язку, допомагати у пошуку ресурсів для розвитку сільського господарства на своїй території» — підсумував Анатолій Пархом’юк.