В Чернігові презентували досвід впровадження Шкільних служб порозуміння

В Чернігові відбувся круглий стіл щодо обговорення результатів діяльності Шкільних служб порозуміння (ШСП) в навчальних закладах Чернігівщини, як одного з механізмів профілактики підліткової агресії. 

На запит адміністрацій навчальних закладів, протягом 2019-2020 року Чернігівський громадський комітет захисту прав людини долучився до створення понад 10 Шкільних служб порозуміння по Чернігівській області. 

Учасниками заходу стали соціальні педагоги, практичні психологи (координатори створених служб порозуміння) шкіл міста Чернігова та області, експерти щодо впровадження відновних практик в освітньому середовищі, представники місцевої влади. 

Відкрила захід керівниця проектів Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Катерина Данькова.

За її словами, в Чернігові створення перших пілотних служб порозуміння відбулось ще в кінці 2018 року, коли були підготовлені медіатори з гімназії № 31, ліцею №22 та школи №29 м.Чернігова.

«Після навчання з базових навичок медіатора, наша організація організувала тренінг для тренерів, учасниками якого стали учні-медіатори вже створених ШСП. Тому зараз шкільні активісти можуть вже самостійно проводити навчання для наступного покоління учнів-медіаторів», – наголосила Катерина Данькова.

Присутні соціальні педагоги зазначили, що на початку створення служб порозуміння було важко і вони довго «розкачувались». Але після презентації своїх ШСП для учнівського самоврядування, педагогічного колективу та на батьківських зборах, до учнів-медіаторів почали звертатись по допомогу у вирішенні конфліктних ситуацій.

«Наша школа брала участь у 2 тренінгах з базових навичок медіатора у 2018 та у 2020 роках. Я пам’ятаю, як при відборі учасників для другої серії тренінгу серед охочих була вже черга, багато хто хотів пройти навчання, оскільки вже знали що таке медіація від учнів-медіаторів, які пройшли навчання у 2018 році», – наголосила Наталія Колотило, заступник директора з виховної роботи гімназії №31 гуманітарно-естетичного профілю міста Чернігова.

Поділились досвідом та показали презентаційні ролики  функціонування служби порозуміння заступниця директора з виховної роботи Лариса Лебідь та практичний психолог Олександр Жук з Чернігівської ЗОШ №33.

За їх словами, досі існує певна недовіра та скептицизм з боку класних керівників, яким іноді легше не «виносити сміття з хати» та просто розсадити по різним куткам класу учнів, в яких виникла конфліктна ситуація.

«Ми намагаємось показати успішний приклад проведення медіації і  донести його до всіх скептиків в нашій школі. Показати, що медіація – це дієвий механізм вирішення конфліктів. Що краще витратити більше часу для усвідомлення проблеми та причин конфлікту та спробувати розв’язати, ніж «консервувати» його», – зазначила Лариса Лебідь.

Як зазначила соціальний педагог Чернігівської спеціалізованої ЗОШ №2 Ірини Шеремет, після тренінгу з базових навичок медіатора, у дітей з’явився новий соціальний статус, вони вмотивовані та впевнені у собі, оскільки розуміють, що тепер є прикладом для інших.

На актуальності впровадження  сучасних відновних практик в навчально-виховному процесі наголосила Тетяна Гонтар, представниця методичного центру Управління освіти Чернігівської міської ради.

«Ми маємо сприяти поширенню досвіду створення безпечного шкільного середовища серед всіх шкіл Чернігівщини, формуванню навичок творчого вирішення конфліктів та залучення саме дітей до цього процесу. В Чернігові на сьогодні працює 38 соціальних педагогів та 40 практичних психологів. Всі колеги мають дізнатись та оцінили той досвід, його результативність і дієвість. Сподіваюсь, що поширення успішного досвіду функціонування ШСП, стане поштовхом та мотивацією для інших», – зазначила пані Тетяна.

Також на заході були присутні учениці-медіаторки з гімназії № 31 та ЗОШ № 33, які поділились труднощами у роботі створених ШСП.

Головною перепоною у роботі медіатора є недовіра з боку окремих вчителів, які напевно думають, що легше просто «задавити» своїм авторитетом.

За словами медіаторки з гімназії №31, учениці 10 класу Анни Ісаєви, зараз підлітковий вік зараз дуже тяжкий, і конфлікти виникають постійно. Тому ми раді бути частиною поширення медіації, оскільки після проведення такої відновної практики, як «коло», клімат у класі значно поліпшуються, діти стають добрішими та відкриваються, починають проявляти більше поваги один до одного.

«Я досі пам’ятаю своє хвилювання на першому своєму тренінгу в якості вже тренерки. Коли я побачила, що учасники в захваті від навчання, як у них «горять» очі, то зрозуміла, що дані навички та знання з медіації потрібні в першу чергу для самих дітей», – згадувала учениця 10 класу Катерина Максименко.

У Чернігівському колегіуму №11 завдяки підтримці директора навчального закладу, шкільна служба порозуміння почала активно презентувати себе, розказуючи класним керівникам та учням школи про діяльність служби.

«Один із гарних прикладів роботи нашої ШСП, це коли до нас звернулась мама дівчинки 8 класу. За її словами її донька постійно приходила зі школи засмучена та в сльозах. Батьки вважали, що причиною цього є буллінг у школі, тому звернулись до учнів-медіаторів. Під час розмови вдалось зрозуміти істинну причину такого становища дівчини і зрозуміти проблеми, про які вона не розповідала батькам» – поділилась досвідом роботи ШСП соціальний педагог колегіуму № 11 Лаліта Ведь.

Вже майже півроку функціонують служби порозуміння і в двох школах Менського району Чернігівської області.

Соціальні педагоги також поділитись досвідом як вони переконували педагогів, що медіація – це дієво та ефективно.

«Я просто розповіла, що наразі є спроби закріпити медіацію на законодавчому рівні, як ефективний механізм вирішення конфліктів мирним шляхом. Після цього, багато скептиків почали слідкувати за роботою нашої ШСП», – зазначила соціальний педагог Менської гімназії Анна Дондик.

Серед труднощів у функціонуванні ШСП, соціальні педагоги також вказали на відсутність окремого кабінету для роботи служб порозуміння. В багатьох школах, медіатори проводять свою діяльність переважно в кабінетах соціальних педагогів або практичних психологів. І це є проблемою, оскільки інколи кабінет зайнятий, а потрібно вирішити конфлікт вже і зараз.

Депутатка Чернігівської міської ради Регіна Гусак запропонувала один із можливих шляхів у вирішенні проблеми з кабінетами, а саме спробувати залучити кошти депутатських фондів для облаштування кабінетів.

«Особисто я готова допомогти з облаштування одного кабінету ШСП, оскільки вважаю, що впровадження Шкільних служб порозуміння є однозначного перемогою Чернігівської громади у забезпеченні безпеки у навчальних закладів», – наголосила пані Регіна.

В кінці заходу, всі учасники погодились, що впровадження Шкільних служб порозуміння як одного з компонентів формування безпечного освітнього простору має поширюватись на всі навчальні заклади Чернігівщини.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Канадського фонду підтримки місцевих ініціатив.