В Україні актуалізувалася проблема захисту викривачів корупції
В Україні сьогодні відсутні дієві механізми захисту викривачів корупції, і це призводить до того, що люди відмовляються повідомляти про корупційні правопорушення, що знижує ефективність боротьби з ...
Додано:
Ольга Бесшерстная
В Україні сьогодні відсутні дієві механізми захисту викривачів корупції, і це призводить до того, що люди відмовляються повідомляти про корупційні правопорушення, що знижує ефективність боротьби з корупцією.
З іншого боку, ставлення до викривачів корупції в українському суспільстві не зовсім однозначне, і це змушує викривачів добре поміркувати, перш ніж стати на шлях боротьби з корупцією.
Про це йшлося під час круглого столу “Правовий захист викривачів корупції в Україні”, який організував проект WikiInvestigation.
Михайло Буроменський, президент Інституту прикладних гуманітарних досліджень, зазначив, що зміна ставлення суспільства до викривачів – це одне з найголовніших питань.
“В іншому випадку люди будуть заявляти про готовність повідомляти про корупцію, але реально цього не робитимуть”, – сказав Михайло Буроменський.
“Ми маємо говорити про створення умов, коли у людини виникне бажання розказати про корупційне правопорушення”, – наголосив Буроменський і додав, що треба усіма можливими способами піднімати статус маленької людини, яка бореться з корупцією.
Своїм особистим досвідом у статусі викривача корупції поділився Елгуджа Діасамідзе.
“Мені доводиться боротися з системою, коли в одній академії 44 роки керує одна родина. Керує так, неначе це не державний заклад, а приватна імперія”, – наголосив професор і додав, що на сьогодні потрібні дві речі – якісний закон і формування позитивної громадської думки стосовно викривачів корупції.
Своєю чергою, директор IDF Україна та проекту WikiInvestigation Людмила Євсєєнко зазначила, що після успішної реалізації проектів зі створення НАБУ, САП та написання закону про Антикорсуд, IDF бачить своїм завданням завершити ланцюжок антикорупційної боротьби в Україні саме через роботу з громадськими детективами, викривачами корупції.
“Основна мета проекту WikiInvestigation – це співпраця професіональних розслідувачів корупції з громадськими детективами. Саме тому ми мусимо дбати про людей, які повідомляють інформацію професіоналам”, – зазначила Людмила Євсєєнко.
У заході взяли участь представники Консультативної місії ЄС, НАБУ, НАЗК, САП, юридичних об’єднань, USAID, представники громадських організацій та викривачі корупції.
Учасники наголосили, що це перший захід, де представники громадськості змогли подискутувати з приводу законодавчих ініціатив безпосередньо з представниками правоохоронних органів. Усі сторони висловили зацікавленість у подальшій співпраці з даної теми.
Проект WikiInvestigation реалізує IDF за фінансової підтримки Європейського Союзу.