Волинь: яким чином жителі громад можуть долучатись до боротьби з корупцією

Корупція – болюча тема для українців. Ця проблема існує давно, але під час війни виснажене українське суспільство реагує на неї вкрай болісно. У той час, поки на фронті гинуть захисники та захисниці, незаконне збагачення у тилу викликає не лише обурення, а й розчарування у майбутньому держави.

Однак, потрібно розуміти, що нарікання у соцмережах не змінюють ситуацію. Кожен житель може робити так, аби зменшити рівень корупції у своїй громаді, місті та загалом в Україні. У цій статті, яку підготувала Ірина Гайдучик, регіональна координаторка Мережі UPLAN на Волині, й Тетяна Бугаєнко, комунікаційна менеджерка Волинського Інституту Права, йтиметься про те, яким чином це можна зробити.

Якщо в перший рік війни тему корупції піднімали в медіа та соцмережах вкрай рідко, то на третій рік вона регулярно з’являється у новинних стрічках. Іноді лавина новин стає настільки потужною, що на ці випадки реагує навіть президент – до прикладу, як було із викриттям на хабарях працівників МСЕК у різних областях України.

Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) веде рейтинг виявлення корупції по областях. Згідно з ним, у 2023 році Волинь опинилась у першій десятці областей України за кількістю корупційних порушень. Загалом тоді в області зафіксували 111 записів у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні правопорушення. 

Чи означає це, що рівень корупції на Волині зашкалює? Редакторка Центру журналістських розслідувань «Сила правди» у Луцьку Оксана Петрук переконана – об’єктивно оцінити рівень корупції неможливо.

«Хибно може скластися враження, що корупції більше там, де про неї більше говорять, але це ж не так. Можемо порівняти з рівнем онкозахворюваності. Частота виявлення не дорівнює частоті існування. Навпаки, те що виявили – можна лікувати», – переконана вона. 

«Лікувати» цю проблему можна різними способами. Якщо говорити про корупцію у сфері закупівель, то в жовтні 2023 року при Волинській обласній державній адміністрації створили робочу групу «Прозорість та підзвітність». Її завдання – моніторити закупівлі за бюджетні кошти та виявляти зловживання. 

Як повідомили у відповіді на запит у Волинській ОДА, станом на листопад 2024 року провели вже 20 засідань. На постійній основі до робочої групи входять представники адміністрації, СБУ та Бюро економічної безпеки. Періодично залучають голів громад та громадських активістів. Учасники моніторять закупівлі щотижня, а на зустріч збираються не рідше одного разу в місяць, а то й частіше. 

«Було виявлено 22 порушення. Деякі з них були усунуті замовниками, по інших матеріали направлені для реагування до територіального Управління Західного та Південного офісу Держаудитслужби. Висновки робочої групи «Прозорість та підзвітність» носять рекомендаційний характер, однак закупівлі з високим рівнем ризику за результатами обговорення надсилаються до Управління Західного офісу Держаудитслужби в області та управління БЕБ для здійснення моніторингу та вжиття заходів щодо можливих порушень», – йдеться у відповіді на запит.

Також у 2024 році Волинська ОДА затвердила антикорупційну програму, розраховану на три роки. У цьому документі прописані усі потенційні корупційні ризики, а також заходи, що покликані ці ризики нівелювати. Додатково там прописані відповідальні за ці заходи особи, терміни виконання та індикатори ефективності. Наразі прийняття таких програм практикують на рівні міст. У Луцьку та Ковелі їх прийняли в другій половині 2024 року.

На рівні громад ця практика поки що не дуже розповсюджена. Першою сільською громадою, яка прийняла таку програму, була Смідинська. Це сталось ще у 2020 році. Голова громади Оксана Піцик переконана – програма не є панацеєю, однак, це однозначно корисна річ. Щонайменше у тому, що таким чином влада робить крок до прозорості та підзвітності. 

«За допомогою цього документу ми систематизували все, що можемо робити для зменшення рівня корупції. Там не було нічого надзвичайного, це прості, але дієві кроки. Прийняти таку програму – це про прозорість та відкритість», – переконана очільниця громади. 

Координаторка напрямку «Запобігання корупції» Мережі UPLAN Ольга Піскунова додає, що запорука успішності – це якісне написання програми з урахуванням особливостей кожної громади. Просте копіювання шаблону з іншої громади не спрацює.

«До написання програми потрібно підходити з позицій проєктного менеджменту. За своєю суттю антикорупційна програма – це величезний проєкт, до якого мають залучатись всі спеціалісти органу місцевого самоврядування, представники громадськості, а також експерти. У програмі потрібно сформулювати джерела корупційних ризиків, а тоді визначити, що громада може з цим зробити. Всі завдання мають бути осяжними, вимірюваними, такими, що відповідають проблематиці», – зазначає експертка.

Дієвим запобіжником корупції є активне громадянське суспільство. Велику роль відіграють профільні громадські організації та журналісти-розслідувачі. На Волині основним виданням розслідувальної журналістики є «Сила правди». Його редакторка, вже згадана у цій статті Оксана Петрук, зазначає: наразі у жителів є високий запит на викриття корупційних злочинів та встановлення справедливості.

«Люди до нас звертаються часто. Хтось з фактами і документами, які підтверджують зловживання, а хтось з банальними скаргами і звинуваченнями, чому досі не розібрались з тим чи іншим явищем. Не всі скарги і теми ми можемо взяти в роботу. Якщо громадянин не має зафіксованих доказів зловживання і тим більше не готовий відкрито або ж інкогніто, але під запис озвучити свої свідчення, свій досвід з цього питання, то ми за таку тему не беремось», – зазначає вона.

Що ж робити, якщо ви зіткнулись із корупцією? По-перше, не мовчати про це. Необхідно звернутися до правоохоронних органів, до того ж, зробити це можна у відділенні поліції чи іншого правоохоронного органу, а можна й просто з дому.

До прикладу, про будь-яку корупцію можна повідомити на Єдиному порталі повідомлень викривачів на сайті НАЗК. Вже там визначають, куди передавати це порушення далі: до поліції, Державного бюро розслідувань, НАБУ чи інших органів.

Аналогічна форма є на сайті Міністерства внутрішніх справ: там можна повідомити про порушення з боку поліцейських, наприклад, вимагання хабарів, зловживання службовим становищем тощо, і навіть прикріпити файли, що слугуватимуть доказами (фото та відео, якщо вони є). Зауважимо, що держава з 2019 року запровадила виплати винагороди викривачам корупції – за умови, якщо є рішення суду. 

Ольга Піскунова додає, що кожен сайт місцевої ради повинен мати сторінку з інформацією, яким чином можна повідомити про корупційне порушення. До прикладу, на сайті Волинської ОДА також є форма, де можна повідомити про корупцію, що стосується роботи адміністрації або підпорядкованих їй структур. 

Суспільний розголос – одна з гарантій того, що справа набере резонансу та буде ефективно розслідуватися. У таких випадках варто звертатись до перевірених журналістів-розслідувачів або ж профільних громадських організацій.

«Долучитись до змін можна в різний спосіб: перший – не боятися заявити про несправедливість і сконтактувати з журналістами, яким довіряєте, другий – зібрати мінімальні докази (документи, відзняти на відео чи записати на диктофон неправомірні вимоги), третій – відреагувати на розслідування поширенням у соціальних мережах, акціями протесту, громадським контролем за цією історією», – зазначає Оксана Петрук.

Задля зменшення рівня корупції варто працювати й превентивно. Зокрема, слідкувати за діяльністю органу місцевого самоврядування, долучатись до антикорупційних громадських рад, якщо такі існують, ініціювати їх створення. 

«Кожна людина може проявити свою проактивність, долучившись, наприклад, до роботи громадської ради. ОМС часто самі оголошують про створення подібних рад, тому варто цікавитись оголошеннями, новинами на сайтах місцевої ради чи на сторінках у соцмережах, читати місцеві медіа. Туди можна і потрібно подавати свої кандидатури та претендувати на те, щоб бути обраним», – радить експертка Ольга Піскунова.

Якщо ж ви хочете, аби незалежні редакції продовжували свої розслідування, варто підтримувати їхню роботу фінансово, адже вони, на відміну від медіа приватних власників, не мають великих бюджетів та часто відчувають брак ресурсів для якісних  розслідувань.

Звичайно ж, боротьба з корупцією – це справа кожного українця незалежно від роду діяльності. Це означає відмовитись від толерування корупції на будь-якому рівні, навіть якщо йдеться про якусь невелику суму. Корупція існує не лише доти, поки посадовці беруть мільйонні хабарі, а й тоді, коли жителі ці хабарі пропонують, бо «так простіше». Починати потрібно з кожного з нас.