Участь громадян у прийнятті рішень: реалії України та Румунії

«Золоте правило» – ніколи не роби за інших те, що вони можуть зробити самі!» – Чи спрацьовує воно на практиці? Про це дискутували учасники конференції «Участь громадян у прийнятті рішень: досвід України та Румунії»

 4 липня у Києві експерти, представники місцевих органів влади, депутати та активісти громадських організацій України та Румунії обмінялися практичним досвідом активізації громадян та залучення їх до участі у прийнятті рішень на місцевому рівні. До конференції долучилося більше 35 учасників, які висловили своє бачення успіхів, реалій та викликів з активізації населення.

Із вітального слова розпочали виступи заступник голови Інституту «Республіка» Олександра Скиба та організатор ініціативних груп «Resource Center for public participation» (CeRe) Влад Катуна.

Після чого Олександра Скиба розповіла про законодавчу базу та основні інструменти участі: «Україна дуже багата на інструменти прямої демократії: е-петиції, збори громадян, місцева ініціатива, громадські слухання, бюджет участі та ін., завдяки яким люди самостійно можуть вирішувати проблеми на місцях. І важливо те, що ми маємо успішні історії їх використання навіть тоді, коли деякі з інструментів не закріплені на законодавчому рівні, як, наприклад, бюджет участі».

Олександра не оминула увагою й дослідження Інституту «Республіка» щодо звітування депутатів місцевих рад. Згідно з ним, станом на 25.04.2017 р. надали звіти, які були оприлюднені у ЗМІ або на сайтах органів місцевого самоврядування (далі – ОМС), 382 депутати, тобто 43,4% від загальної кількості (880 осіб.)

«Наразі, ми презентуємо результати дослідження (всеукраїнський та локальний розріз) у 24 містах України на регіональних форумах за участі громадськості та представників влади. І вже маємо певний фітбек. Так, наприклад, у Дрогобичі на початку цього дослідження не було оприлюднено жодного звіту депутата місцевої ради, а наразі їх уже 23 із 36-ти необхідних», – зазначає Олександра Скиба.

Наступним до слова запросили заступника директора департаменту фінансів КМДА Олександра Кореня. Він розповів про бюджет участі, який почали активно застосовувати в Києві з 2016 року. За його словами процес розпочинався в’яло, проте важливим елементом цього процесу була активна участь мешканців столиці. Зокрема, Положення про бюджет участі було розроблено і прийнято з правками та врахуванням думки громадян. Особливістю цього інструменту є те, що в Києві діє лише електронна система голосування.

«На нашу думку, це важливий елемент, оскільки він допомагає уникнути дискредитації та фальсифікації голосів. За проекти голосують мешканці та ті, хто працюють у Києві, тобто мають відношення до громади. Минулого року перемогу отримали 62 проекти (із 320 поданих на голосування), на які було виділено більше 500 млн грн», – ділиться даними пан Олександр.

 На сьогодні, за його словами, три проекти виконані повністю, інші на стадії реалізації, оскільки виникають певні технічні проблеми. І вже стартував процес голосування за проекти 2017 року, які зможуть втілитися в життя.

На жаль, не всі громадяни хочуть долучатися до активності так, як у столиці. Про це свідчать результати опитування Інституту «Республіка» та дослідницької кампанії «Active Group» «Участь громадян у прийнятті рішень. Всеукраїнський розріз представив під час заходу координатор мережі «Активна Громада» Віталій Гліжинський.

«Себе «політично активними» називають 40,5%. Тобто майже половина із загальної кількості респондентів (було опитано 11 400 осіб). Ця цифра говорить не стільки про власне активність (дію), скільки про позитивне сприйняття такої активності й тенденцію в розумінні необхідності активної діяльності. З усіх інструментів участі українці найчастіше користуються виборами  63,4%, зверненнями – 39,7% та зборами громадян – 38,9%. Проте, ще низка громадян не відчуває особистої відповідальності за зміни в своєму місті та країні в цілому. Лише 16,3 % респондентів розуміють цей зв’язок», – зазначив Віталій Гліжинський.

Відповідь колег із Румунії про те, що Бухарест знаходиться за тисячу кілометрів навіть від цих показників – здивувала присутніх. Адже, як зазначив під час виступу, Влад Катуна (CeRe) румуни лише 7 років тому почали активізацію населення. І станом на тоді існувало лише три ініціативні групи, які захотіли змінювати себе і свою країну: «Зараз таких груп уже 45. Вони об’єднані в мережу, аби мати більший вплив на представників влади та залучати якомога більше мешканців. І саме ці активісти розбивають льодовик зневіри та розчарування людей у зміни. Вони розповідають та поширюють успішні історії, які змушують інших рухатися вперед і вміло використовувати свої законні можливості».

За словами Влада Катуни, CeRe – це організація, яка надає інструменти та практичні поради громадянами, здійснює менторінг та допомагає використовувати вже наявні способи. «Ми в організації маємо «золоте правило» – ніколи не роби за інших те, що вони можуть зробити самі!»

Про дієвість цього правила розповів член ініціативи «Bucurestii Noi» (Румунія) Сергій Думітреску. Він презентував ініціативу, проблему та план роботи активістів, які намагаються врятувати «літній театр». За його словами, не все вдається відразу, проте є мета і громадяни цілеспрямовано рухаються до неї.

Наступним слово взяв представник Департаменту суспільних комунікацій КМДА Денис Демиденко. Він розповів про активізацію киян, які об’єднуються в органи самоорганізації населення (ОСН) задля вирішення локальних проблем та участі в прийнятті рішень.

«Нині в Києві існує 146 таких структур, які слугують містком між владою та громадою. ОСНи мають фінансову підтримку для реалізації ініціатив та проектів (1 млн грн), які сприяють покращенню благоустрою та рівня життя киян. У столиці є величезний ресурсний потенціал – людський, фінансовий, економічний. Проте не всі його можуть правильно використовувати. ОСН спрощують роботу КМДА та Київради і ми дуже хочемо, аби й надалі створювалася адекватна взаємодія між двома сторонами», – додав Денис Демиденко.

На завершення конференції представники ВІ «Активна Громада» Анастасія Ращенко (м. Богуслав) та Олена Біланіна (м. Ужгород) представили учасникам успішно втілені ініціативи. У цих містах завдяки активістам було реалізовано низку проектів та вирішено низку проблем. Так, у Богуславі переоблаштовані зупинки громадського транспорту, створено сквер та пісочницю і на стадії реалізації знаходиться центральна клумба. А в Ужгороді продовжується відновлення зеленого комплексу #Кірпічка, за який мешканці боролися протягом останніх років.

Примітка. Конференція «Участь громадян у прийнятті рішень: досвід України та Румунії» відбулася в межах кампанії «Сильні громади – сильна демократія». Це спільний проект Інституту «Республіка» в рамках діяльності ВІ «Активна Громада» та ГО Румунії «Resource Center for public participation». Проект націлений на активізацію громадян брати участь у прийнятті рішень на місцевому рівні та сприяти обміну кращими практиками між представниками України та Румунії.