Втома Європи від України — це найбільший союзник агресора

Так звана “втома Європи від України” — означатиме втому від самих себе і своїх цінностей. Відомі українські, польські, чеські та литовські інтелектуали та громадські діячі закликали європейських політиків та громадськість не закривати очі на злочини Росії в Україні та не повертатись до звичайного ведення справ з Кремлем.

Сьогодні, напередодні саміту ЄС, Ініціативна група “Першого грудня” оприлюднила звернення до європейських лідерів “Втома від сумління”. Забути Україну, втомитися від неї — означає забути Європу, втомитися від Європи — переконані підписанти.

“У час, коли Об’єднана Європа все-таки намагається віднайти точку опори, цим зверненням ми, представники різних держав, закликаємо європейських політиків та громадськість знайти інтелектуальні і моральні сили, щоб не допустити так званої «втоми від України» і спокуси умиротворення російського агресора. Ця недуга означатиме лиш одне – втому від самих себе, власних цінностей, самої ідеї братньої Європи”, — йдеться у зверненні, яке з ініціативи української групи інтелектуалів “Першого грудня” підписали також перший Глава відновленої Литовської Республіки Вітаутас Ландсбергіс, президент Литовської Республіки (1998-2003, 2004-2009) Валдас Адамкус,  президент Республіки Польща (1995-2005) Александр Кваснєвський,  міністр закордонних справ Литовської Республіки (2006-2008) Пятрас Вайтєкунас, міністр закордонних справ Чеської Республіки (2007-2009, 2010-2013) Карел Шварценберг, головний редактор польської «Газети Виборчої» Адам Міхнік.  

“Розгорнута Росією війна проти України, окупація Криму, збройне втручання на Донбасі, десятки тисяч жертв, півтора мільйона внутрішніх біженців належать саме до тих проблем, від яких європейський обиватель хоче сховатися за власною втомою, — наголошують у зверненні. — Щоденні російські диверсії, провокації і шантаж перестали вражати частину європейського політикуму. Вони вже звикли до цієї війни. Рутина притупляє емпатію. Байдужість урівнює жертву та агресора. Але війна Росії проти України триває. Агресія продовжується”.

Підписанти закликають всіх мислячих людей нашого спільного європейського простору виявити солідарність і знайти мужність, щоб виступити супроти викликів самоізоляції, ксенофобії та популізму, які здатні розтерзати Європу.

“Єдиним орієнтиром, який може вберегти Європу від помилок чи малодушності, є етичний вибір, а отже, дотримання цінностей, які власне й сформували європейську цивілізацію, — йдеться у зверненні. — Такий етичний вибір повинен передбачати перевагу вартостей свободи і верховенства права над аморальними компромісами «реальної політики», перевагу колективної солідарності і взаємної підтримки всупереч самоізоляції, перевагу ідей побудови Об’єднаної Європи над локальними союзами інтересів та амбіцій”.

Повністю звернення опубліковане на сайті Ініціативної групи “Першого грудня”. Також іншими мовами: російською,польською та англійською.

Під зверненням підписалися:

Вітаутас Ландсбергіс, перший Глава відновленої Литовської Республіки

Валдас Адамкус, Президент Литовської Республіки (1998-2003, 2004-2009)

Александр Кваснєвський, Президент Республіки Польща (1995-2005)

Альгірдас Саударгас, Міністр закордонних справ Литовської Республіки (1990-1992, 1996-2000)

Пятрас Вайтєкунас, Міністр закордонних справ Литовської Республіки (2006-2008)

Аудронюс Ажубаліс, Міністр закордонних справ Литовської Республіки (2010-2012)

Антанас Валіоніс, Міністр закордонних справ Литовської Республіки (2000-2001)

Сер Малкольм Рифкінд, Міністр закордонних справ (1995-1997) і Міністр оборони (1992-1995) Великої Британії

Уффе Еллеман-Єнсен, Міністр закордонних справ Королівства Данії (1982-1993)

Юрі Луйк, Міністр закордонних справ (1994-1995) і Міністр оборони (1999-2002) Естонії

Йон Бальдвін Ганнібальссон, Міністр закордонних справ Ісландії (1988-1995)

Карел Шварценберг, Міністр закордонних справ Чеської Республіки (2007-2009, 2010-2013)

Адам Міхнік, засновник і головний редактор «Газети Виборчої»

В’ячеслав Брюховецький, почесний президент Національного університету “Києво-Могилянська академія”, учасник Ініціативної групи «Першого грудня»

Богдан Гаврилишин, член Римського клубу, один із засновників Всесвітнього економічного форуму в Давосі, учасник Ініціативної групи «Першого грудня»

Кардинал Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української греко-католицької церкви, учасник Ініціативної групи «Першого грудня»

Іван Дзюба, колишній дисидент, літературознавець, академік Національної академії наук України, учасник Ініціативної групи «Першого грудня»

Євген Захаров, колишній дисидент, правозахисник, учасник Ініціативної групи «Першого грудня»

Мирослав Маринович, колишній дисидент, філософ, правозахисник, віце-ректор Українського католицького університету, учасник Ініціативної групи «Першого грудня»

Володимир Панченко, літературознавець, учасник Ініціативної групи «Першого грудня»

Мирослав Попович, філософ, директор Інститут філософії імені Григорія Сковороди, академік Національної академії наук України, учасник Ініціативної групи «Першого грудня»

Вадим Скуратівський, філософ, культуролог, учасник Ініціативної групи «Першого грудня»

Юрій Щербак, письменник, Надзвичайний і Повноважний Посол України, учасник Ініціативної групи «Першого грудня»

Ігор Юхновський, керівник Народної Ради у парламенті України (1990-1994), академік Національної академії наук України, учасник Ініціативної групи «Першого грудня»

Іван Васюник, Віце-прем’єр-міністр України (2007-2010), керівник секретаріату Ініціативної групи «Першого грудня»

Данило Лубківський, заступник Міністра закордонних справ України (2014)

Володимир В’ятрович, історик, керівник Українського інституту національної пам’яті

Йосиф Зісельс, колишній дисидент, керівник Асоціації єврейських організацій та громад України

Володимир Огризко, Міністр закордонних справ України (2007-2009)

Юрій Макаров, журналіст, письменник

Олена Стяжкіна, історик, літератор, член Українського Пен-Центру

Аудріус Сяурусевічус, генеральний директор Литовського національного радіо і телемовлення

Рамунас Богданас, колишній радник першого глави Литовської Республіки Вітаутаса Ландсбергіса