Все, що потребують громади: ресурси, можливості, досвід

Забезпечення життєздатності громадської організації шляхом  залучення ресурсів та впровадження нових форм роботи – правило, на якому тримаються «кити» громадського сектору. Якщо мова йде про ресурси, а саме  у грошовому еквіваленті – громадським активістам потрібні знання з фандрайзингу, якщо про нові форми роботи – в допомогу зарубіжний досвід.

Так, підвищенням рівня знань займалися учасники проекту «Школа громадської участі-4», адже в рамках другого навчального етапу для кожної з двох груп учасників проекту було проведено по два тренінги – «Польський досвід розвитку громад» та «Залучення фінансування з місцевих джерел».

Тренінги були організовані Інститутом соціокультурного менеджменту в рамках проекту «Школа громадської участі-4» (ШОУ-4), що реалізується за фінансової підтримки Фонду ім. Ч. С. Мотта і проводилися з 5 по 7 жовтня 2018 року в м. Львів-Брюховичі. До навчання долучилися дві групи учасників (ШОУ-4) – 29 громадських активістів з Київської, Львівської, Чернівецької, Черкаської, Полтавської, Миколаївської, Кіровоградської, Луганської, Сумської, Дніпропетровської, Хмельницької областей.

«Де взяти гроші?!» або мистецтво фандрайзингу.

Фандрайзинг цікавий процес, особливо коли він приносить результати. Тож учасники ШОУ-4 опанували мистецтво залучення коштів, а допоміг їм у цьому Руслан Краплич, експерт з фандрайзингу (ГО “Фундація князів благодійників Острозьких”, м. Рівне) на тренінгу «Залучення фінансування з місцевих джерел». Питання залучення коштів на реалізацію своєї ініціативи доволі актуальне для громадського сектору, адже конкуренція велика. За підтримкою до донора звертаються тисячі організацій, а отримують її десятки, а той одиниці, в залежності від конкурсу. Тому Руслан чітко розтлумачив учасникам в чому сутність фандрайзингової діяльності –  з чого треба починати. Наприклад, учасники практично засвоїли як ефективно представити свою організацію перед потенційними донорами, аби заручитися їх підтримкою – більше фактів, історія успіху, реальні приклади, вміло говоримо «чого досягли» із логічним переходом «чого потребуємо».

Тренер наголосив, що не менш важливим є список контактів й закликав учасників скласти свій список людей, до яким би вони могли звернутися за підтримкою. «Скарбнички», «Листи», «Аукціони», «Волонтерські кампанії» – це лише часточка інструментів фандрайзингу, а учасники засвоїли їх більше двадцяти. Тепер учасники працюватимуть у своїх громадах за Формулою життєздатності громадської організації «10%+20%+30%+40%»: 10% – адмінробота; 20% – основна діяльність (проектна); 30% – PR; 40% – фандрайзинг.

«Бонус +» або «хапай можливості»

За потребою учасників і домовленістю з ІСКМ, Руслан провів для учасників ще одну додаткову сесію на тему «Фінансової грамотності». Ключові аспекти, питання-відповіді, покроковий перелік дій з того як же зберегти і примножити фінансовий ресурс організації.

Зарубіжний досвід як свіжий подих в напрямку розвитку громад

Чому б не перейняти польський досвід? Мова не просто про лекцію з історіями успіху, а про методологічне засвоєння. Польські колеги ІСКМ Збігнєв Меруньски («Центр активності локальної» м. Голдап, Польща) та Анна Міодинська (Малопольський інститут культури, м. Краків, Польща) провели для учасників проекту тренінг «Польський досвід розвитку громад».

Збігнєв пояснив учасникам як займатися розвитком громад за допомогою методики «АВСD», акцентував увагу на тому, що в громаді варто працювати у системі взаємодії «Співробітництво + цілі + ресурси». Тренер зазначив, що кожне товариство може похвалитися унікальним поєднанням ресурсів, на яких можна побудувати своє майбутнє, варто тільки визначити, що є тим унікальним, неповторним у порівнянні з іншими.

Збігнєв також представив учасникам яку роль відіграють заклади культури у Польщі для населення. Варто зазначити цікавий факт, що, наприклад, польським будинкам культури набагато важче функціонувати, аніж бібліотекам. Вся причина в тому, що бібліотеки у Польщі законодавчо захищені від закриття і постійно фінансово підтримуються з місцевих бюджетів. В той же час, будинки культури мусять самостійно себе забезпечувати, придумувати нові форми роботи, залучати населення до участі у заходах. Звідси і походить великий практичний досвід роботи будинків культури в громадах.

Анна познайомила учасників з методикою проведення оцінки місцевості. Так, учасники, отримавши відповідний інструментарій, займалися дослідженням території, де проходило навчання. Потім трансформували результати дослідження на свої громади – «в чому ж унікальність моєї місцевості». Тренерка розтлумачила сутність адвокації в громаді і розкрила секрети «6 основних кроків для ефективної адвокації». Польські тренери також показали учасникам декілька успішних прикладів як маленькі села знаходили свою унікальність, де на основі цього розвивали туристичні напрямки роботи.

Отже, другий етап навчання в рамках проекту ІСКМ «Школа громадської участі-4» відкрив перед учасниками ще більше можливостей та знайомств для ефективної роботи у громадах. І це вірно, адже результати навчання учасників на першому етапі «ШОУ-4» демонструє реалізовані ними 83 ініціативи. Зараз ІСКМ отримує схваліьні відгуки від учасників тренінгів, ознайомитися з якими можна за посиланням. А попереду ще багато нового та цікавого, програма проекту «Школа громадської участі-4» насичена і націлена на підготовку потужної мережі соціальних аніматорів національного рівня.