Україна-Білорусь: що очікувати у відносинах?

Особисті домовленості лідерів, економіка перед політикою і водночас взаємне незадоволення гучними публічними заявами – такими українсько-білоруські відносини залишаються останнім часом. В такій ситуації дипломатам не завжди вдається відкрито говорити про проблеми й демонструвати домовленості між двома сусіднім державами, що перебувають в різних безпекових та економічних інтеграційних просторах. І тут на допомогу приходять експерти громадянського суспільства. Вже втретє українські та білоруські аналітики відверто і без купюр обговорили найважливіші питання двосторонніх відносин під час експертного форуму в Києві.

Перемовини тривали за закритими дверима за правилом Chatham House, але основні його висновки відображені в аналітичному документі.

Модель українсько-білоруського співіснування

За період з 2014 по 2019 рр. відносини між Україною та Білоруссю набули нового змісту у політичній площині. Завдяки сильному персональному контакту президентів Порошенка і Лукашенка вибудувалася модель співпраці.

Білорпуський лідер під час закритих зустрічей на найвищому рівні завіряв, що недопустить використання території Білорусі для проведення актів російської агресії проти України. Офіційний Мінськ також надав майданчик для міжнародних переговорів щодо врегулювання російсько-українського конфлікту. Водночас  білоруське керівництво доволі часто в публічному просторі дозволяло собі заяви, які можна віднести до розряду сумнівних з точки зору прояву нейтральності. В голосуваннях на рівні ГА ООН білоруська делегація чітко голосує проти українських резолюцій про територіальну цілісність, що збігається з офіційною позицією Кремля.

Попри це українсько-білоруські відносини можна вважати одними з найбільш просунутих серед відносин з сусідами

на рівні діяльності двосторонніх органів, особливо у питаннях торгово-економічної кооперації, інфраструктури, транспорту та енергетики. Білоруська дипломатична присутність в Україні майже повністю орієнтована на посилення економічної кооперації двох держав, створення додаткових ринків для білоруської промислової продукції.

Українсько-білоруський політичний діалог в заручниках передвиборчої лихоманки в Україні

Напевно, такий сильний персональний контакт між П. Порошенком та О. Лукашенком і спонукав білоруського лідера необережно виступити з підтримкою чинного на той момент президента під час першого та другого турів виборів. Втім така однозначна ставка на одного з кандидатів могла вилитись у значне погіршення двосторонніх відносин Києва з Мінськом.

Однак офіційний Мінськ швидко переорієнтувався та продемонстрував налаштованість на прагматичну торгово-економічну співпрацю. Вже в травні під час інавгурації В. Зеленського Республіка Білорусь була представлена Віце-прем’єр-міністром І. Ляшенком. Після парламентський виборів з успіхом президента Зеленського привітав особисто О. Луканешко, а президентів у Житомирі під час Другого форуму регіонів України та Республіки Білорусь довела правильність розрахунку на встановлення персонального контакту між президентами.

Орієнтація на безпосередню комунікацію президентів може прослідковуватись, виходячи з рішення про щорічне проведення Форуму регіонів за участі голів держав

(звичайна практика проведення таких форумів Білоруссю, в тому числі з Росією, передбачає зустрічі раз на два роки).

Результати форуму з економічної точки зору є позитивними: підписання 15 угод (2 міжвідомчі та 13 міжрегіональних), а також укладено близько 40 контрактів на суму близько 500 млн дол. США. Серед торгових партнерів нашої держави Республіка Білорусь за підсумками 9 місяців 2019 року зайняла 2 місце серед країн СНД та 5 місце серед країн світу.

Нові виклики та можливості для двосторонніх відносин в середньостроковій перспективі

Результати президентських виборів в Україні у 2019 році стали якщо не сюрпризом для керівництва сусідньої Білорусі, то принаймні змусили білоруську сторону значно понервувати щодо майбутнього двосторонніх взаємин. 

Однак подальший розвиток контактів на найвищому рівні та міжурядовому рівнях продемонстрували, що нова команда В. Зеленського не готова до різких рухів чи розворотів у двосторонніх відносинах, а схильна прийняти той формат взаємин, який побутував в часи П. Порошенка.

Особиста зустріч В. Зеленського та О. Лукашенка в Житомирі прибрала всі сумніви у збереженні статус-кво. Також намітились додаткові точки порозуміння в питаннях, які хронічно псували загальну атмосферу (шпигунські скандали, використання України у внутрішньополітичних цілях). 

Можна прогнозувати на середньострокову перспективу збереження домінантної позиції президентів у формуванні двостороннього порядку денного, налагодження каналів постійного діалогу на найвищому рівні.

Основним майданчиком для неформального обговорення дражливих питань залишаться закриті зустрічі під час візитів глав держав.

Втім попри наявність персональних завірень від білоруського президента у військовому плані територія Білорусі буде розглядатись як імовірний плацдарм якщо не наземних операцій Росії проти України, то для нанесення авіаційних та ракетних ударів по об’єктах в Україні. 

Білорусь залишається «ключовим економічним партнером» для України, тим більше зважаючи на новий курс на посилену «економізацію» зовнішньої політики офіційного Києва.

Збільшення товарообігу залишатиметься домінантним питанням порядку денного, нові проєкти торгово-економічної кооперації матимуть перевагу над питаннями політичного діалогу, а робота двосторонніх органів буде демонструвати рекорди за кількістю проведення та змістовності у порівнянні з відносинами з іншими сусідами України.

Пріоритетними темами двосторонньої співпраці будуть паливно-енергетична сфера, інфраструктурні та транспортні проєкти, промислова та агропромислова кооперація.

Для України важливий поступовий рух на зближення Білорусі з Європейським Союзом та США, який спостерігається протягом останніх років. Візит до Білорусі Державного секретаря США М. Помпео, відновлення повноцінної роботи Посольства США в РБ є позитивним знаком щодо посилення інтересу світових гравців до регіону Східної Європи.

У внутрішньополітичному плані для Олександра Лукашенка 2020 рік є важливим, з огляду на заплановані вибори Президента РБ.

Хоча не йдеться про високу ймовірність появи сильного опозиційного конкурента, значна увага команди білоруського президента буде зосереджена на діях та заявах Росії, яка може використати цей період для посиленої дискредитації та проведення підривних дій щодо особи президента. 

Безпекові питання можуть актуалізуватись з новою динамікою тиску Кремля на білоруське керівництво щодо поглиблення інтеграції в рамках Союзної держави РФ та РБ. Такий тиск буде продовжуватись та посилюватись в середньостроковій перспективі. На цьому тлі проєкти енергетичної та економічної безпеки можуть скласти додаткові сфери співпраці України та Білорусі, що вже зачіпалось під час закритих зустрічей президентів в Житомирі.

Експерти розробили цілу низку практичних рекомендацій для обох урядів. Як поради втілюватимуться у життя, буде видно вже найближчим часом, а наприкінці року черговий експерний форум відбудеться уже в Мінську.

Аналітичний документ підготовлено експертами Ради зовнішньої політики «Українська призма» під егідою Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства за сприяння Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Громадська синергія». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторського колективу і необов’язково відображає точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження».