Віртуальне буття громадських організацій

Незважаючи на той прикрий факт, що багато наших співвітчизників, а особливо представники бізнес-спільнот, вважають, що в третьому секторі використовують переважно застарілі підходи до комунікації з громадськістю і ще тільки починають вчитися писати прес-релізи, це дослідження показало зовсім протилежне.

Опитавши директорів, голів правління та менеджерів з комунікацій 33 громадських організації України, ми виявили, що 97% опитаних використовують соціальні медіа як дієвий механізм інформування. Зазначимо, що соціальні медіа – явище нове не тільки в Україні, а й у світі. Воно включає інтернет-комунікацію за допомогою соціальних мереж, блогів та мікроблогів.

Соціальні медіа – це достойна альтернатива таким традиційним каналам комунікації як телебачення, друковані ЗМІ та радіо, тому що вони дозволяють швидко доносити до аудиторії необхідні повідомлення, а зацікавленим читачам залишати свої коментарі, консультуватись чи ставити питання працівникам організацій не виходячи з дому. До того ж це і відносно дешевий канал комунікації, а ресурси у громадських організацій часто обмежені. Тому, як бачимо, переваг використання соціальних медіа багато і це добре розуміють самі працівники громадських організацій.

«Згідно з тенденціями розвитку популярності соцмедіа як ЗМІ і згідно з дослідженнями про кількісні показники користування соцмережами (від 45% до 80% офісних працівників щодня там “зависають”) – наша організація мусить бути там присутньою: розповідати про себе, інформувати про актуальні соціальні проблеми і їх вирішення, шукати потенційних партнерів і донорів», – зазначила Надія Чорна, менеджер зв’язків з громадськістю «Карітас України».

Якщо звертатись до аспекту саме використання соціальних мереж, то треба сказати, щосоціальною мережею №1 в роботі українських ГО є Facebook - до речі, найбільш популярна мережа у світі згідно з «Світовою картою соціальних мереж». Її використовує 33% опитаних ГО. Друге місце розділили YouTube (20%) та VKontakte (19%). 13% респондентів комунікують за допомогою Twitter, 10% – Google+, менше всього ГО використовують бізнес-мережу LinkedIn – 3%.

Отже, українські ГО готові, по-перше, бути «поруч» із споживачами своїх послуг, а по-друге, оперативно реагувати на запити і потреби громадськості. Кажучи простіше, громадські організацію «йдуть» за своїми цільовими аудиторіями в Інтернет.

Це достатньо розумний крок, зважаючи на те, що кількість Інтернет користувачів серед аудиторії у віці 12-65 років у містах з населенням понад 50 тис. чол. склала на 2012 рік 54,4%.

Таким чином, можна констатувати, що ПР-зусилля українських громадських організацій з поширення інформації про свою діяльність набувають все більшого спрямування в площину нових медій: сьогодні достатньо увімкнути комп’ютер, щоб дізнатись про діяльність тієї громадської організації, яка Вас цікавить. Достатньо просто зробити клік, щоб отримати кваліфіковану допомогу чи долучитись до волонтерської ініціативи. Та чи здатні нові медіа сприяти розвитку громадянського суспільства в Україні – покаже час.

Дане соціологічне дослідження було проведене на базі кафедри зв’язків з громадськістюНаціонального університету «Києво-Могилянська академія» за методом експертного анкетного опитування в період між 1 квітня та 1 травня 2013 року. За типом дослідницьких завдань – це глибинне опитування, спрямоване на одержання пошукової інформації та виявлення найбільш суттєвих та важливих аспектів досліджуваної проблеми. Інструментом дослідження є анкета.

Мета дослідження полягала у вивченні системи соціальних комунікацій громадських організацій України.

Об’єкт: українські громадські організації.

Предмет дослідження: соціальні комунікації як напрямок діяльності громадських організацій.

Джерело : Громадський Простір

Автор : Ольга Гриб