В Україні збільшилась поширеність куріння е-сигарет та ТВЕНів
Поширеність куріння електронних сигарет і тютюнових виробів електричного нагрівання (далі - ТВЕН) у 2020 році значно зросла у порівнянні з минулим роком. Такими є дані порівняння результатів ...
Додано:
Дмитрий Полонский
Поширеність куріння електронних сигарет і тютюнових виробів електричного нагрівання (далі – ТВЕН) у 2020 році значно зросла у порівнянні з минулим роком. Такими є дані порівняння результатів опитувань Київського міжнародного інституту соціології, проведених з 9 до 20 лютого 2019 року та з 28 січня до 20 лютого 2020 року. Серед чоловіків, які є теперішніми курцями, частка курців електронних сигарет за останній рік збільшилась з 3,9% до 6,4%, а серед жінок цей показник зріс з 5,8% до 13,2% відповідно. Курців ТВЕНів, за останній рік також побільшало – серед чоловіків з 1,5% до 6,1%, а серед жінок – з 3,4% до 10,5%. Такі наслідки стали можливими внаслідок відсутності законодавчого регулювання реклами та продажу ТВЕН та пристроїв для їх куріння. Загальна поширеність щоденного куріння, серед дорослих віком 18 і старше залишилася на тому ж рівні та становить 23,1% у 2020 р. проти 2з4,2% у 2019 р. Проте, серед молоді віком від 18 до 30 років, уже другий рік зберігається тенденція збільшення поширеності куріння, яке у 2020 році становить 30,4% проти 27,6% у 2019 р.
«Дослідження демонструють просто катастрофічні цифри, до яких призвела тотальна відсутність будь-якого законодавчого нецінового регулювання за останні 8 років. Відсутність прогресу у боротьбі з курінням запустило зворотний процес: підлітки використовують електронні сигарети як стартовий майданчик до початку куріння. На сьогодні в Україні курить кожен сьомий підліток віком 13-15 років. Кожен депутат, який не підтримає комплексний антитютюновий законопроєкт, несе відповідальність за здоров’я наших дітей» – сказала Лілія Олефір, виконавча директорка ГО «Життя».
Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування доопрацьовує комплексний антитютюновий законопроєкт на базі законопроєкту № 2813. Серед ключових змін – повна заборона продажу тютюнових виробів та електронних сигарет молодим людям до 21 року, заборона реклами в Інтернеті, заборона рекламної викладки сигарет в супермаркетах та кіосках, а також розширення переліку громадських місць вільних від куріння. Норми документу базуються на міжнародній практиці і зобов’язаннях, а саме: імплементації Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, Директиви 2014/40/ЄС та реалізації «Цілей сталого розвитку України» ООН, зокрема Цілі 3 – «забезпечення здорового способу життя та сприяння добробуту для всіх у будь-якому віці».
«Щороку від хвороб, пов’язаних з курінням, помирає 85,000 українців, вживання тютюну залишається однією з головних причин передчасної смертності в Україні. Найбільш цинічним є те, що до куріння продовжують залучати діток та молодь. Доопрацьований антитютюновий законопроєкт розроблений у Комітеті здоров’я нації передбачає комплекс норм, які посилять захист громадян від шкоди куріння тютюну та його замінників. Підтримка суспільства запропонованих норм доводить, що ми рухаємося у вірному напрямку та додає шансів на підтримку законопроєкту усім Парламентом», – зазначила народний депутат України Лада Булах.
За результатами опитування проведеного протягом 2019-2020 років, 87% молодих людей підтримують не лише заборону продажу електронних сигарет неповнолітнім, але й збільшення мінімального віку продажу тютюнових виробів та усіх засобів для куріння до 21 року.
«За результатами опитування КМІС ми побачили, що молодь в більшості підтримує заборону нав’язливої реклами тютюнових виробів та їх замінників включно з електронними пристроями. Як народний депутат, я готовий підтримати законопроєкт, який зробить куріння для молоді менш привабливим. Також ми повинні пам’ятати про забруднення, що приносить тютюнова індустрія. Лише за минулий рік 45 млрд недопалків потрапили в навколишнє середовище, тому додатково потрібно розробити механізм компенсації цього екологічного сліду», – підкреслив народний депутат України Олександр Санченко.
Також людей запитували про рекламу тютюнових виробів. 92% респондентів висловилися за повну заборону видимого розміщення тютюнових виробів у магазинах, кіосках, супермаркетах та в Інтернеті. Заборону куріння у громадських місцях тютюнових виробів для нагрівання (IQOS/glo) підтримує 90% опитаних. Така ж кількість виступає за збільшення переліку громадських місць, які стануть вільними від тютюнового диму (офіси, підприємства, готелі, гуртожитки, вокзали, парки, тощо)
«Різноманітні нові вироби для куріння та вживання нікотину або тютюну всілякими шляхами, які презентують як менш шкідливі, – це вдалий крок виробників тютюну задля захоплення нових ринків. На жаль, уряди країн часто запізнюються дати адекватну відповідь. В той час, коли ще немає достатніх наукових даних щодо патерну поширення вживання нового продукту та його впливу на здоров’я, важко відстоювати доречність рішучих регуляторних заходів. Тютюнова індустрія навчилася ефективно використовувати такі часові вікна для отримання прибутків та формування цілих поколінь залежних користувачів. Людство проходило це вже декілька разів починаючи з легких сигарет. Треба вчитися на своїх помилках і запроваджувати жорстке регулювання будь-чого, що виходить від виробників тютюну. Відкладання цього завжди призводить до накопичення проблем громадського здоров’я, які потім набагато складніше вирішувати», – підкреслила Тетяна Андреєва, кандидатка медичних наук, експертка з охорони громадського здоров’я, головна редакторка міжнародного журналу “Tobacco Control and Public Health in Eastern Europe”.
Довідково
Всеукраїнське дослідження «Думки і погляди населення України (Омнібус)» проводилося Київським міжнародним інститутом соціології з 9 до 20 лютого 2019 року та з 28 січня до 20 лютого 2020 року.
Під час дослідження вивчалися думки дорослого населення України (у віці 18 років і старших). У Луганській та Донецькій областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною. На території автономної республіки Крим опитування не проводилося. Загалом в рамках дослідження було опитано близько 2000 респондентів.
Для контактної інформації: (063) 344-12-69, (044)234-93-20, [email protected], Дмитро Полонський, менеджер з комунікації ГО «Життя».