Відзнаки Героїв Небесної Сотні: проекти, що змінюють Україну

«Ми хочемо, щоб наших рідних пам’ятали життєрадісними, сміливими та вільними». Близькі загиблих на Майдані вже кілька років реалізують проект «Відзнаки Героїв Небесної Сотні». Через суспільно важливі проекти втілюють їхні мрії, бережуть пам’ять та роблять реальними перетворення, що виховують патріотизм, наближають перемогу і невідворотно змінюють Україну.

У цих відзнаках так багато життя. Вони – не про монументальні пам’ятники і не про нагороди. Не про сталість, але про вічність. Про постійний рух, про створення нового і дієвість, про розвиток і майбутнє. Члени ГО «Родина Героїв Небесної Сотні» придумали концепцію відзнак, які втілюються як  досягнення  у сферах, у яких працювали чи готувалися працювати герої. Кожна відзнака – не одноразова акція, а довготривалий проект.

“На честь наймолодшого Героя Небесної Сотні, Назарія Войтовича, у його рідному селі Травневому на Тернопільщині створили Мистецьку резиденцію. І з тих пір там з’являються митці, які працюють, надихаються колоритом та духом українського села. Резиденція приймає митців за конкурсом, організовує їхній побут, залишаючи за учасниками єдиний обов’язок – творити. І так мистецькі роботи, які не встиг намалювати Назар, виходять з-під фотокамер і пензлів учасників Резиденції. Вона змінює життя місцевої громади теж.  Назар ніби повертається на свою малу Батьківщину”, – говорить Людмила Ничай, куратор Резиденції.   

Переможці продовжують справу загиблих героїв. Займаються тим, що ті вважали найважливішим, реалізують незакінчені проекти чи розпочинають свої. Наразі створено вже 9 відзнак. Так, на честь Дмитра Максимова відзначають фахівців, які  створюють можливості для занять спортом людям, дітям з інвалідністю. На честь Олександра Капіноса засновано конкурс проектів у сфері збереження рідної культури у селах і містечках, наприклад, створення інтерактивних етнографічних музеїв. На честь Юрія Вербицького відбувається мотивація вчених, які продовжать  його дослідження у сфері сейсмології, а на честь Сергія Байдовського, який мріяв показати Україну світу – конкурс відеоробіт «Країна Гідності».

“Відзнака – це вияв величезної любові рідних Героїв. Її в них залишилося настільки багато, що вони готові віддавати її тим, хто продовжуватиме справу їхніх коханих, синів, чоловіків. Загиблі були самодостатніми, розумними, щасливими у професійному та особистому житті людьми. Однак пожертвували усім цим, щоб назавжди змінити Україну, відстояти право нашого народу існувати”, – каже Ольга Климко, учасниця Майдану, яка започаткувала ідею Відзнак.

Відзнаки дають можливість рідним Героїв спілкуватися з тими, для кого Україна і гідність є цінністю. Кожна відзнака потребує  багато зусиль: від самої ідеї вшанування до реалізації. Засновуються відзнаки рішенням громадської організації “Родина Героїв Небесної Сотні”, яка об’єднує 167 рідних 97 Героїв. Але у їх створенні  задіяна велика кількість інших спільнот і окремих громадян. Оцінюючи вплив на суспільство результатів конкурсів та проектів можна сказати, що Відзнаки Героїв  мають унікальні для України риси  вшанування, Відзнаки  більше схожі на форми подяки Президентам США, які отримують право реалізувати проекти в свою честь – будують бібліотеки, створюють культурні інституції. 

“Ми розраховуємо на підтримку суспільства: громадян, організацій, підприємців, культурних діячів, на розуміння ними цілей відзнак. Зараз важливо пробудити ініціативи, залучити нові громадські організації до спільних дій у вшануванні. Дякуємо тим доброчинцям з усіх куточків України та з української діаспори, які на платформі «Велика ідея» підтримали фінансово створення відзнак, а також МФ «Відродження». Ми співпрацюємо  з Музеєм Майдану. Наша мета – щоб така відзнака була створена на честь кожного Героя. І завжди відкриті до ідей, пропозицій та допомоги в їх реалізації”, – розповідає голова громадської організації “Родина Героїв Небесної Сотні” Володимир Бондарчук, син Героя Небесної Сотні, вчителя Сергія Бондарчука.

Щоб, наприклад, заснувати відзнаку на честь Богдана Сольчаника,  науковця , було поєднано зусилля  Кембриджської спільноти України, Української асоціації випускників університету Оскфорду та коледжу Сент Едмунд Хол.

“Наша громадська організація підтримує ініціативи у вшанування Героїв, – говорить Бондарчук. – Коли громадською організацією “Коло.Медіа” було запропоновано створити відзнаку на честь Максима Шимка, який “жив” козацькими звичаями, лицарськими поєдинками, ми відразу підтримали цю ідею. Вона полягає у створенні скансену – історичного музею під відкритим небом на Трухановому острові у Києві, де будуть відбуватися історичні реконструкції і молодь буде вчитися лицарському духу і сміливості”.

Відзнаку на честь Сергія  Кемського втілено спільно з Інститутом Національної пам’яті та Музеєм Майдану. Вона має форму щорічного національного конкурсу  студентських наукових робіт на тему Революції Гідності. Конкурс має на меті дослідити історію та вплив подій на Майдані так, як це досліджував Сергій у своїй роботі “Чуєш, Майдане?”.

“Відзнаку на честь Олександра Капіноса з самого початку курувала наречена Сашка Оленка Котляр. А відзнаку на честь Сергія Байдовського зуміла впровадити двоюрідна сестра,  Оленка Остапюк-Стрельбіцька. Вони проявили великий талант, доклали дуже багато зусиль, і тепер ці відзнаки стали непересічними подіями культурного життя”, – розповідає Ольга Климко. 

Вже відомо, що в 2019 році будуть створені режисерські курси імені Олександра Храпаченко. Цей проект націлений на підтримку творчої молоді. Проект запропоновано  режисером Іриною Правило і ГО “Конгрес Активістів Культури”. 

“Ми дуже зацікавлені у співпраці з університетами, місцевими органами влади, громадськими організаціями, які б хотіли вшанувати пам”ять Героїв. Для нас важливо згадати кожного Героя. Потрібна допомога у створенні Відзнак на честь тих Героїв, для яких екологічні проблеми стояли на першому плані”, – пояснює Бондарчук.

Кожний Герой – як промінчик сонця. Їх думки про Україні мають жити і надихати творити. 

У 2015-2016 роках я відвідувала всі засідання судів по злочинах на Майдані, які тільки могла. І почула від рідних Небесної надзвичайні розповіді про загиблих спершу як покази у суді. Вони згадували їхні дитячі мрії, плани на життя, і я зрозуміла, що продовження  їхніх мрій вартує зусиль. Під час Майдану і війни  ми втрачаємо не просто людей – ми втрачаємо героїв. А героїв треба вшановувати. На цьому стоїть формування ідентичності кожної країни.  Однак вшановувати не формально, шаблонно. А створювати глибокі проекти, які будуть змінювати суспільство навколо себе.  

В судах  вже більше 20 справ по злочинах на Майдані. Але більшість з них затягуються і затягуються.

“Ті, хто розстрілював, і бив – не боялися вчиняти ці дії перед сотнями камер, вони були впевнені в своїй безкарності. Загиблі не тримали у руках зброї. Але вони були вбиті  пострілами на ураження. Ми розуміємо, наскільки важко довести провину тих, хто діяв у складі злочинного угрупування у складі правоохоронної системи. У них були всі можливості  не оформлювати накази, застосовувати кругову поруку.  Мало хто з учасників переслідувань майданівців покаявся у тому, що діяв всупереч своєму головному обов’язку – захищати народ України. Можливо, ми колись усвідомимо, яку цинічну і страшну машину смерті зупинив Майдан, коли не скорився”, – говорить  Ольга Климко. 

До днів пам’яті про Небесну Сотню, член громадської  організації, режисер Дарина Кульчицька за підтримки музею Майдану, створила ролики, в яких рідні розповідають про своїх близьких, вони називаються “Характери Гідності”. Цими роликами Родини  дякують Героям за можливості, які вони надали  Україні та бережуть пам’ять про них, справжніх. 

Нажаль, 2018 та 2019 роки були нещадними до Родин Героїв. У вічність пішли батьки Михайла Жизневського, батько Максима Шимко, мати Олександра Храпаченко, мати Сергія Шаповала. Тому 2019 рік почнеться зі створення режисерських курсів імені Олександра Храпаченко. Проект запропоновано режисером Іриною Правило.

Контакти громадської організації для співпраці з нею є на сторінці у ФБ «Родина Героїв  Небесної Сотні».

Автор Світлана Варвянська