У Харкові вчились безпеці в медіа-просторі

Аналізуючи матеріал на достовірність, слід звертати увагу на чотири моменти: близькість джерела до події, процесу чи явища; компетентність у розглядуваній проблемі; кількість джерел (що більше, то ...

Додано:
kharkiv.alliance

22894584_1752321631738208_117339729_n
У Харкові вчились безпеці в медіа-просторі

Аналізуючи матеріал на достовірність, слід звертати увагу на чотири моменти: близькість джерела до події, процесу чи явища; компетентність у розглядуваній проблемі; кількість джерел (що більше, то більше гарантій, що відомості достовірні); чи зацікавлене джерело особисто у відповідному висвітленні проблеми. Звичайно, медіа повинні передавати інформацію максимально оперативно, але це не має шкодити перевірці матеріалів на їхню достовірність.

29 жовтня в приміщенні HUB P&M відбувся семінар-практикум “Дій як журналіст, або Медіа по поличках”, який було організовано за ініціативи ГО “Харківський правозахисний альянс”. Тренер семінару Ганна Старкова, кандидат культурології, колишній викладач кафедр телебачення Харківської державної академії культури, консультант з медіасупроводу.

Під час заходу учасники дізнались про базові принципами журналістики, до яких належать баланс (об’єктивність), достовірність, відокремлення фактів від коментарів, повнота, точність, своєчасність та навчились відрізняти ознаки використання маніпулятивних технологій, базовані на принципах розпалення сенсацій в інформаційних матеріалах мас-медіа.

22894556_1752322458404792_738233849_n

Оприлюднення недостовірних відомостей завдасть набагато більшої шкоди, ніж затримка, викликана необхідністю їх перевірити. Перевіряти треба абсолютно всі факти, навіть ті, що здаються цілком очевидними. Загальноприйнята в світі практика — використання в журналістському матеріалі коментарів незалежних експертів із зазначенням їхніх регалій та сфери компетенції. В Україні найчастіше коментують події політики або самі журналісти. Один з показників порушення цього стандарту —використання висловів: «на думку експертів», «як зазначили науковці», «говорять», «усім відомо», «ви, можливо, чули про» тощо, за якими слідує основне повідомлення.

 – Неперевірена та неточна інформація з’являється і внаслідок браку часу та бажання повідомити сенсаційну новину раніше, ніж інші медіа. Точність можна визначити, якщо звернутися до інших авторитетних джерел інформації (інформаційних агенцій тощо). Неточність подання очевидна, коли окреме ЗМІ подає факт чи окрему думку інакше, ніж решта каналів інформації, зазначив голова правління ГО «Харківський правозахисний альянс» Сергій Напрасніков.

Проект “Громадська кампанія з підвищення медіаграмотності мешканців Харківщини як інструмент протидії дезінформації та перешкоджання дестабілізаційним заходам в регіоні в умовах військового конфлікту” реалізується ГО “Харківський правозахисний альянс” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.


Тематика публікації:  

Останні публікації цього розділу:

НЕФКО продовжує сприяти відбудові українських муніципалітетів і запускає кілька нових проєктів з відновлення критичної інфраструктури та створення екологічного житла та освітніх закладів

Серця в одному ритмі: як ретрит перетворився на простір підтримки

Випробування війною: як лікарні України борються за життя на третій рік повномасштабного вторгнення

Люботинська лікарня: як тримати оборону під обстрілами та в хаосі війни

Гільзи, перетворені на мистецтво: в Україні проходить акція "Ланцюжок Незламності"

Мова любові: у Києві з’явиться соціальний навчальний простір для дітей з аутизмом