Ультраправий популізм: як його запобігти?

Відповідь на це питання шукали учасники онлайн-заходу, що відбувся на Харківщині 30 листопада, в рамках Мандрівного фестивалю Docudays UA.

Популізм – явище, що охопило Західну політику. Але який зв’язок між популізмом та ультраправими рухами? Із політичних майданчиків популістам блискавично вдається вловити і висловити настрої та страхи широкого кола людей. Як вони трансформуються у Брекзит чи такі неліберальні тенденції, як ті, що охопили Угорщину та Польщу? Який ґрунт є сприятливим для популізму та які зв’язки між популістськими гаслами та ультраправим насиллям?

Про межі політичного спектру, наслідки правого популізму та протидію йому мали можливість поспілкуватися учасники/учасниці онлайн-заходу «На межі: праворадикальні політичні погляди та популізм», організованому на Харківщині в рамках XVII Мандрівного міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.

Спочатку глядачі переглянули в онлайн-кінотеатрі DOCUSPACE стрічку «Межа» американської режисерки Елісон Клеймен, що оповідає історію політика правого толку Стівена Беннона. Беннон – колишній головний стратег, старший радник 45-го президента США Дональда Трампа, «джокер» у великому картковому домі Америки. А тепер його маніпуляції тягнуться й до Європи.

Розділення на «правих» та «лівих» є класичним у систематизації політичних позицій та ідеологій. А от де пролягає межа між правою політикою та ультраправими поглядами, замішаними на ксенофобії та популізмі? – Про це йшлося в обговоренні, яке відбулося після фільму.

В якості запрошених експертів/експерток виступили:
- Юлія Біденко, кандидатка політичних наук, доцентка кафедри політології Харківського національного університету імені Каразіна, викладачка курсу «Демократія: від теорії до практики»;
- Віталій Носачов, аналітик Харківського обласного відділення «Комітету виборців України»;
- Руслан Зерницький, політолог.

Як зауважив Руслан Зерницький, популісти у політиці зазвичай шукають «легкої дороги», критикуючи будь-які дії опонентів, при цьому критика часто є нераціональною. Однак, приходячи до влади, популісти самі стають частиною системи та втрачають популярність.

На думку Віталія Носачова, популісти намагаються артикулювати популярні речі, тому популізм «б’є» по всіх – і по бідних, і по багатих, і по неосвіченим, і по людям, що мають вищу освіту… При цьому консерватори, зазвичай, дивляться на світ очима своїх дідів. І ксенофобія в них виступає крайнім елементом «захисту ідентичності».

На жаль, від популізму та ультраправого його втілення немає простих рецептів. Противагою таким тенденціям, що намагаються руйнувати підвалини демократії, на переконання Юлії Біденко, можуть виступати сильні інституції та сталі системи. Навіть «несистемний» Трамп так і не зміг роздмухати політичний порядок у США, адже цьому завадили добре працюючі державні інститути. Та ще й люди мають прагнути розбиратися в політиці, аби не давати себе ошукати черговим популістам.

А модератор дискусії правозахисник Юрій Чумак підкреслив, що є один дуже важливий інструмент, який може стати на заваді тому, щоб принаймні ультраправий популізм перемагав – це пріоритет прав людини. Якщо до всіх доносити, що жодна політична ідеологія не може ґрунтуватися на нехтуванні правами людини, на пропаганді «переваг» якихось певних груп над іншими, на применшенні прав частини суспільства, що такі ідеї є просто неприйнятними у цивілізованому суспільстві, – тоді дорога політиканам, що таке сповідують, на політичний олімп буде закритою.

На завершення Захра – студентка Харківського національного університету ім. Каразіна, яка приїхала на навчання з Марокко, – подякувала за хороший фільм та чудову дискусію.

До речі, крім Захри, у заході взяли участь ще кілька іноземних громадян, що зараз мешкають в Україні. Отже, за фактом, цей Мандрівний Docudays UA на Харківщині стає дедалі міжнародним – і не тільки через представлення закордонних документальних стрічок, але й тому, що серед глядачів є громадяни з інших країн.