“Вікіпедія” – це майданчик, де можна зберігати українську культурну спадщину

16 років українській "Вікіпедії": чим пишаються автори народної енциклопедії? Про це і не лише розповіли в ефірі програми "Активізація з Людмилою Тягнирядно" менеджер проєктів громадської організації ...

83160032_896053310811364_8833403050921033728_n
“Вікіпедія” – це майданчик, де можна зберігати українську культурну спадщину

16 років українській “Вікіпедії”: чим пишаються автори народної енциклопедії? Про це і не лише розповіли в ефірі програми “Активізація з Людмилою Тягнирядно” менеджер проєктів громадської організації “Вікімедіа Україна”,  адміністратор української “Вікіпедії” Антон Процюк, дописувач української “Вікіпедії” з десятирічним досвідом, активіст у сфері захисту прав дитини В’ячеслав Федченко та дописувачка й адміністраторка української “Вікіпедії” Наталія Тимків.

“Вікіпедія” як проєкт зі створення вільної онлайн-енциклопедії була заснована на початку 2001 року і нещодавно святкувала своє 19-річчя. ЇЇ засновники американці Джиммі Вейлз та Ларрі Сенгер раніше працювали над іншим проєктом схожим за своєю суттю, який назвався “Нупедія”. “Нупедію” могли редагувати тільки експерти, і на створення та перевірку кожної статті йшло дуже багато часу, саме тому проєкт не мав успіху. Натомість модель Вікіпедії, до створення якої можуть залучатися усі охочі волонтери, виявилася значно успішнішою й ефективнішою.

Менеджер проєктів громадської організації “Вікімедіа Україна”, адміністратор української “Вікіпедії” Антон Процюк зазначив, що сайт функціонує з допомогою волонтерів. Він також пояснив як відбувається створення публікації та хто і за який рахунок підтримує технічну інфраструктуру ресурсу.

Вікіпедія просить пожертви у відвідувачів сайту на свою діяльність. Ресурс входить до топ-10 найпопулярніших веб-порталів у світі, відповідно, багато людей читають Вікіпедію, і якась частина цих людей жертвує гроші на її діяльність. Завдяки цьому ресурс не продає рекламу і не бере гроші за доступ. Цих пожертв вистачає на технічну підтримку “Вікіпедії”. За минулий фінансовий рік, понад 7 мільйонів людей стали грошодавцями“, – зазначив Антон Процюк.

Він також наголосив, що “Вікіпедія” не є науковим джерелом інформації і не претендує на те, щоб таким бути.

“Очевидно, на “Вікіпедію” не варто посилатися у наукових роботах, а також в студентських рефератах як на джерело інформації. Проте ресурс може дати певні поверхневі знання у будь-якій сфері або галузі знань”, – підкреслює Антон Процюк.

Дописувач української “Вікіпедії” з десятирічним досвідом, активіст у сфері захисту прав людини В’ячеслав Федченко поділився баченням ролі, яку відіграє у суспільстві вільний доступ до інформації в Інтернеті.

“Вільні знання – дуже потужній спосіб соціалізації та посилення соціального капіталу людини. Якщо є можливість самоосвіти, це в рази збільшує шанси людей стати корисними для суспільства, знайти себе в самоосвіті, зробити щось корисне для своєї країни, для своїх рідних, для себе самого. Головне, що дає “Вікіпедія” в контексті розвитку країни – це майданчик, де можна зберігати українську культурну спадщину, де можна розвивати українську мову, де можна знаходити консенсус на певні складні теми щодо сьогодення та щодо минулого”, – зауважує дописувач української “Вікіпедії” з десятирічним досвідом В’ячеслав Федченко

Менеджер проєктів громадської організації “Вікімедіа Україна”,  адміністратор української Вікіпедії Антон Процюк прокоментував поширену думку, що Вікіпедія дає поверхневу інформацію, а також розповів як команда бореться з  дезінформацією.

 “Система має фільтри, які автоматично блокують очевидно некоректну інформацію, нецензурну лексику. Роль адміністраторів “Вікіпедії”, а також спільноти волонтерів та патрульних, які перевіряють статті та редагування у “Вікіпедії” – підвищувати якість публікацій”,– зазначив Антон Процюк.

Адміністраторка української “Вікіпедії” Наталія Тимків бачить роль дописувачів “Вікіпедії” у привертанні уваги до суспільно значущих тем, які стосуються не лише сьогодення.

“У мене є відчуття, що я своїм внеском маю можливість долучитися до чогось значно більшого, того, що залишиться навіки. Наприклад, ми говорили про Голодомор. Вже кілька років “Вікіпедія” проводить акцію “Свічка пам’яті”, присвячену Голодомору, щоб можна було не тільки запалити свічку у вікні, а запалити таку символічну свічку статтею у “Вікіпедії” на тему Голодомору. Тобто, додати статтю про якийсь населений пункт, якщо є дані про те, що там був Голодомор, про те, скільки у тій місцевості загинуло людей, фотографії, якщо є, чи встановлено якийсь пам’ятник або меморіал. Так само можна написати про людей, наприклад, про фотографів або журналістів, які ще в ті часи робили публікації про Голодомор… Тобто, для мене – це перш за все можливість робити щось таке, що залишиться назавжди, і чим зможе користуватися будь-хто”, - дописувачка та адміністраторка української “Вікіпедії” Наталія Тимків.

Довідка: українська “Вікіпедія” – українськомовний розділ “Вікіпедії” багатомовного інтернет–проєкту зі створення вікі-енциклопедії, яку може редагувати кожен охочий користувач інтернету.

На цей час кількість статей української “Вікіпедії” становить 984 529. За цим показником вона перебуває на 17-му місці серед усіх мовних розділів, на 11-му місці серед європейських вікіпедій та на 3-му місці серед вікіпедій слов’янськими мовами. Українська “Вікіпедія” станом на 27 січня 2020 року має 489 869 зареєстрованих користувачів та 46 адміністраторів.

Дивитися ефір

Джерело: Українське радіо 


Тематика публікації:    

Останні публікації цього розділу:

«Сексуальність: асексуальність, моногамія, поліаморія»: новий випуск просвітницького подкасту від «Феміністичної майстерні»

Медіаграмотність — це свобода: в Україні запустили комунікаційну кампанію з протидії дезінформації

Свобода слова і відповідальність: чи потрібні правила соцмережам?

Родичі бранців Кремля розповіли експертам Crimea Global про злочини РФ проти цивільних українців

«Як трагедія Голодомору резонує в сучасній війні»: науковці обговорили історію, пам’ять та виклики сьогодення

В Україні триває Європейський тиждень тестування на ВІЛ та вірусні гепатити: як потурбуватися про своє здоров’я