У Медвині відзначили 105-річчя Медвинського повстання

На Київщині у Медвині, на території місцевої пам’ятки – Міністерської (старої музичної) школи відзначили 105-річчя Медвинського антибільшовицького повстання.

Понад століття тому місцева освітянська та військова інтелігенція Медвина очолила збройний опір російській окупації та боролася за честь мати свою державу – за вільну й незалежну Україну. Повстання почалося 1919 року під проводом ісайківця отамана Григорія Пирхавки, коли повстанці звільнили від більшовиків Богуслав і близько місяця тримали там оборону. Кульмінацією повстання став серпень 1920 року – тоді медвинці відмовилися виконувати вимоги Москви, оголошені делегацією більшовиків: ставати в ряди армії окупантів і платити їм продподаток. 20 серпня 1920 року у центрі Медвина оголосили нове повстання: збройний опір більшовикам мав тривати до того часу, поки на допомогу не прийде армія УНР. Тоді повстання очолили офіцер, ветеран Першої світової війни Хома Сидоренко “Лебідь”, начальник штабу Микола Василенко, бандурист і ідеолог повстання Антін Митяй. Міліційні загони з довколишніх міст не могли придушити цей спротив, тож коли звістка про Медвинське повстання докотилася до Кремля, звідти прийшов наказ вислати кінну дивізію Будьонного для розправи над селом. Хоча відразу будьонівцям не вдалося захопити Медвин, проте, зробивши це і відтіснивши повстанців у ліси, окупанти почали розправу над мирними мешканцями. Далі повстання перейшло у підпілля і під проводом Дмитра Цвітковського, до якого приєднався Антін Митяй, точилося до липня 1921 року, поки отаман зі своїми старшинами не здався під совєтську амністію, а згодом був ліквідований. Антін Митяй загинув у бою у вересні того ж року. Останній повстанський загін медвинців очолював отаман Левченко до 1922 року.

Відзначення повстання, як і попередні роки, відбувалося на території Міністерської (старої музичної) школи, відкритої 1910 року. Цей навчальний заклад виплекав український національний дух у майбутніх українських воїнів, зокрема, повстанців, науковців, митців, громадсько-політичних діячів. З ним пов’язана діяльність товариства “Просвіта”, за часів Української Народної Республіки тут ставили театральні вистави та відбувалися концерти бандуристів, зокрема Антіна Митяя та його учня, розстріляного 1938 року Овсія Проценка. 

Нині будинок Міністерської школи знаходиться у стані руйнації, а цим заходом організатори намагалися більше розповісти про його історію, привернути увагу до його цінності.

Захід почався з екскурсії Медвином маршрутом “Місцями майстрів українського костюма Федора й Олександри Бражників”. Учасники екскурсії зібралися у центрі Медвина, біля пам’ятника повстанцям, звідти помандрували на вулицю (колись хутір) Гірчаків, де здавна мешкав рід Бражників. Там гостей гостинно прийняла в хаті 1941 року побудови Оксана Зубчевська, родичка Федора Бражника, яка поділилася знаннями і спогадами про видатних майстрів з Медвина, котрі у своїй майстерні у Нью-Йорку відтворювали український народний одяг для кращих українських еміграційних творчих колективів, з-поміж яких хорова капела Кошиця та танцювальні колективи Василя Авраменка, шили костюми для українських театрів і фільмів, де й самі грали ролі. А ще таємно привезли правду про Медвинське повстання – книжку Івана Дубинця “Горить Медвин” в СССР.

Також екскурсія пролягла пейзажною Сарапучиною горою до лісу Гірчаків – “резиденції” повстанців та урочища Старої Мацаєви з красивим ставком і сосновим бором. Потім зайшли на Золоточубів цвинтар, аби вшанувати нещодавно виявлену могилу батька і брата Федора Бражника – Марка і Максима Бражників (другий загинув 1920 року під час Медвинського повстання). Фінальною точкою екскурсії стала Міністерська школа, відкрита 1910 року. Це альма-матер медвинської інтелігенції 1910–1920-х, яка стала ядром повстання. Зокрема, тут навчався, а згодом учителював літописець Медвинського повстання і його учасник, геолог, публіцист, громадський діяч Іван Дубинець.

Основна програма, яку вела історикиня Катерина Сіроштан, також відбувалася на терені Міністерської школи, яку в Медвині ще знають як стару музичну. Тут виступили медвинські артисти – бандуристки Яна та Оля Салати, вокальний ансамбль “Світанок”, виконав авторські пісні під гітару бард Олександр Сироїд з Чайок. Кульмінацією заходу став концерт лауреатів Шевченківської премії, гурту “Хорея Козацька” з Києва, який на шану українських воїнів та натхненника відзначень Медвинського повстання бандуриста Тараса Силенка виконував пісні Української Революції.

Під час заходу відбулася також гутірка з етнологами, учасниками експедицій Медвинщиною “Що такого є у нас, чого немає в інших регіонах України”. Про унікальні звичаї, пісні, традиційні одяг і ремесла Медвинщини розповіли Наталія Телегей – наукова співробітниця Державного наукового центру захисту культурної спадщини, Ярина Закальська – фольклористка, наукова співробітниця Центру фольклору та етнографії Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Оксана Гуменюк – голова громадської організації «Навколо Нас. UA» й координаторка Центру дослідження локальної історії, фольклору та етнографії.

Лунали зі сцени й авторські вірші Валентини Салати (с. Медвин), Надії Сухар (с. Щербашинці), Любові Криворучко (с. Саварка), а також вірш дисидента Віктора Салати, який прочитав його рідний брат Григорій Салата. Також співану поезію виконувала медвинська ліцеїстка Анастасія Сінельник.

Ще один урочистий момент – оголошення переможців IV Літературного конкурсу імені Івана Дубинця. Їх зі сцени оголосили засновники освітньої ініціативи “Медвин. Повстання” і конкурсу Марина Гогуля й Віталій Ніщименко. Отож, найвище цього року оцінили такі малі прозові твори, в яких згадується Медвин або “Медвинське повстання”: “Радуйся, Маріє…” Галини Яценко (м. Львів), “Закопана історія” Анастасії Мироненко (м. Київ), “Надія не обпалена кулями” Іванни Чижевич (с. Поромів, Волинська обл.), Анни Снєгір “Пам’ять” (родом з м. Мелітополь Запорізької області).

Крім цього на основній локації діяла дитяча галявина і майстеркласи, які організували місцеві майстрині Оксана Зубчевська (виготовлення чаю з трав), Надія Сухар (створення ниткової мандали) та вихованці Медвинського ліцею (виготовлення стрічкової троянди). Також учасники дійства мали нагоду ознайомитися з банерною виставкою “Бражники – майстри українського костюма” і зробити гарне фото у відтворених за старими фотографіями й експонатами народних строях в облаштованій учасниками ГО “Навколо нас. Ua” та Богуславського волонтерського штабу фотозоні.

Під час благодійного ярмарку місцеві волонтери (медвинська волонтерська група Надії Осауленко, Медвинський ліцей, Богуславський волонтерський штаб) разом з місцевими майстрами зібрали на потреби українських військових із продажу смаколиків, книг, сувенірів, мерчу з Міністерською школою 42 498 гривень.

Нагадаємо, що вже вп’яте освітня ініціатива “Медвин. Повстання” проводить урочистості до річниці Медвинського повстання. Цього року організаторами і партнерами були також Відділ культури та туризму Медвинської сільської ради, Відділ освіти, молоді та спорту Медвинської  сільської ради, Богуславський волонтерський штаб, громадська організація “Навколо Нас. UA”, Медвинський ліцей та громадська організація “Молодь в тренді”.