01.12.2016

Віталій Світлик: «Суддям вигідно залишатися в тіні»

У жовтні цього року свою діяльність по моніторингу декларацій суддів розпочав громадський рух «ЧЕСНО. Фільтруй суд» у Івано-Франківській області. Віталій Світлик – координатор цього руху на Франківщині розповідає, що такий огляд необхідний для очищення судової системи від корупціонерів та махінаторів. Більше про те, як діє громадський рух, що вже вдалося розвідати та чи залишилися ще при судах чесні працівники.

– Чому ви почали займатися моніторингом та контролем діяльності і життя суддів?

– Ще у 2004 році, коли я бачив правління Кучми, зрозумів, що потрібно змінювати щось в країні. Я поїхав до Києва на Помаранчеву революцію. Тоді революційний дух мене затягнув. Я захотів змінювати країну. Почав свою діяльність, як громадський активіст. У 2009 році зареєстрував ГО «Центр політичних студій та аналітики», відтоді і займаюся різними проектами. У 2012 році, коли створювався ГР«ЧЕСНО», ініціював в Івано-Франківську команду небайдужих людей і ми почали роботу. Тоді мало хто вірив, що можна буде якось «відфільтрувати» депутатів Верховної Ради. Мова йде про так званих «кнопкодавів», корупціонерів та тих, хто вважали себе над законом. Та попрацювавши певний час ми помітили неабиякий результат – більше 80% «кнопкодавів» не потрапили до нової ВРУ. Це говорить про те, що робота пророблена не марно. Коли створювався новий проект «ЧЕСНО. Фільтруй суд», мені стало цікаво спробувати зробити моніторинг суддів. Оскільки я вже орієнтуюсь у такого роду аналітиці. Мав досвід у роботі над аналізом діяльності депутатів міської ради, тобто їхні відвідування та подання запитів, їхні декларації. Вирішив, що варто займатися і суддями. Зараз ми на етапі збору інформації про суддів, а саме перевірка їхніх декларацій (де мешкають, які мають автівки, скільки заробляють і т.д). Закликаємо громадян, які зазнали на собі несправедливе відношення суддів, надавати ці факти нам.

– Чи виникають на шляху пошуку інформації перепони?

– Найкращий інструмент, який вдалося для громадськості реалізувати і вибороти – це ЗУ «Про доступ до публічної інформації», на який ми і посилаємось у роботі. Коли на початкових етапах я подав запит, щоб мені надали фотографії суддів та їхні автобіографії, зіткнувся із тим, що жодний суд не задовільнив мого прохання, зсилаючись на те, що інформація особистого характеру. Хоча я не подавав запиту на інформацію про сімейний стан, а просив біографічні дані. Довелося надсилати повторні запити, зустрічатися із суддями особисто. Наразі вдалося отримати фотокартки та біографії у адміністративному і господарському судах, міський суд взяв відтермінування на 20 днів, а апеляційний відмовляється надавати. Найцінніша інформація для нас – це несправедливо винесені рішення по відношенню до простих громадян.

– Чи цікавляться громадяни моніторингом декларацій майна суддів?

– Протягом останніх років влада робила все, щоб громадяни розчаровувалися у ній, і щоб на виборах обирали не головою, а керувалися емоціями. Громадяни стали аморфні, вони відходять вбік від цих процесів. Люди починають перейматися тільки у випадку, якщо справа починає зачіпати їхні інтереси. Коли громада не об’єднується довкола однієї проблеми і не вирішує її, то відбувається свавілля влади. Як кажуть: «Один у полі не воїн». Ми хочемо об’єднати людей та за підтримки ЗМІ очистити судову систему для того, щоб вона працювала справедливо. Навіть серед суддів є люди, які хочуть працювати віддано та чесно, але завжди є хтось, хто негативно впливає на загальне враження, через що страждають всі інші.

– Як позбутися штампів та стереотипів починаючому судді, який має на меті працювати чесно?

– У Франківську є такі люди, які зацікавленні у піднятті рейтингу суддів для того, щоб продемонструвати, що не все в нашій країні продається. Це позитивний крок, який потрібно робити всім суддям для того щоб “очиститись” і підняти довіру до судів. Суд – це одна із найважливіших ланок у державі, яка має створювати справедливість у нашій державі.

– На якому етапі сьогодні робота над моніторингом суддів? Що уже зроблено та що плануєте?

– Ми стартували з 20 жовтня. За цей час вдалося отримати від судів фотокартки та автобіографії. На кожного суддю ми готуємо профайли (де проживають, майно, земельні ділянки тощо), щоб перевірити чи дійсно майно того чи іншого судді відповідає його заробітній платні. Існують випадки, що судді, маючи власні квартири, будинки ще використовують службові квартири. При зарплаті близько 200 000 у рік, судді ще привласнюють допомогу по переселенню. Надалі маємо завершити роботу над цими файлами, будемо говорити про такі випадки, як наприклад, коли суддя будучи в алкогольному сп’янінні збив автомобілем людину на смерть, але продовжує займати посаду. Чому такі судді досі працюють, та не отримали покарання? На жаль, не завжди нам вдається знайти факти про суддів, у таких випадках можуть допомогти люди, які пройшли ці суди і мають достовірні документи. Плануємо надалі проводити роботу у районних судах, оскільки там теж багато проблем.

– Як на моніторинг реагують самі судді?

– По-перше, я бачу реакцію на наші запити, вони надають негативні відповіді обсягом у дві сторінки. Для них краще залишатися у тіні. Наразі, з суддями не було особистого контакту. Коли ми зберемо та систематизуємо всі дані, тоді вже будемо іти до судів говорити стосовно конкретних персонажів.

– Розкажіть про вашу команду. Хто займається моніторингом та розслідуваннями?

– Я починав працювати сам. Після виборів зрозумів, що самостійно це робити важко, неможливо бути професіоналом у всіх галузях. Тому ми зібрали команду. У нас працює Тарас Случик, представник Інституту політичної освіти, Христина Зелінська – агент «ProZorro» у Івано-Франківську, Михайло Джогола – аналітик та журналіст. Раніше нам ще допомагав Максим Кицюк, який зараз перебуває в Маріуполі. Ми об’єдналися, щоб було легше боротися із несправедливістю, яка панує у судовій галузі, роботі органів місцевого самоврядування та інших напрямків.

Ми повинні розуміти, що навіть серед негативних персонажів у судах є люди, котрі хочуть працювати для громади, та їм не дають цього робити. Тому ми намагаємося з такими людьми налагоджувати стосунки, брати від них інформацію та допомагати їм, якщо це необхідно.