У Харкові вчились безпеці в медіа-просторі

Аналізуючи матеріал на достовірність, слід звертати увагу на чотири моменти: близькість джерела до події, процесу чи явища; компетентність у розглядуваній проблемі; кількість джерел (що більше, то ...

Додано:
kharkiv.alliance

22894584_1752321631738208_117339729_n
У Харкові вчились безпеці в медіа-просторі

Аналізуючи матеріал на достовірність, слід звертати увагу на чотири моменти: близькість джерела до події, процесу чи явища; компетентність у розглядуваній проблемі; кількість джерел (що більше, то більше гарантій, що відомості достовірні); чи зацікавлене джерело особисто у відповідному висвітленні проблеми. Звичайно, медіа повинні передавати інформацію максимально оперативно, але це не має шкодити перевірці матеріалів на їхню достовірність.

29 жовтня в приміщенні HUB P&M відбувся семінар-практикум “Дій як журналіст, або Медіа по поличках”, який було організовано за ініціативи ГО “Харківський правозахисний альянс”. Тренер семінару Ганна Старкова, кандидат культурології, колишній викладач кафедр телебачення Харківської державної академії культури, консультант з медіасупроводу.

Під час заходу учасники дізнались про базові принципами журналістики, до яких належать баланс (об’єктивність), достовірність, відокремлення фактів від коментарів, повнота, точність, своєчасність та навчились відрізняти ознаки використання маніпулятивних технологій, базовані на принципах розпалення сенсацій в інформаційних матеріалах мас-медіа.

22894556_1752322458404792_738233849_n

Оприлюднення недостовірних відомостей завдасть набагато більшої шкоди, ніж затримка, викликана необхідністю їх перевірити. Перевіряти треба абсолютно всі факти, навіть ті, що здаються цілком очевидними. Загальноприйнята в світі практика — використання в журналістському матеріалі коментарів незалежних експертів із зазначенням їхніх регалій та сфери компетенції. В Україні найчастіше коментують події політики або самі журналісти. Один з показників порушення цього стандарту —використання висловів: «на думку експертів», «як зазначили науковці», «говорять», «усім відомо», «ви, можливо, чули про» тощо, за якими слідує основне повідомлення.

 – Неперевірена та неточна інформація з’являється і внаслідок браку часу та бажання повідомити сенсаційну новину раніше, ніж інші медіа. Точність можна визначити, якщо звернутися до інших авторитетних джерел інформації (інформаційних агенцій тощо). Неточність подання очевидна, коли окреме ЗМІ подає факт чи окрему думку інакше, ніж решта каналів інформації, зазначив голова правління ГО «Харківський правозахисний альянс» Сергій Напрасніков.

Проект “Громадська кампанія з підвищення медіаграмотності мешканців Харківщини як інструмент протидії дезінформації та перешкоджання дестабілізаційним заходам в регіоні в умовах військового конфлікту” реалізується ГО “Харківський правозахисний альянс” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.


Тематика публікації:  

Останні публікації цього розділу:

«Сексуальність: асексуальність, моногамія, поліаморія»: новий випуск просвітницького подкасту від «Феміністичної майстерні»

Медіаграмотність — це свобода: в Україні запустили комунікаційну кампанію з протидії дезінформації

Свобода слова і відповідальність: чи потрібні правила соцмережам?

Родичі бранців Кремля розповіли експертам Crimea Global про злочини РФ проти цивільних українців

«Як трагедія Голодомору резонує в сучасній війні»: науковці обговорили історію, пам’ять та виклики сьогодення

В Україні триває Європейський тиждень тестування на ВІЛ та вірусні гепатити: як потурбуватися про своє здоров’я